• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / Курси, телеграм-боти та навчальні ігри: які проєкти створює сучасна молодь

Курси, телеграм-боти та навчальні ігри: які проєкти створює сучасна молодь

Фото: «UPSHIFT»

В Україні підлітки створюють різноманітні навчальні додатки, організовують освітні курси, навчання із домедичної допомоги, допомагають літнім людям та підтримують різні сфери громадського життя.

Одна з можливостей, що допомагає їм втілювати задумане, UPSHIFT,  програма від ЮНІСЕФ. Вона підтримує молодих людей, які завдяки своїм ініціативам намагаються вирішити різноманітні суспільні проблеми. Для прикладу, герої нашого матеріалу організовують навчання з домедичної допомоги, створили Телеграм-бот «Є СУСІД», завдяки якому можна знайти допомогу, а також запустили проєкт із фінансової грамотності.

«Вишкіл»: навчання та гра

В Івано-Франківську студенти-медики об’єднали сили у перші дні повномасштабного вторгнення, аби створити курси із домедичної допомоги для цивільного населення. Свій проєкт назвали «Вишкіл». Кажуть, що ці заняття дуже потрібні людям, адже у період війни в Україні фактично немає безпечного місця, тому абсолютно кожен має вміти подбати про себе та своїх близьких. Для того, щоб люди краще засвоїли отримані знання, студенти також створюють настільну гру з аналогічною назвою — «Вишкіл».

Одна з інструкторок та співорганізаторок «Вишколу» — Юлія Філяк.  Дівчина навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті, вона — майбутній ортопед-травматолог.  Юлія також була співорганізаторкою молодіжної громадської організації «Seb&Co», яку створили ще до повномасштабного вторгнення. Це — наукова платформа, мета якої — зробити науку максимально цікавою для студентів завдяки різноманітним дослідженням, які згодом можна інтегрувати у майбутні проєкти.

Команда «Вишколу»

 У перші дні війни організація переформатувалась, аби навчати цивільних за протоколами M.A.R.C.H — алгоритмом дій та надання домедичної допомоги в бойових умовах. Команда адаптувала цей протокол під цивільне населення, аби його легко запам’ятати. Зважаючи на те, що студенти вчаться у медичному закладі, вони мали знання, аби вчити інших. Складати навчальну програму допомагали викладачі, а також бойовий медик.

«Ми взялись за освіту цивільних, бо розуміли, що іноді люди намагаючись допомогти, можуть лише нашкодити через незнання. Тому 27 лютого почалися перші безкоштовні навчання в нашому медичному університеті. На них прийшло 120 людей», — розповідає Юлія Філяк.

Вже після першого заняття стало зрозуміло, що такі навчання мають великий попит, тому почали шукати тренерів у команду та вдосконалювати курс. Наразі він складається із теоретичної та практичної частин, які допомагають засвоїти протоколи M.A.R.C.H. За рік навчання пройшли більше 3500 людей.

Аби покращити курси, Юля та її команда вирішили подати свій проєкт на «UPSHIFT». Адже тут можна подивитися на свою ідею із різних боків, отримати навички, котрих не вистачає, та підтримку ментора, який може направити у потрібному напрямку.

«З самого початку війни я не могла всидіти вдома, хотіла бути корисна суспільству. Одного разу побачила розсилку від «UPSHIFT», що проводиться набір учасників на програму. Тому ми, не вагаючись, подали заявку», розповідає одна з тренерок «Вишколу» Христина Гафійчук.

Для участі у програмі команда презентувала ідею з розширення проєкту-тренінгу «Вишкіл» –– розроблену власними силами настільну гру, що допомагає засвоїти отримані знання та навички.

Дівчата розповідають, що деякі люди декілька разів приходили на навчання, аби краще засвоїти отримані знання. Тоді команда зрозуміла, що на тренінги неможливо запросити всіх охочих. Тому знайшла рішення для цього виклику — придумали спеціальну гру, з допомогою якої можна постійно вдосконалювати навички.

Майбутня гра має теоретичну та практичну складову. Перед тим, як почати її грати, потрібно подивитись 3 спеціальних відео. У них розповідають, в якій послідовності потрібно надавати допомогу за алгоритмами M.A.R.C.H.

Гра має поля, фішки, «аптечки», а також 180 карток пацієнтів з різними пораненнями. Гравці мають визначати, як їх лікувати, за що отримують бали. Перемагає той, хто врятує найбільше пацієнтів і доведе їх до фінішу.

«Під час критичної ситуації не факт, що згадаєш алгоритм, який відпрацював тільки один раз. Треба вчитись і повторювати. Нам подобається, що гравці ловлять азарт і дуже стараються, щоб виграти. Адже коли людина має азарт, вона швидше запам’ятовує», — розповідає інстуркторка «Вишколу» Лілія Твердохліб.

Вона шукала в інтернеті аналог такої гри і не знайшла, тому розробка — унікальна.

Наразі гра друкується. Команда планує випустити її у світ, ще раз потестувати і тоді друкувати велику партію.

«Якщо сподобається людям, то зробимо ще. Першу партію хочемо роздати для шкіл та університетів. Хочемо, аби вона була затребуваною в навчальних закладах, в яких у базовій програмі немає навчання з першої медичної допомоги. Можливо, віддамо ще на полігони. Формат гри можна використовувати будь-де», — каже Юлія Філяк.

«Вишкіл» продовжує проводити навчання для цивільних двічі на місяць. Окрім цього, команду часто запрошують різні благодійні організації, аби вони навчили їхніх працівників.

 «Є СУСІД»

Андрій Корнюш родом із Харкова, вчиться у Харківському національному університеті імені Каразіна. Разом з однодумцями він втілив проєкт «Є СУСІД», (теж завдяки програмі UPSHIFT).

Команда розробила телеграм-бот «Є СУСІД» — сервіс, що допомагає зв’язатись людям, яким потрібна допомога з тими, хто може допомогти. Наразі проєкт діє у Полтаві, адже під час повномасштабного вторгнення туди переїхали багато вимушених переселенців, рятуючись від війни. Для того, щоб вони не залишались сам-на-сам зі своїми проблемами, створили цей бот.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що потрібні нові ідеї. Адже є літні люди, яким потрібна проста допомога. Для прикладу: принести пляшки з водою, викликати сантехніка або сходити по покупки. Це такі проблеми, які можуть допомогти вирішити твої сусіди. Але через війну багато людей виїхали і часто допомогти немає кому», — розповідає Андрій.

Бот не потребує багато затрат та є легким у користуванні. Якщо комусь потрібна допомога, він просто надсилає запит у «Є СУСІД», пише, чого потребує та залишає контакти. Люди, які можуть вирішити питання, приймають запит та допомагають. Проте, щоб реалізувати цю ідею, треба було зрозуміти, як саме це зробити, які ресурси на це потрібні та які ризики варто передбачити.

«Ми подалися на UPSHIFT та з допомогою ментора зрозуміли, що варто допрацювати, та сформували чіткий план дій і почали втілювати його. Запуск був поступовим: спочатку брали зауваження, показували знайомим, тестували. Ми розробляли цей бот так, щоб це була регулярна і більш побутова допомога. Він розроблений легко та інтуїтивно, тому користуватися ним нескладно: кнопка та текст. Все», — каже Андрій.

Під час створення бота переймалися через безпеку людей, адже вони залишають свої персональні дані.

«Найбільша проблема, з якою ми зіштовхнулись, — це питання безпеки. Щоб не було так, що ми розповіли, де живе самотня бабуся та не дали її контакти комусь недобросовісному. Тому ми вирішили верифікувати всіх людей, які хотіли допомагати, та не видавати всі дані. Хоча це складно», — говорить хлопець.

Андрій Корнюш

Спочатку люди на емоціях додавалися до каналу та хотіли допомагати. Та згодом зникали. Часом виходило так, що людей, яким потрібна допомога, ставало більше, ніж тих, хто міг допомагати.

Команда проєкту розміщувала рекламу у соцмережах, а також на банерах. Це допомагало залучити нових помічників і втілювати задумане.

Зазвичай ботом користувалися літні люди або їхні родичі, які живуть далеко. Якщо потрібно допомогти, залишали запит.

Наразі Телеграм-бот «Є СУСІД» діє у Полтаві. Команда проєкту планує передати його адміністрації Полтавської області — аби вони могли масштабувати його та активно використовувати.

Зараз бот перероблюють. Поки що у ньому немає можливості залишити фідбек, тому ще є над чим попрацювати.

Посилання на бот тут.

«Багата нація» 

Павло Рижов родом з Дніпра. Хлопець вчився у Київській школі економіки (КШЕ), а згодом вступив до Амстердамського університету. Разом із іншими студентами КШЕ  він розробив проєкт «Багата нація», що складається з серії відео «Базові принципи працевлаштування та фінансової грамотності». Проєкт створили спільно з Міністерством цифрової трансформації на платформі «Дія. Цифрова освіта» у рамках програми UPSHIFT.

 «У нас в Київській школі економіки наприкінці першого курсу був предмет, де треба було зробити соціальний або комерційний проєкт. Ми з другом Романом Мичкою вибрали соціальний. Спочатку хотіли зробити сайт з інформацією про фінансову грамотність та інвестиції. Але згодом однокурсник Володимир Кулініч запропонував нам взяти участь у програмі UPSHIFT, де можна прокачати свої навички у створенні проєктів та отримати допомогу з розробкою та реалізацією ідеї. Тому ми вирішили податися», — розповідає Павло.

Павло Рижов

У відеокурс входить 5 серій загальною тривалістю 1 година та 15 хвилин. Проєкт складається із двох блоків: працевлаштування та фінансова грамотність. Лекторами запросили рекрутерів, фінансових радників та інших фахівців. Також вони допомагали розробляти сценарій курсу.

«Наша концепція полягала у тому, щоб провести людину від самого початку: з розуміння себе в професійному плані, з пошуку роботи, її отримання. Вже коли людина працює і має дохід, ми розповідаємо, як при його наявності добре організувати своє фінансове становище та забезпечити себе і сім’ю», — каже Павло.

Перші дві серії — про працевлаштування з нуля: там потрібно окреслити свої сильні сторони, розпитати про них у друзів, визначитися, що вас найбільше цікавить. Це допоможе поєднати побажання із реальними можливостями.

У відео є поради, як складати резюме, як подавати заявку та проходити співбесіду. Також команда додала багато ресурсів, де можна поглибити знання та перекваліфікуватися, аби знайти роботу.

Далі — 3 серії про фінансову грамотність. Там і про ведення сімейного бюджету, і про те, як заощаджувати та відкладати гроші.

У фінальній серії людям розповідають про депозити та кредити. У них говорять про інфляцію та вчать уважно читати і підписувати договори.

Володимир та Роман

«Ми вчимо бути фінансово грамотними і не потрапляти на шахраїв. Робимо великий акцент на мікрокредитах, бо в Україні з ними є велика проблема», — розповідає Павло Рижов.

Проєкт розмістили на платформі «Дія. Цифрова освіта». 

«Спочатку ми орієнтувалися на людей, які постраждали від війни, щоб їм допомогти. Але зрозуміли, що рівень фінансової освіти в Україні не на висоті і те, що ми даємо, — універсальне. Підходить і підліткам, і старшим людям. Отримані знання практичні, їх можна застосовувати у повсякденному житті», — підсумовує Павло.

Більше про програму UPSHIFT можна прочитати тут.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже