«Рокфеллер, Карнеґі, Фрік, Вандербілт, Стенфорд, Дюк — тепер ми пам’ятаємо їх скоріше завдяки довгостроковому ефекту їхньої благодійності, а не через компанії, які вони заснували», — так Майкл Блумберг написав у листі, підписуючи Клятву дарування.
За останні роки 79-річний мільярдер став одним із найбільших благодійників Америки, і теж має всі шанси увійти в історію не тільки як підприємец, а як філантроп з великим впливом у світі благодійності.
Колись Блумберг заробив мільярди на розробці нового способу доступу до інформації. Потім дванадцять років був мером Нью-Йорка, нетривалий час (щоправда, не дуже успішно) балотувався у президенти. Утім, його вплив усе більше вимірюється не формальними позиціями чи компаніями, якими він володіє, а ресурсами, які Блумберг спрямовує на благодійність.
Він займається як звичними для мільярдерів справами на кшталт підтримки мистецтва, так і менш помітними проблемами у розвиткових країнах, як-то запобігання утоплення у Бангладеш, В’єтнамі та Уганді.
Статки Блумберга оцінюються майже у 60 мільярдів доларів, і він пообіцяв віддати переважну більшість цих грошей на добрі справи. У 2019 році він став найбільшим філантропом США, а загалом за все життя пожертвував вже $11 мільярдів.
Революційний бізнесмен, успішний мер та невдалий кандидат у президенти
Майкл Блумберг народився у сім’ї представників середнього класу в Нью-Йорку. Він отримав бізнес-освіту і пішов працювати в інвестиційний банк Salomon Brothers. Там Блумберг швидко зробив хорошу кар’єру та став партнером, але у 1981 році Salomon Brothers було продано, і нові власники звільнили Блумберга.
Як жартував сам Блумберг, «Salomon Brothers зробили дві найбільші послуги в моєму житті — найняли мене на роботу і звільнили». Після звільнення він заснував власну компанію, яка зараз має назву Bloomberg L.P. — і оцінюється у десятки мільярдів доларів.
Компанія Блумберга має багато сервісів, але успішною вона стала у першу чергу завдяки Bloomberg Terminal — комп’ютерній системі, яка надає доступ до фінансових даних у режимі реального часу. У той період на Волл-стріт ще мало де повноцінно використовували комп’ютери, і продукт Блумберга швидко завоював популярність як інноваційний та найкращий на ринку. Зараз Bloomberg Terminal має понад 300 тисяч підписників по всьому світу.
У 2001 році Блумберга обрали мером Нью-Йорка. Він зробив кілька вагомих помилок на посту, але загалом був успішним та популярним мером, якого двічі переобирали — у підсумку був на посаді дванадцять років.
Під керівництвом Блумберга місто відбудувалося після руйнівного теракту 11 вересня. Була розбудована інфраструктура і піднялась економіка. Він здійснив освітню реформу і домігся покращення стану довкілля; 6-мільярдний дефіцит міського бюджету змінився на 3-мільярдний профіцит. Блумберг заробив репутацію технократа — лідера, який приймає рішення на основі даних, а не ідеології.
Після завершення третього мерського терміну у 2013 році Блумберг серйозніше зайнявся благодійністю і повернувся на пост керівника Bloomberg L.P. На той час уже ходили чутки, що Блумберг планує іти у президенти. У 2020 році він все-таки вирішив балотуватися, висунувши свою кандидатуру у праймеріз Демократичної партії. Крім мерського досвіду, його очевидною перевагою були гроші — Блумберг витратив на кампанію майже мільярд доларів, а це рекорд для цієї стадії виборів.
Попри це, балотування було коротким і невдалим: кандидату нагадали про скандали навколо сексуальних домагань у його компанії та помилки на посту мера. Він не надто вдало виступив у дебатах і не зумів здобути широкої підтримки. Тож Блумберг підтримав на виборах Джо Байдена та приділив багато ресурсів для перемоги поточного президента.
«Керований даними технократ, а не ідеолог»: підхід Блумберга до благодійності
Майкл Блумберг давно займається благодійною діяльністю, і з середини нульових почав регулярно з’являтися у списку найбільших філантропів США. Філантропічну діяльність він здійснює здебільшого через благодійну організацію Bloomberg Philanthropies.
Блумберг визначає п’ять основних сфер, на яких фокусує благодійну діяльність: мистецтво, освіта, довкілля, охорона здоров’я та урядові інновації.
Bloomberg Philanthropies стверджує, що «використовує унікальний, керований даними підхід» до благодійності. Видання Axios також називає його «керованим даними технократом, а не ідеологом».
Як пише редактор видання Inside Philanthropy Девід Каллаген, «Блумберг — неймовірно підкований благодійник, який з лазерною точністю фокусується на критичних викликах і використовує тонни грошей, щоб досягти вимірюваного результату».
Такий технократичний і прагматичний підхід має не лише прихильників, а й противників. Той же Каллаген критикує Блумберга за відсутність «чіткого набору базових цінностей» у його благодійній роботі.
Утім, безсумнівно те, що Блумберг вже досяг багатьох важливих результатів у благодійній роботі — і ще більше попереду. Він підписав Клятву дарування, пообіцявши віддати переважну більшість своїх наразі 60-мільярдних статків на благодійність.
Робота Блумберга: допомога бідним країнам, війна з тютюновою індустрією, захист клімату
Попри політичні інтереси Блумберга (це, зокрема, підтримка демократів у 2020 році), більша частина його благодійної діяльності ведеться поза Сполученими Штатами. У 2018 році пожертвувані ним кошти були направлені на зміни у 129 країнах.
Як пише Axios, це вирізняє мільярдера: американці надають перевагу тому, щоб жертвувати на вирішення внутрішніх проблем (іншим прикладом американських благодійників, які часто жертвують поза межами США, є спільнота ефективних альтруїстів).
Список справ, якими займається Блумберг-благодійник, широкий, але однією з найважливіших точно є боротьба із тютюновою залежністю. Філантроп витратив понад мільярд доларів у цій сфері. На посаді мера Нью-Йорка він домігся заборони куріння у громадських місцях — а зараз фокусується на країнах, що розвиваються. У бідних країнах рівень куріння часто залишається високим у той час, як у розвинутих країнах люди стали курити менше.
За словами Inside Philanthropy, «Майкл Блумберг і його фонд — безсумнівно найбільші вороги тютюнової індустрії у сфері благодійності». У цьому питанні до нью-йоркського мільярдера долучаються Білл Гейтс та Мелінда Френч Гейтс, які витратили на боротьбу з тютюном біля $200 мільйонів.
Блумбергу важлива боротьба зі зміною клімату. У 2019 році він запустив $500-мільйонну ініціативу Beyond Carbon — найбільшу координовану кампанію проти зміни клімату у США. Мета — «прискорити закриття вугільних електростанцій, зупинити гонку із побудови газових станцій, домогтися політичних змін на регіональному та локальному рівні, допомогти обрати кандидатів, які працюють задля подолання зміни клімату».
Також до тем, особливо дорогих серцю (і розуму) Блумберга, входять покращення глобального управління містами, підтримка американської системи освіти, боротьба з медичними проблемами на кшталт поліомієліту та нездорового харчування, захист від збройного насильства — і багато інших.
До речі, про клятву дарування (The Giving Pledge) і філантропів, які так само, як і Блумберг, долучилися до неї, ми вже писали тут.
