У другій половині ХVIII століття Європа зачитувалася романом Йоганна Вольфганга фон Ґете «Страждання молодого Вертера». Дебютний твір талановитого літератора являв собою протест проти раціоналізму старшого покоління. Згодом твір дав назву сумному явищу.
Але на момент першої публікації це був зовсім інший погляд на людину та навколишній світ. Тепер балом правив сентименталізм з його культом почуттів та захопленням природою. Вертер, як це належить сентиментальному герою, живе емоціями та враженнями. На початку роману він постає в образі інфантильного та екзальтованого юнака, який не знає ні важкої праці, ні щоденних обов’язків. Сам він навіть порівнює власне серце з хворим дитятком, яке ні в чому не знає відмови.
Спочатку таке світобачення дозволяє герою насолоджуватися повнотою свого безтурботного життя, але зіткнення з нероздільним коханням призводить до катастрофи. Одного разу Вертер зустрічає милу та вродливу Лотту і закохується до нестями. Але от нещастя — вона вже заручена і не може дати йому нічого, крім дружби. З кожним місяцем кохання Вертера росте, перетворюючись на хворобливу одержимість. Так сентиментальний роман закінчується самогубством головного героя. Але похмурий мотив не відштовхнув тогочасного читача. Ба більше! Молоді люди почали копіювати Вертера — його вбрання, поведінку, манеру розмовляти, а подекуди навіть його фатальний вибір.
Заборона
З популяризацією роману в Європі зросла кількість самогубств. Ця страшна тенденція була настільки помітною, що в деяких країнах роман взагалі заборонили. Зокрема «Вертер» потрапив в немилість в Данії, Саксонії та багатьох містах Британії. Цікаво, що книгу заборонили в Іспанії вже в ХХ столітті, в роки диктатури Франко.
Феномен згодом зацікавив науковців. У 1974-1975 роках соціолог Каліфорнійського університету Девід Філіпс ввів такий термін, як «ефект Вертера». Так називають хвилю самогубств, які виникають після виходу популярного твору чи опису відповідного інциденту в медіа. Зокрема Філіпс виявив, що після гучних публікацій у ЗМІ кількість суїцидів зростала. Причому грала роль й особистість померлого: наприклад, якщо це була літня людина, то збільшувалося число самогубств серед старшого покоління.
У першій половині 80-х років в Німеччині виходив серіал «Смерть студента» (Tod eines Schülers), де на початку кожної серії глядачі спостерігали загибель протагоніста (це була візуалізація думок ключового персонажа, який аналізував ситуацію під різними кутами). У той час кількість суїцидів серед молоді значно зросла. Заборона серіалу через тиск батьківських організацій — важливий момент в історії німецького телебачення.
Але повернемося Вертера. Чи справді твір мав настільки згубний вплив? Частково так, зазначає психоаналітик Олег Христенко, проте було би великим спрощенням списати всю провину на вплив твору:
«Можна сказати, що проблеми тих, хто скоїв самогубство після читання роману, почались раніше. Так діють й інші твори, що оспівують смерть. Дійсно, існує закономірність у вигляді зростання суїцидів після публікації творів, що оспівують самогубства та самогубства відомих людей, але особисто для Ґете написання роману мало терапевтичний ефект. Можна згадати ідею Аристотеля про катарсис, коли людина завдяки ототожненню з героєм трагедії очищується від трагедії внутрішньої. Для деяких читачів читання цього роману було катарсисом, а для когось інструкцією».
Без романтичного шлейфа
Чимось схожим до «Вертера» є «Гранатовий браслет» Олександра Купріна, сюжет якого теж обертається навколо невзаємного кохання. Княгиня Віра, головна героїня повісті, отримує на свої іменини гранатовий браслет. Проте сюрприз не приносить радості, адже дарувальник вже багато років набридає їй любовними листами — незважаючи на той факт, що княгиня давно одружена. Віра розповідає про подарунок рідним, а ті в свою чергу відшукують надокучливого шанувальника та вимагають більше не непокоїти жінку. Для дрібного чиновника то був початок кінця, перед яким він надсилає Вірі прощального листа, який перевертає світ молодої княгині.
Зворотній приклад
Деякі класики розкривали цю тему без жодної романтизації. Так зокрема зробив Гюстав Флобер у своїй «Пані Боварі». Емма, головна героїня роману, прагне красивого життя, багатства та сильних почуттів. Їй набрид шлюб із люблячим, проте нецікавим
Шарлем, їй нудна сіра буденність в провінції. Вона заводить коханців, втягує родину у все більші борги, терпить зраду від тих, кому вірила. Не будучи в змозі вирішити проблеми, жінка вирішує звести рахунки з життям так, як героїні її улюблених романів. Але в реальності добровільна загибель від отрути виявляється не поетичною, а довгою та болісною.
Ось думка психотерапевта Олега Христенко:
«Ефект Вертера» виникає не лише через те, що самогубство стає об’єктом уваги письменників, журналістів та інфлюенсерів — хоча ця увага й має вплив, що ми можемо бачити завдяки статистичним даним. Головна проблема не в цьому, що тема стає публічною, а в тому, що хтось через душевні проблеми буде реагувати самогубством. Тому потрібно працювати не над редактурою та забороною творів, а над попередженням проблеми. Потрібно працювати над якістю системи ментального здоров’я, щоб люді могили легше отримувати фахову допомогу».
Стосовно медіа — існують певні гіди щодо того, як не треба висвітлюбвати трагічні події. По-перше, журналістам треба переконатися, що публічною інформацією вони не травмують почуття рідних постраждалого. По-друге, варто переконатися, що у новині відсутня романизація певного вчинка. Більше про це можна почитати в гіді від організації Suicide Prevention and Implementation Research Initiative (SPIRIT) за посиланням.
Антивертерський ефект
Звинувачення в романтизації самогубств часом лунають і у бік сучасної маскультури. Так сталося з популярним підлітковим серіалом «13 причин чому», сюжет якого крутиться навколо самогубства старшокласниці Ханни, яка страждає від булінгу. Перед фатальним вчинком дівчина записує 13 касет, у яких описує причини, що довели її до відчаю. Там же Ханна звинувачує низку людей у своєму рішенні. Причому вона хоче, щоб всі фігуранти історії прослухали записи від початку до кінця. Одного разу касети потрапляють до головного героя, цілком непоганого хлопця. Так він дізнається про потаємні секрети своїх однокласників, а також намагається дізнатися про власну роль в житті Ханни.
Як повідомляє наукове видання Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, після трансляції серіалу дійсно зросла кількість самогубств серед дітей та підлітків. «13 причин чому» розкритикували професійні психологи. Наприклад, Спільнота клінічної дитячої та підліткової психології США заявила, що серіал може стати спусковим гачком для вразливих підлітків. Також нарікання викликав образ шкільного психолога, який постає абсолютно некомпетентним спеціалістом, а звернення до нього позиціонується як щось безкорисне та навіть шкідливе.
Що стосується самих глядачів, то їх оцінки були не такими однозначними: одні нарікали, що серіал погіршив їх ментальний стан, інші ж наголошували на його терапевтичному ефекті.
«Романтизація самогубства — це лише частково проблема твору. Якщо обрати шлях цензури, ми можемо багато втратити. Але було би добре, якщо в масовій культурі були зразки того, що потрібно робити з суїцидальними думками.
Група австрійських учених дійшла висновку, що в період зростання інтересу в соцмережах до пісні «1-800-273-8255» американського репера Logic рівень самогубств у США знизився на 5,5%. Назва пісні — номер Національної телефонної лінії із запобігання самогубствам. Текст композиції написаний від імені людини, яка хоче накласти на себе руки, але звонить у службу надання психологічної допомоги. Цей дзвінок допомагає герою пісні. Така ненав’язлива інструкція мала хороший ефект», — додає Олег Христенко.
Важливі контакти
В Україні у 2018 році запрацювала перша професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine. Створена вона в першу чергу для підтримки ветеранів АТО/ООС та членів їх родин. Автори проєкту наголошують на своєму бажанні допомогти людям уникнути самогубства та надати першу емоційну допомогу.
Підлітки можуть звернутися до онланй-платформи Teenergizer. Тут можна отримати професійну допомогу від психологів. Всі консультації анонімні та безкоштовні.
За схожим принципом діє безкоштовна інтернет-платформа «Розкажи мені». Вона призначена для людей, які не можуть впоратися з емоціями, страждають від депресії та тривожних розладів. Професіонали ж на сайті можуть подати заявку і стати психологом проєкту.
Своєчасна допомога може врятувати людину від фатального вибору, оскільки заборона може спрацювати лише частково, а вміння робити здоровий вибір будь-чого — від їжі до стосунків — це те, що виручає людину протягом життя неодноразово.
Нагадуємо, раніше ми вже писали про те, що робити, якщо ваша близька людина опинилася у депресії, а також про психологічну допомогу людям поважного віку та ініціативу про психічне здоров’я від Veteran Hub.
Інтерв’ю з військовим психологом можна знайти за посиланням.
