Через війну мільйони українців були змушені покинути власні домівки. В одних жити небезпечно, в інших — більше немає даху та стін. Так люди опинилися в орендованих квартирах, будинках родичів або шелтерах, які створювали на базі різних установ.
Один із таких шелтерів з початком вторгнення відкрили у Львові — у закинутому гуртожитку місцевого університету. Ним опікується благодійна фундація PLC Foundation. Ми розпитали в засновниці фонду Марини Мельниченко, на кого розрахований гуртожиток, що вдалося в ньому змінити за цей час та як можна до нього потрапити.
Як гуртожиток став шелтером
PLC Foundation заснували юристи «Політико-правової консалтингової групи». Ця потреба виникла, коли стало зрозуміло, як багато людей потребують допомоги. Зокрема — переселенці, адже з початком повномасштабного вторгнення члени команди організації самі потрапили в зону окупації на Київщині й згодом пережили переселення в інші регіони.
«До 5 березня я з родиною перебувала в окупації в селі Демидів Київської області. З нами також була сестра на восьмому місяці вагітності. Тиждень ми мешкали в будинку без комунікацій. На свій страх і ризик, з білими простирадлами ми вийшли з села через підірваний міст. Переночували в Києві й на евакуаційному поїзді виїхали до Львова, — пригадує перші дні вторгнення Марина Мельниченко. — Однак просто сидіти ми не могли. Усвідомлюючи, як тяжко нам довелося вибиратися з окупації, вирішили допомагати тим, хто пережив схожий досвід».
Партнери родини у Львові запропонували взяти під опіку переселенців, які якраз заселяли покинутий гуртожиток одного з місцевих університетів. Так і виник фонд, який допомагає облаштовувати один із найвідоміших шелтерів Львова.
«Приміщення належить університету Львова. Його побудували ще за радянських часів. Відтоді там не провели жодного ремонту. До того ж, приміщення не обслуговувалося понад 3 роки, в ньому не було води, опалення та електроенергії. Зізнаюся, туди було страшно зайти», — ділиться Марина.
Першочергово команда обладнала гуртожиток бойлерами та обігрівачами. Згодом почала ремонтувати кімнати, душові, закуповувати меблі та техніку для мінімального комфорту. Також PLC Foundation змінив систему водопостачання та укріпив систему електроенергії. У гуртожитку з’явилася загальна кухня. Згодом за підтримки Данської ради в справах біженців та австрійського Червоного Хреста команда встановила холодильники та мікрохвильовки у кожному блоці, де проживають переселенці.
«Із самого початку роботи шелтера ми працюємо з міжнародною організацією World Central Kitchen, яка щоденно привозила обіди та вечері для понад 400 людей, — розповідає Марина. — Зрозуміло, що такий довгий час забезпечувати всіх неможливо, а людей усе більшає. Проте, перші місяці це була просто неймовірна підтримка для тих, хто втратив усе та хоче оговтатися від пережитого».
Оскільки в шелтері проживає понад сто дітей, у ньому також з’явився освітній простір, де проводять заняття за підтримки Фундації Рональда Макдональда в Україні. Вже відбувалися уроки з української та англійської мов, психологічні лекції, майстеркласи тощо. Це сприяло соціалізації дітей, які приїхали із зон бойових дій та з окупованих територій.
Наприклад, на базі дитячого простору організація Make it possible Ukraine втілила соціальний проєкт для навчання дітей-переселенців. Це була тримісячна програма навчання з англійської мови в інтерактивній формі. Їх проводили волонтери-іноземці. Також розпочався тримісячний проєкт з кар’єрної освіти, де діти мають змогу відвідувати офіси різних львівських компаній. Вони знайомляться з людьми різних професій, що може допомогти визначитися з кар’єрою на майбутнє.
Окрім дитячого простору, в шелтері облаштували простір для відпочинку дорослих — із м’якими диванами, пуфами та телевізором. Кімнати для проживання в гуртожитку малі, тому було важливо створити місце для відпочинку та спілкування. Також команда організувала кімнату з гуманітарною допомогою, де за підтримки міжнародних організацій видає продуктові набори, харчові продукти, одяг, взуття, засоби гігієни тощо. Зокрема, у гуртожитку роздавали продуктові наборів від DRC (Danish Refugee Council), Сaritas та інших міжнародних організацій.
Для юридичної підтримки в шелтері працює консультаційний кабінет. У ньому юристи організації безплатно допомагають переселенцям із різноманітними запитами:
- допомога з відновленням втрачених документів,
- подання на матеріальну допомогу від держави та міжнародних організацій,
- відстоювання інтересів переселенців у суді,
- консультації щодо статусу ВПО, перетину кордону тощо.
«Здається, у березні-квітні люди ще не до кінця усвідомлювали, що сталося. Вони потребували не стільки психологічної підтримки, як допомоги з облаштуванням, щоб розпочати нове життя», — додає Марина.
Здебільшого консультації проводять для мешканців шелтера, однак PLC Foundation готовий допомагати й іншим переселенцям з регіону. Обмеження щодо тривалості консультацій немає: юристи готові допомагати з вирішенням питання стільки, скільки це знадобиться.
Звертайтеся за допомогою через Інстаграм, Фейсбук або пишіть на пошту: cf.plc.foundation@gmail.com.
Нове життя
Наразі в гуртожитку проживає близько 500 людей. Переважно це люди з зони бойових дій — Харківщини, Донеччини та Луганщини. Хтось із них втратив власне житло через війну і не має де жити, інші тікають від війни з дітьми. Марина каже: ті, хто мав змогу орендувати житло, вже це зробили. У гуртожитку проживають ті, хто такої змоги не має. Вони починають обживатися, влаштовуються на роботу, щоб розпочати нове життя у Львові. Деякі сім’ї готові платити частину коштів за комунальні послуги.
Історії потрапляння до гуртожитку різні. Хтось пише до фонду через мережі, хтось приїжджає до шелтера напряму, бо знають про його існування від знайомих. Є люди, яких переселила районна рада зі шкіл чи садочків.
Наразі гуртожиток заповнений, однак не всі люди проживають у ньому постійно: дехто знаходить собі нові помешкання або переїжджає в інші місця. Тому в фонді радять уточнювати можливість заселення через соцмережі.
Як ще допомагає фонд
PLC Foundation також займається гуманітарною допомогою. З початку відкриття разом із міжнародними партнерами вдалося допомогти дитячим лікарням Харкова (підгузники; дитяче харчування та суміші; вологі серветки; одяг та інші корисні речі для малят). Також команда фонду відправила близько 20 тонн гуманітарної допомоги на Харківщину (продукти харчування, дитячі набори та гігієнічні засоби).
Окремо фонд займається адресною допомогою для сімей з дітьми в складних життєвих обставинах. Команда відправляла адресну допомогу за запитами в різні регіони країни: Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Житомирську, Хмельницьку, Івано-Франківську області. Волонтери формували посилки та відправляли «Новою поштою». Це була їжа, базові речі, взуття, дитяче харчування, памперси, іграшки та ін.
«Українська згуртованість — це коли переселенці у Львові з Київщини, Маріуполя, Харкова, Донеччини допомагають складати вантажі гумдопомоги для відправки на схід України», — підсумовує роботу очільниця фонду.
Команда фонду продовжує облаштовувати шелтер, тому будуть раді будь-якій допомозі. Якщо ви бажаєте підтримати ініціативу, підписуйтеся на соцмережі фонду (Інстаграм, Фейсбук ) та дізнавайтеся деталі, як його підтримати.
