• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / «Вежа повинна встояти» — Лена Балбек про розвиток волонтерських ініціатив

«Вежа повинна встояти» — Лена Балбек про розвиток волонтерських ініціатив

Постер для Агентів крові (фрагмент)

Як об’єднати спільноту однодумців навколо проблеми, яку бажаєте вирішити? І до чого тут гра Дженґа?
Досвідом ділиться засновниця організації «Агенти крові» Лена Балбек.



«Ми — люди, яки зібралися, щоб допомагати один одному», — так сказав один активіст, який колись навчив «Охматдит» розсилати смс донорам. Іноді здається, що 50 волонтерів «Агентів крові», попри розвиток донорства в країні, зібралися з цією ж метою — заради взаємодопомоги.

Агенти крові — волонтерський рух, який пропагує регулярне, свідоме та безоплатне донорство крові.
Ми реалізуємо місію через щотижневі чергування у центрах крові України (не пропустили жодного з серпня 2015 року), творчі проєкти (конкурс постерів Artdonation, кампанія #кровчарівна та інші), розвиваємо корпоративне донорство, проводимо освітні активності.

За шість років роботи залучили близько 4000 донорів. Команда налічує більше 50 волонтерів. У Агентів немає офісу, фінансового партнера, вся операційна та проєктна діяльність тримається на волонтерах.

Волонтери — це спільнота, яка на безоплатній основі діє заради вирішення суспільних питань. При цьому, бенефіти від волонтерства можуть отримувати й ті, хто ним не займається — бо ж зміни відбуваються для всіх.

Здавалося б, за таких умов можна взагалі не волотнерити (бо рано чи пізно проблему хтось вирішить), проте, волонтерський рух у світі розвивається. 

Як стимулювати його зростання в Україні? Про це з цифрами та гіпотезами трохи нижче я розповім на прикладі «Агентів крові».

Волонтерство: скільки нас?

Якось я читала звіт, де всіх волонтерів зібрали в умовну країну «Волонтляндію». У 2005 році чисельність її «жителів» становила 971 млн осіб. Тобто, за розмахом кількість волонтерів у світі поступається тільки населенню Китаю та є у 20 разів більшою за Україну.  

У 2005 році економічна вартість волонтерської робочої сили становила $1,348 трлн, що можна порівняти з ВВП Франції ($1,457 трлн) або Канади ($1,134 трлн). Якщо простіше, то вартість робочої сили волонтерів становить 2,4% глобальної економіки. Якби всі волонтери раптом зникли, то втрати були б еквівалентні 40% глобального будівництва.

З часу оприлюднення звіту 2005 року волонтерство активно розвивається, а міленіали, які отримали доступ до соцмереж, прискорили цей процес. Міленіали орієнтуються на спільноти, вони прагнуть взаємодіяти з іншими та вносити свою лепту у розвиток суспільства. З роками волонтерство вийшло за рамки офлайн і тепер все більше людей допомагають віддалено.

У 2017 році 25% американців та 30% британців були учасниками різних волонтерських рухів, в Україні ці показники значно інші. Результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і соціологічною службою Центру Разумкова свідчать: у 2017 році в нас було 12% волонтерів, а вже через рік 18%. Однак у 2019 році цей показник упав до 9%. 

Що можна зробити, щоб відсоток почав рости? Ось декілька висновків із власного досвіду.

Агенти крові: від ідеї до спільноти

Є певні ключові елементи та принципи, які допомагають Агентам успішно працювати від дня створення і до сьогодні.

1. Сформоване ядро

Ядро — це максимально залучений у проєкт сегмент команди. Люди, які не дозволяють опускати руки та на яких завжди можна покластися. Зазвичай, вони беруть на себе основні стратегічні напрямки розвитку.

У нашій команді був період, коли десять осіб безперебійно чергували в «Охматдиті», поки у мене був складний період повного вигорання. Тривалий час я відновлювалась, а команда продовжувала роботу — проєкт жив навіть без його засновниці.  

2. Ідея — спільна, смілива

Ідея — об’єднує, а сміливість цієї ідеї цементує об’єднання. Недосяжна мрія може лякати лідера (як вийшло зі мною), але магнітом притягувати інших. Щороку ми проводимо стратегічну сесію, де складаємо плани на найближчі п’ять років. Мені подобається спостерігати, як із кожною сесією команда сміливіше розправляє плечі та сповнюється вірою у власні сили. Раніше здавалося, що стратегічна ціль має спиратись на існуючі ресурси, але як же я помилялась! Пошук ресурсів для великої мети — теж частина шляху.

Спостереження: в опитуванні, яке я проводила серед нашої спільноти, було запитання «Чому ти волонтериш в Агентах?» Ніхто з команди не відповів: «Щоб вирішити проблему донорства».
Підтримка донорського руху є пунктом за замовчуванням, втім є й інше. Маю підозру, що проблема, котру вирішує група, не є головною причиною приєднання до неї. 

Найважливіше для потенційних волонтерів — бути серед однодумців, бачити якісний і кількісний результат своєї роботи та вчитися новому. Впевнена, ми могли б так само ефективно рятувати дельфінів десь в Австралії. 

3. Люди, у яких немає вільного часу

Ще один цікавий факт із опитування: той, хто виділяє найбільше годин на проєкт і без того має щільний графік та високий рівень зайнятості. 
99% команди працюють або навчаються. У багатьох сім’ї, хобі, зобов’язання, тобто їхнє життя вже наповнене змістом. 
Пам’ятаю, читала, що за проявом альтруїзму людей поділяють на два рівні — низький та високий. Перші ніколи не почнуть волонтерити, скільки б вільного часу в них не було, а другі знайдуть 25-ту годину на добу та долучаться до проєкту незалежно від рівня доходу, вільного часу чи чогось іншого.

4. Правило MRT

Це моє власне правило, тому не гугліть: minimal recurrent time. В основі Агентського волонтерства лежить правило мінімального повторюваного часу, тобто кожен член команди може вибрати, скільки годин він готовий виділяти на Агентів щотиждня/щомісяця.

Умов за кількістю годин немає, головне — завжди вкладатися в обраний час. Проєкт будується навколо регулярних донацій та регулярної роботи — особливість в тому, що можна брати маленьке завдання, але виконувати його багаторазово. У масштабі цілого проєкту помітна робота кожного.

5. Запити до експертів

Волонтерська робота як правило проста, тобто не потребує тривалого навчання. Однак в Агентів все навпаки — команді важливо вивчати щось нове. Для цього блоку в мене є історія:

Якось я жалілась товаришці, що ми намагаємось побудувати систему професійної роботи, але при цьому залучаємо волонтерів-аматорів (на зовсім нові для них ролі). З одного боку це перевага, бо реалізується запит до нових знань, а з іншого величезний ризик: у новачків немає базових знань, яких вимагає проєкт. Подружка відповіла влучною порадою: «Не варто змінювати склад команди, треба просто залучати зовнішніх експертів для консультацій та менторства. Усі люблять ділитися своїми знаннями, достатньо тільки попросити їх про це».

Так ми і зробили: тепер з усіх важливих питань запрошуємо зовнішніх фахівців. Більш того, Zoom-зустрічі дозволяють залучити до навчання всіх охочих членів команди. Менторство тривалістю в годину за ефективністю куди краще будь-якого корпоративу.

6. Перехід в онлайн у до-ковідну епоху

Агенти крові перейшли в онлайн ще до того, як це стало нормою. Наш віртуальний офіс — це месенджер Slack та meeting room у Zoom. В команді є волонтери, які особисто не знайомі, ніколи не бачились офлайн. Втім, це не заважає команді шість років поспіль проводити безперебійні щотижневі чергування і втілювати у життя нові проєкти.

Як ми це робимо?

  • Декомпозиція: максимально детально розбиваємо завдання, не беремо проєкт в роботу, поки не визначили керівника. Коли знаходиться product owner, вирішуємо всі нюанси і запускаємо роботу;
  • Естафета: для злагодженої роботи чергувань ми передаємо одне одному естафету. Сьогоднішній черговий тегає у чаті наступного та надає детальний звіт. 
  • Щотижневі статуси: що б не сталося, щоп’ятниці о 13:00 у нас зустріч в Zoom. Починаємо з огляду завдань минулого тижня, а тоді вже плануємо наступний. Так ми не даємо жодній ланці можливостей для просідання.

6. Це не назавжди, тому…

Як би сумно не було це усвідомлювати, та волонтерство це все-таки — не вічна історія. Вважається, що волонтер залишається в команді, поки користь, яку він отримує, перевищує номінальну вартість витраченого часу. Ну або ще простіше — поки не вигорів, втомився чи просто помінялися плани.
В маркетингу є поняття customer lifespan (пожиттєва цінність споживача – ред.) Я б оцінила lifespan волонтера у зворотній залежності від обсягу взятих на себе зобов’язань. Важливо не брати на себе занадто багато.

Що робити? Добиватися стійкості структури групи за принципами гри у Дженґа — вежа повинна встояти навіть під час заміни дощечок. 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже