Американцю Сему Бенкмену-Фріду лише 28 років, а його статки вже сягають 10 мільярдів доларів. Чим мотивований стрімкий фінансовий успіх?
Свій статок підприємець заробив завдяки ринку криптовалют — Бенкмен-Фрід є засновником і керівником FTX, однієї з найбільших глобальних криптобірж. Проте, помирати мультимільярдером він не планує. Підприємець хоче пожертвувати якомога більше коштів на благодійність ще за свого життя.
Кар’єру у фінансовій сфері та криптоіндустрії він обрав, щоб максимізувати власну користь для суспільства.
Заробляти, щоб жертвувати
Сем Бенкмен-Фрід дотримується філософії ефективного альтруїзму. Її суть — використовувати раціональний підхід у благодійності. Пояснення такого підходу можна знайти в есе засновника руху Тобі Орда.
Один із принципів ефективних альтруїстів — «заробляти, щоб жертвувати» (earning to give).
Скажімо, людина має два варіанти приносити користь світові. Перший — піти працювати у благодійну організацію, що допомагає африканським дітям. Другий — стати інвестиційним банкіром із зарплатою у півмільйона доларів на рік, щорічно жертвувати на благодійність 400 тисяч, і таким чином фінансувати роботу п’яти людей, котрі допомагатимуть африканським дітям.
Бенкмен-Фрід обрав другий варіант. Після випуску з престижного Массачусетського технологічного інституту він став роздумувати, ким працювати. Познайомившись зі спільнотою ефективних альтруїстів, майбутній мільйонер вирішив будувати кар’єру за принципом «заробляти, щоб жертвувати».
Спочатку він опинився у Jane Street Capital — великій трейдинговій компанії на Волл-стріт. Після семи років досвіду вирішив ловити можливості бурхливого ринку криптовалют і заснував трейдингову компанію Alameda Research, а згодом біржу FTX, яка фокусується на криптовалютних деривативах.
Зараз обсяг торгівлі на FTX сягає десятків мільярдів доларів щоденно, а статки Бенкмена-Фріда оцінюються у 10 мільярдів.
На що витрачає гроші ефективний альтруїст
Один із важливих напрямів благодійності криптомільярдера — добробут тварин. Він вважає за необхідне зменщити страждання, крізь яке проходять живі істоти внаслідок промислового розведення.
Проте, півроку тому він попав у поле уваги медіа не через інвестиції у добробут тварин, а завдяки політиці. Підприємець став одним із найбільших донорів президентської кампанії Джо Байдена 2020 року, пожертвувавши на неї понад 5 мільйонів доларів.
Виміряти ефективність від політичних пожертв складно — однак, на думку Бенкмена-Фріда, переваги обрання хорошого президента настільки високі, що кошти можна вважати вірно витраченими.
Ефективні альтруїсти серйозно ставляться до загрози штучного інтелекту як до потенційної екзистенційної проблеми — і Бенкмен-Фрід жертвує гроші організації OpenAI, метою якої є розробка дружнього штучного інтелекту «у такий спосіб, щоби він приносив користь людству в цілому».
Іншим екзистенційним ризиком є біологічна безпека, і на неї Бенкмен-Фрід також звертає увагу. Наприкінці минулого року він виділив кошти Ініціативі ядерних загроз (Nuclear Threat Initiative), спрямувавши пожертву на боротьбу з біоризиками.
Проте, благодійницький шлях Бенкмена-Фріда лише починається. Тож, здається, у наступні роки та десятиліття ми почуємо про його добрі справи ще не раз.
