Ще до повномасштабної війни ми планували серію матеріалів про освітні можливості для українців за кордоном — Шевченко був як завжди правий, коли давав настанову: “… і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…”
Війна змінила все, в тому числі — редакційні плани. Але хочемо поділитися матеріалом про навчання у Німеччині, який може стати у пригоді цьогорічним абітурієнтам.
Якщо ви плануєте навчання за кордоном, то, напевно, звернете увагу на країну з безкоштовною системою вищої освіти. А ще вам точно не завадить стипендія. Усе це реально в Німеччині, де державні й приватні програми з підтримки студентів мають довгу історію.
У державних університетах Німеччини, яких більшість, можуть безкоштовно навчатися громадяни будь-якої країни. Сплатити доведеться лише організаційні внески, які зазвичай складають 150–350 євро на семестр. Винятком є земля Баден-Вюртемберг зі столицею в Штутгарті — там навчання повністю платне. Додаткова фінансова підтримка буде доречною в будь-якому разі.
Багато стипендій студентам надає власне Німеччина і ЄС, але й приватні ініціативи включені у цей процес. Це означає, що ви напевне знайдете щось, що підходить саме вам, в результаті отримаєте справді корисний досвід, а конкурс буде прозорим, хоча й непростим. І держава, і бізнес зацікавлені в залученні нових спеціалістів і хочуть «виростити» їх ще на стадії навчання. Ця система почала доводити свою ефективність більше 100 років тому, і сьогодні відкриває багато можливостей.
DAAD (Німецька служба академічних обмінів)
DAAD не створює власних курсів або програм, але пропонує іноземцям стипендії для навчання в німецьких університетах — мережа служби об’єднує більше 300 вишів. Це одна з найбільших у світі організацій з підтримки міжнародних академічних обмінів. Річний бюджет DAAD сягає близько 500 млн євро, основне фінансування надходить від німецьких міністерств і Євросоюзу, але свій вклад роблять також підприємства та інші організації.
У 1925 році DAAD заснували саме студенти, і з того часу служба підтримала близько 2 мільйонів людей. Серед випускників програми були письменниця Маргарет Етвуд, режисер Джим Джармуш, художник Нам Джун Пайк, письменниця і філософиня Сьюзан Зонтаг, а також низка нобелівських лауреатів із різних сфер.
Одна з найпоширеніших стипендій DAAD — це 1061 євро на літню поїздку до Німеччини. Вона виділяється студентам, які хочуть відвідати країну під час канікул, пройти 3- або 4-тижневі курси німецької мови та глибше познайомитися з культурою. Цієї суми має вистачити, щоб покрити вартість курсів, житла і харчування, а проїзд компенсують окремо.
Стипендії для навчання на бакалавраті в DAAD не передбачені, але в організації готові підтримати випускників, які хочуть підвищити свою кваліфікацію, і магістрів (850–861 євро на місяць), у тому числі тих, хто вже навчається в Німеччині. На стипендії можуть також претендувати аспіранти та молоді науковці або викладачі — 1200 євро або 2000 євро на місяць відповідно.
В рамках DAAD існує також програма Леонарда Ейлера, за якою налагоджуються партнерства між вишами Німеччини та Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії для реалізації двосторонніх дослідницьких проєктів. Стипендії студентам надаються для навчання «на місці», тож на конкурс треба подаватися у свооєму університеті в Україні, але програмою передбачені кількамісячні візити в німецькі виші. Ця можливість підійде вам, якщо ваша спеціальність — право, економіка, медицина, соціальні, інженерні чи сільськогосподарські науки.
Подавати заявки на всі програми DAAD потрібно приблизно за рік до їх початку. За всіма можливостями найкраще стежити на сайті українського представництва DAAD.
Erasmus+
У 1987 році Єврокомісія затвердила програму обміну студентів, викладачів і науковців під назвою Еразмус, а через 25 років назвала її найуспішнішою освітньою програмою Європейського Союзу і важливим інструментом боротьби з молодіжним безробіттям. Щороку багато європейських студентів їдуть за обміном в іншу країну всередині ЄС — за весь час існування Еразмус посприяв мобільності більш ніж 4 мільйонів людей. Сьогодні програма-наступниця Erasmus+ виходить за межі Євросоюзу, охоплюючи країни-партнери, серед яких і Україна, проте велика кількість стипендій виділяється саме для навчання у німецьких вишах. Загальний бюджет програми на 2021–2027 роки складає понад 28 млрд євро, з яких майже 4 млрд євро виділено на 2022 рік.
У назві Erasmus сховано абревіатуру EuRopean community Action Scheme for the Mobility of University Students, а також ім’я Еразма Роттердамського — вченого і мислителя епохи Відродження. Він багато мандрував і навчався, а після смерті залишив свої статки Базельському університету. Ви також можете знати Еразма за сатиричною книгою «Похвала глупоті».
Щоб описати всі напрями програми, знадобиться не одна стаття, адже в Erasmus+ представлені можливості не лише для студентів, а й для дорослих, викладачів і університетів загалом. Проте два ключових фокуси — це Erasmus Mundus (стипендія для навчання на магістратурі за кордоном до 2 років, включно з покриттям проїзду, візи й проживання, усього 1400 євро на місяць) та обміни, розраховані на студентів і випускників на різних етапах навчання.
Якщо Erasmus Mundus — це фактично друга освіта зі вступом у європейський виш напряму, то програма обмінів здійснюється через український-університет партнер, і після навчання за кордоном ви повернетесь в альма-матер. Така поїздка може тривати до 12 місяців, а сума гранту залежить від періоду перебування в країні, проте все одно покриватиме більшість ваших витрат.
Ми поспілкувалися з Анною Веберовою, студенткою 3-го курсу Національного університету харчових технологій в Україні, яка перебуває у німецькому місті Ґайзенгайм за програмою Erasmus+.
— Розкажіть, де ви навчаєтеся зараз?
— Я приїхала до партнерського університету у Німеччині — Hochschule Geisenheim University. В Україні я навчаюся за спеціальністю «Харчові технології та інженерія», а тут — International Wine Business англійською мовою. Обмін триватиме 10 місяців.
— Як відбувався процес подачі на програму?
— Першим етапом стало написання мотиваційного листа, подання рекомендаційних листів і сертифікату, що підтверджує знання англійської мови (у моєму випадку це сертифікат від British Council на знання академічної англійської мови, рівень С1; котуються сертифікати з рівнем не менше B2), переклад та надання списку навчальних предметів і семестрових балів, співбесіда з викладачами кафедри та інтернаціональним відділом у моєму університеті.
На момент подання документів краще мати закордонний паспорт — це підвищує шанси, адже вам можуть і не надати додатковий час на його оформлення. Особисто я дізналася у своєму університеті про можливість взяти участь у програмі досить пізно, і довелося робити усе дуже швидко, похапцем.
На співбесіді я майже провалилася через те, що дуже мало знала про університет, який мене прийматиме. Радила би не повторювати моїх помилок і детально ознайомитися не тільки з програмою, але й з історію вишу, в який хочете потрапити. Але якщо ви будете готуватися хоча б за півроку до подання заявки, більшості проблем можна уникнути — вам радо підуть назустріч.
— Чи встигли ви вже зробити якісь висновки про обмін?
— Враження дуже позитивні. По-перше, одразу підкупає дружня та невимушена атмосфера — як студенти, так і викладачі готові допомогти з будь-яким питанням. Дуже багато групових проєктів: вони не тільки дають попрацювати в команді, але допомагають навчитися організовувати пошук інформації та правильно структурувати її. По-друге, предмети та інформаційне наповнення. Тут немає «води». Взагалі. При цьому студент може обирати предмети для вивчення, головне — набрати певну загальну кількість кредитів наприкінці семестру за іспити та проєкти. Найбільшою проблемою може стати організація часу, адже тут нікого не тягнуть і не стежать, прийшов ти на лекцію чи ні. Студент має самостійно організувати свій процес навчання і зробити все, щоб скласти екзамен.
У німецькому університеті є і сучасне обладнання, і багата бібліотека — деякі книжки, що представляють інтерес для майбутніх спеціалістів, не мають аналогів. Викладачі — професіонали, тут відсутня корупція чи упереджене ставлення до студентів. Навпаки, воно тут дуже лояльне — кожен має право на безкоштовний проїзд по всій землі Гессен зі студентським квитком (це одна з тих речей, які входять в організаційні внески за навчання — прим. авт.). Також є знижки на відвідування музеїв, виставок.
— Як ви гадаєте, чому ваша заявка стала успішною? Що б ви порадили іншим студентам?
— У нашій країні дуже недооцінюють знання іноземних мов. Чомусь не прийнято докладати максимум зусиль не тільки для вивчення іноземної мови (хоча б на рівні B1–B2), але й для отримання сертифікату, який підтверджував би наявність знань. Знання англійської відкриває дуже багато дверей — не лише для навчання, але й для подальшої роботи. Це корисно навіть у подорожах.
Зрозуміло, що жага знань теж важлива. Університети зацікавлені у студентах, які не просто «просиджують штани» на парах, але й беруть участь у дискусіях, ставлять питання та загалом демонструють інтерес та бажання навчатися. Тут цінується наукова думка та науковий підхід.
Крім того, багато студентів просто не знають про такі можливості, як не знала і я. Раджу поцікавитися ними у міжнародному відділі вашого вишу.
Але все ж таки головне — чітко розуміти свою мету та правильно скласти план її досягнення. Для успішної участі у програмі вам потрібно мати високий бал у вашому університеті, сертифікат англійської мови (чи іншої іноземної мови, якщо це допускається) та бути красномовним у висловлюванні свого бажання навчатися — мотиваційний лист грає дуже велику роль.
Стипендії фонду Bayer
Назва Bayer перш за все асоціюється з фармацевтикою, але ця гігантська міжнародна компанія виробляє також пластмаси, фарби та засоби захисту рослин. Виробляє — а значить досліджує та може дозволити собі інвестувати у розвиток галузі та кадрів.
Bayer вперше підтримали перспективного науковця ще у 1883 році, через 20 років після заснування компанії, а в 1897-му було покладено початок фонду Bayer Science & Education Foundation. Саме він сьогодні пропонує стипендії студентам і молодим вченим, які навчаються на магістратурі, проводять дослідження в рамках PhD-навчання або хочуть пройти стажування в Німеччині. За кожною програмою можна отримати максимум 10 тисяч євро на термін до 6 місяців. Стипендії названо на честь впливових особистостей в історії компанії і кожна з них розрахована на спеціалістів певного напряму.
Bayer Science & Education Foundation пропонує стипендії студентам і молодим вченим, які навчаються на магістратурі, проводять дослідження в рамках PhD-навчання або хочуть пройти стажування в Німеччині.
Стипендія Карла Дуйсберга з медицини — для лікарів, людських і ветеринарних. Саме Дуйсберг був тим першим студентом, якого підтримала компанія. Він згодом став всесвітньо відомим хіміком і промисловцем, а також директором Bayer, але, за злою іронією долі, прославився як розробник хімічної зброї під час Першої світової війни.
Стипендія Отто Байєра, винахідника поліуретану, надається в напрямках біології, хімії та фармацевтики; стипендію Йозефа Шелла, мікробіолога і піонера рослинної генетики, отримують дослідники сільського господарства, біотехнологій і екології; стипендія Курта Хансена присуджується нинішнім і майбутнім вчителям, які розвивають STEM-освіту (наука, технології, інженерія, математика).
Про детальні умови надання кожної стипендії можна дізнатися на сайті фонду Bayer.
Deutschlandstipendium
Для тих, хто вже навчається в університеті Німеччини, підійде Deutschlandstipendium. Її сумма завжди фіксована — 300 євро на місяць. Подаватися на стипендію потрібно безпосередньо у виші, який входить до програми (список можна переглянути на мапі), і вже сам університет обере тих, хто вартий підтримки. Щоб пройти конкурс, знадобляться не лише академічні успіхи, а й соціальна активність та особисті досягнення. Рівень доходу, національність чи вік значення не мають. Тим, кого визнали достойним, стипендію призначають як мінімум на два семестри.
Важливий принцип цієї програми — 50/50: половину суми надає уряд, а решту 150 євро університет повинен залучити від приватних спонсорів, довівши серйозність своїх намірів і підтримуючи таким чином принцип взаємної зацікавленості між публічним і приватним секторами. На додачу до грошей стипендіати можуть отримати від партнерів вишу нефінансову підтримку — менторство, нетворкінг і стажування, що значно допоможе на професійному шляху. Тож навіть якщо сума стипендії на перший погляд видається незначною, разом з іншими плюсами та загалом безкоштовною вищою освітою ця програма має багато переваг.
Ми описали лише кілька основних стипендій, які можна отримати в університетах Німеччини. Підтримку в різних формах надають інші приватні та публічні організації, а також політичні партії — наприклад, стипендії фонду Конрада Аденауера та фонду Фрідріха Еберта. Можливостей набагато більше — не втомлюйтеся шукати!
Важливо! Наразі, щоб підтримати українських студентів та абітурієнтів, чимало зарубіжних вишів оголосило додаткові стипендії. Заохочуємо студентів за можливості дізнаватися про ці можливості.
Знання важливі, оскільки невдовзі настане час відбудови країни після перемоги.
