• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / На власні очі: як догляд за овочами та квітами допомогає в соціалізації

На власні очі: як догляд за овочами та квітами допомогає в соціалізації

Фотографії надані Проектом ПРОМІС  

«‎Мам, дивись! Це ми виростили!»‎, — 36-ти річний Саша показує мамі огірок, який щойно зірвав. 

Теплиця, яка розташована в селі Дорожне на Вінниччині — не зовсім типова. Тут працюють діти і молодь з важкими формами інвалідності. Це проєкт, який Асоціація «Відкриті серця» втілила спільно з Фондом сприяння розвитку малих і середніх підприємств в рамках проєкту «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС).

Яка суть цього проєкту? Як він вплинув на родини дітей з інвалідністю? Про це ми поспілкувалися з Світланою Демко, головою ради ГО «Відкриті серця» та з Анною Прядкіною, керівницею програми «Працетерапії» соціальних майстерень, що знаходяться в селі Дорожне. 

Тут і далі: фото надані проектом ПРОМІС

Світлана Демко: 

Про соціальні майстерні 

Асоціація «Відкриті серця» з 2012 року почала створювати на Вінниччині соціальні майстерні, які допомагають дітям та молодим людям з інвалідністю соціалізуватись та отримати прикладні навички. 

Наприклад, ми організували майстерню роботи з деревом і навчаємо там випилювати, обробляти його. Є ще сувенірна майстерня — там ми варимо мило, виготовляємо свічки. Важливо, що робота у кожній з майстерень розбита на багато етапів, щоб можна було підібрати для кожної дитини саме той вид праці, який їй подобається і підходить. 

У 2019 році, завдяки підтримці проєкту ПРОМІС, в нас з’явився ще один напрям роботи, який швидко став улюбленим — це тепличне господарство. 

Як оснащена теплиця 

Теплиця повністю безбар’єрна, нею вільно переміщуються люди на кріслах колісних. Крім того, тут працює автоматичний крапельний полив, зроблено інфрачервоне опалення, хороше освітлення. Загалом, теплиця може працювати цілий рік, але поки її утримання взимку для нас надто вартісне, тому ми працюємо з березня по грудень. Якщо знайдуться партнери, які займаються енергозберігаючими технологіями і готові будуть обладнати теплицю, наприклад, сонячними батареями або теплонасосом — ми працюватимемо цілий рік, без вимушеної перерви. 

Анна Прядкіна: 

Працетерапія 

Робота в соціальних майстернях базується на принципах працетерапії. Це означає, що ми допомагаємо дітям та молодим людям з інвалідністю отримати трудові навички та вміння, елементи самодисципліни під час трудових процесів. Для багатьох з них це абсолютно новий досвід. 

Чим займаються діти та молодь з інвалідністю в теплиці 

Весною ми висіваємо овочеві культури, живцюємо та саджаємо декоративні кущі. В нас також є квітники, де ми навчаємо доглядати за рослинами під час вегетації та обробляти грунт, вчасно збирати врожаї. 

В залежності від того, чим кожен хоче і може займатися, ми підбираємо йому відповідну діяльність. На це впливають переважно психологічно-фізичні характеристики. Наприклад, комусь підходить однотипна робота: набирати землю в горщики чи висаджувати рослини, а комусь потрібно переключатися між різними завданнями. Скажімо, зараз він хоче набрати грунт, через хвилину вже садити насіння, а потім поливати майбутній паросток. 

В теплиці ми вирощуємо розсаду, овочі, зелень, пряні трави, квіти, мікрогрін. 

Врожай ми споживаємо, або ж виставляємо на соціальних ярмарках чи фестивалях, але виключно в межах благодійної акції. 

Про допомогу в процесах 

Всі процеси відбуваються з супроводом фахівця, який знає особливості кожної дитини. Він обізнаний, як, наприклад, на людину з порушенням аутичного спектру впливають різкі звуки, одноманітна робота, або яку реакцію може спричинити будь-яке зауваження чи критика. 

Психолог має слідкувати за рівнем комфорту в колективі, працювати над стабілізацією психоемоційного стану наших працівників, а ще звертати увагу на мотивацію до роботи — все повинно відбуватися без жодного примусу, лише за власним бажанням.

Про батьків, які супроводжують дітей та молодь 

У нас є група батьків, які пройшли навчання з психологом, інструктором з праці, соціальним педагогом. Зараз вони допомагають в роботі у теплиці, коли є необхідність.

Це мами дітей з інвалідністю, але важливо, що вони супроводжують не своїх дітей. Таким чином мами навчились працювати з дітьми, у яких інші порушення, і це дозволило їм поглянути на власних трішки по-іншому: помітити щось нове, звернути увагу на нюанси у вихованні. 

На жаль, це дуже часта історія — якщо в дитини важка форма інвалідності, батьки дуже применшують її досягнення. Батьки звикли як? Я все за тебе швиденько зроблю, не чіпай.

А в нас інший підхід — ми вчимо вчитися, нам важливо показати — і дитині, і її батькам — що вона здатна щось зробити самостійно, що їй вдається досягати успіху. Навіть якщо на перший погляд це не таке й велике досягнення. 

Такі речі для батьків — ковток свіжого повітря. Вони роками доглядають за дитиною, у якої важка форма інвалідності, в результаті чого сильно виснажуються, а цей процес дозволяє запустити новий погляд, надає сили. 

Дітям діяльність в групі дозволяє соціалізуватись: вони тут знаходять нових друзів, починають спілкуватися. Те, що все відбувається на свіжому повітрі, зміцнює здоров’я. Також робота в теплиці впливає на психологічний стан, адже діти на власні очі спостерігають результати праці.

Цей досвід показує, що навіть у людей, які мають важкі форми інвалідності, є достатньо можливостей та ресурсів, щоб бути включеним у життя громади, сім’ї. Комплексні робочі місця, ятворенні в тепличному господарстві — це майбутня зайнятість для таких людей. Це шлях, який дасть можливість молодим людям в подальшому не потрапити до інтернатного закладу, а проживати в своїй громаді.

Нагадуємо, раніше ми публікували інтерв’ю з координаторкою центру для молоді з ментальною інвалідністю «Майстерня Мрії» та розповідали про соціалізацію людей з аутизмом.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже