Нині практично кожен українець так чи інакше долучається до благодійності — донатами, навичками або знаннями, волонтерством чи працею у благодійній сфері.
86 % мешканців України стали благодійниками впродовж останнього року. Середній благодійний внесок у 2022 виріс у 9 разів, порівнюючи з минулим роком (дослідження Zagoriy Foundation, серпень 2022).
Кожна людина обирала для себе різні формати допомоги: хтось став самостійним волонтером, дехто долучався до наявних інституцій, інші ж обрали будувати благодійні організації власноруч.
Чи треба реєструвати власну організацію, або достатньо податися до реєстру волонтерів? Навіщо взагалі благодійникам “офіційний статус”? Які переваги та недоліки цього рішення? Розбираємося з професіоналами, які вже пройшли цей шлях.
Волонтерство: що треба знати
Волонтером в Україні може стати будь-яка особа. Проте, якщо людина хоче допомагати організації офіційно, їй має виповнитися 14 років. Неповнолітнім також треба отримати офіційний дозвіл батьків чи опікунів.
З 2014 року в Україні працює Реєстр волонтерів Державної податкової служби. Реєстр необхідний для тих волонтерів, які збирають кошти на благодійність на свої картки, щоб не оподатковувати благодійні кошти.
Про процес подачі заяви для включення до реєстру можна почитати на сайті ДПС.
Важливо! Реєстр створили, щоб зняти податкове навантаження з волонтерів. Однак, що стосується сум, зібраних на благодійність, потрібно мати первинну документацію, оскільки контролюючі органи завжди можуть звернутися до вас і перевірити, чи дійсно зібрані кошти ідуть на добрі справи. Про документацію треба дбати заздалегідь і завжди зберігати необхідні папери, чеки тощо.
Прозорість збереже довіру до вас, а також ваші нерви на випадок перевірки.
Якщо ви, наприклад, не плануєте збирати гроші на власні рахунки задля благодійної мети, але все ж хочете надавати допомогу більш стало, можна долучитися до вже працюючих організацій — волонтерських спільнот, громадських об’єднань чи благодійних фондів, як співробітник чи волонтер. Так можна робити важливі речі разом з однодумцями й мати більшу стабільність та поле планування.
Реєстрація організації
Якщо ж хочеться не долучатися до існуючої спільноти, а створити власну, її слід зареєструвати. Найчастішими форматами реєстрації філантропічних ініціатив є громадська або благодійна організація.
Серед багатьох юридичних деталей варто відмітити дві, що найчастіше стають вирішальними під час вибору формату реєстрації:
Перша: благодійні організації краще за інші форми неприбуткових організацій підходять для отримання та розподілу ресурсів поміж тими, хто їх потребує. Тоді як громадська організація об’єднує громадян, щоб захищати права і свободи, задовольняти спільні інтереси (культурні, економічні, професійні, соціальні, політичні тощо).
Друга стосується обмеження на адміністративні витрати. Благодійні фонди можуть виділяти тільки 20 % доходу на такі витрати, тоді як громадські організації подібного обмеження не мають.
Благодійні організації створюються для того, щоб надавати благодійну допомогу, а громадські організації — щоб захищати інтереси своїх членів (учасників).
Який формат надання благодійної допомоги обирають українські благодійники?
Відповідає Ольга Гончар, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору», засновниця ініціативи «Музейний кризовий центр», ГО «Новий музей» та БФ «Фонд культурної спадщини України»:
«Музейний кризовий центр» народився в березні 2022 року, як ініціатива для взаємопідтримки музейної спільноти. Я зареєструвала власну громадську організацію «Новий музей» у січні минулого року, якраз перед повномасштабним вторгненням. Тому адміністрування ініціативи взяла на себе моя ГО та партнери, ГО «Інша освіта».
За майже рік повномасштабної війни наша ініціатива сформувала спільноту музейників — зараз це понад 1 155 осіб з 10 областей України та понад 130 музеїв. Ми надавали їм індивідуальну підтримку, адже музейникам скорочують зарплати, зменшують штаб, допомагали евакуйовувати людей та колекції. Також наша ініціатива координувала музеї, які потребують допомоги, та партнерів і донорів, які хотіли їх підтримати.
Для проведення фандрейзингових кампаній та перерозподілу допомоги краще підходить формат БФ, тому ми зареєстрували «Фонд культурної спадщини України». У майбутньому будемо аналізувати, яку діяльність краще залишити для адміністрування ГО, а яку — для БФ.
Як і навіщо зареєструвати ГО?
Відповідає Євгенія Таліновська, співзасновниця громадської організації «Зграя ЮА», волонтерка з 15-річним досвідом:
«Зграя» виникла в 2013 році під час Революції Гідності, беручи активну участь у подіях на Майдані. Після вторгнення росії у 2014 році сфокусувалася на допомозі захисникам. Пізніше відповідали допомогою на різноманітні виклики (наприклад, допомога в гасінні масштабних лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження). Повноцінну роботу відновили після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 та зареєстрували ГО «Зграя ЮА».
Ми — штаб швидкого реагування на гострі виклики. Ми можемо зіштовхнутись із комплекснішою діяльністю, ніж отримання та перерозподіл пожертв та адресна допомога тим, хто її потребує (що є діяльністю БФ). Наша діяльність може включати в себе масштабні проєкти, спрямовані на розв’язання проблеми докорінно, а не лише її наслідків.
Також у БФ обмеженіший фінансовий аспект, а ГО має можливість фінансувати будь-які проєкти, якщо вони є в переліку статутної діяльності організації. Оскільки ми не знаємо, з якими викликами зіштовхнемося в майбутньому, — зареєстрували ГО, щоб мати набагато більше простору для роботи.
Реєстр волонтерів: навіщо бути там?
Відповідає Марина Батуринець, волонтерка, засновниця практичної школи комунікацій «Bazilik» та медіа про комунікації «Bazilik Media»:
Під час повномасштабного вторгнення я створила власну благодійну ініціативу «Культурний Punisher». Збираю кошти, аби придбати та передати нашим захисникам безпілотні комплекси українського виробництва Punisher. Сам досвід благодійництва для мене не новий — я волонтерю з 2014 року, а зараз розвиваю власну благодійну ініціативу та допомагаю різним фондам.
Я не створюю власну громадську організацію чи благодійний фонд, бо не маю таких амбіцій. У мене є власна школа комунікацій, медіа та інші проєкти, і я себе в них на 100 % реалізовую. Для мене зараз головне — бути корисною для нашої держави та наближати перемогу. Якщо ви мені назвете будь-який напрям допомоги, я зможу вам перелічити багато класних організацій, які вже працюють у цій сфері. Тому мені здається важливим допомагати тим, хто вже має досвід. Я сприймаю свою ініціативу також, як підтримку наших виробників — зараз я не тільки збираю кошти, але й допомагаю робити український бренд Punisher відомим та впізнаваним.
Проте я офіційно зареєструвалася в Реєстрі волонтерів, який веде Державна податкова служба. Так кошти, які я збираю для благодійної допомоги, не будуть оподатковані. Про отримані внески звітую у своїх соцмережах та показую, як працюють БПЛА, на які ми збираємо.
Благодійний фонд: навіщо реєструвати?
Відповідає: Марина Чередниченко, керівниця проєктного департаменту благодійного фонду Rescue Now:
Ми згуртувалися, щоб допомогти рідному Харкову вистояти. Спочатку працювали як волонтерська організація, яка з допомогою партнерів та небайдужих евакуйовувала людей з Харкова, а назад везла гуманітарну допомогу. Наша головна ціль була допомагати якомога більшій кількості людей, а зробити це без постійного фінансування було неможливим. Ми усвідомили, що війна не закінчиться швидко, а потреби людей будуть змінюватися і зростати. З першого дня нашими пріоритетами стали турбота про людей, відповідальність та прозорість. Важко відповідати цим цінностям, працюючи неофіційно.
Відповідає Віталій Селик, директор благодійного фонду «Сміливі»:
Волонтерська ініціатива «Сміливі відновлювати» з травня 2022 року допомагає людям відбудувати житло, яке зруйнували російські війська. Юридично це був проєкт ГО «Рада з урбаністики Києва», де я є головою, маю право підпису та печатку. Офіційний статус нам був потрібен, щоб комунікувати з владою та отримувати від неї підтримку, просити про допомогу в українського та міжнародного бізнесу й донорів, отримувати на митниці гуманітарні вантажі. І з часом ми зрозуміли, що фактично виконуємо роботу фонду. Тому рішення зареєструвати фонд — це логічний і законодавчо правильний варіант. Звісно, ми ще довго могли грати в дике волонтерство, але ми намагаємося будувати нову країну, де все має бути за законом і своїм прикладом маємо слідувати нашим цінностям.
Відповідає Оленка Северенчук, директорка міжнародного благодійного фонду «savED»:
Ми почали працювати у квітні 2022 року після того, як ЗСУ звільнили Чернігівщину та Київщину. Тоді співзасновниця «savED» Анна Новосад разом із кількома нашими колегами взялися допомагати Чернігову бодай якось відновити освіту після місяця обстрілів.
«savED», як благодійний фонд, ми зареєстрували в липні 2022 року. Створення фонду стало інституалізацією нашого волонтерства. Аби реалізовувати великі проєкти, а також працювати відкрито і прозоро, недостатньо бути групою ініціативних людей, важливо мати інституційну спроможність та юридичну особу. Це допомагає і у фандрейзингу, і в роботі з донорами та міжнародними організаціями.
Які кроки треба зробити, щоб зареєструвати фонд?
Марина Чередниченко:
Документи ми подавали державним реєстраторам в електронній формі, підписані електронними цифровими підписами засновників. На початку війни правила подання документів на реєстрацію були значно спрощені і давали змогу відправляти документи навіть на електронну пошту управління реєстрації. Зараз уже так не можна, бо діють довоєнні правила подання документів. Наша реєстрація не зайняла багато часу — усе зробили протягом 2 днів.
Віталій Селик:
Для підготовки й реєстрації документів я звернувся до давнього товариша з досвідом — він мене проконсультував щодо процедури, допоміг провести уставну конференцію і заповнити документи для подачі. Зареєстрували фонд у ЦНАПі в Києві і вже за декілька днів отримали виписку про реєстрацію. Уже з нею звернувся в сервіс-центр податкової району, щоб отримати довідку про неприбутковість — її також надіслали за пару днів. Далі — в банк, де надали копії документів та заповнили анкету про напрями роботи і джерела надходження коштів та інших ресурсів. Ще пів години й на телефон приходить СМС про реєстрацію рахунку.
Оленка Северенчук:
Коли ми вирішили створити благодійний фонд, до нас долучилися також наші однодумці та партнери — фундація GoGlobal, яка багато років працює в освітній сфері. Разом ми заснували благодійний фонд та вже сьогодні спільно реалізуємо декілька проєктів.
Зареєструвати благодійний фонд нескладно. Основним завданням для нас стало якісно розробити структуру, статут та інші документи для реєстрації та роботи фонду. Наша мета — працювати ефективно та прозоро, тому насамперед ми сфокусувалися на розробленні політик та процедур діяльності «savED», користуючись кращими практиками міжнародних організацій та фондів.
Які для вас переваги та недоліки створення фонду?
Марина Чередниченко:
Переваги: робота в законній площині — абсолютно прозоро, зі звітами та документацією. Ми можемо співпрацювати з іншими фондами й партнерами, подаватися на гранти. це допомагає мати стабільне фінансування. Також офіційна реєстрація сприяє довірі до нашої роботи.
Недоліки: обмежена статутна діяльність та звітність — їх важко назвати недоліками, це радше додаткова відповідальність, до якої варто бути готовими під час заснування власного фонду. Кожен благодійний фонд має свій статут, згідно з яким має право працювати в певних напрямах. Наприклад, «Rescue Now» може працювати виключно з гуманітарними напрямами та з громадськими запитами. Тож це певні рамки, встановлені законодавством. Звітність — це гігантська частина роботи, над якою працюють наші бухгалтери, фінансисти та юристи. Ми маємо звітувати за всі отримані та витрачені кошти та підтверджувати це документацією.
Віталій Селик:
Переваги: можливість звертатися за допомогою до великих донорів та спонсорів, змога перетворити хоббі на роботу, полегшення комунікації та взаємодії з владою.
Недоліки: потрібно більше уваги приділяти адмінстративній роботі, багато працювати з докуметами та звітами, залучити професійних фахівців, таких як бухгалтер та юрист, та знайти ресурси для їхньої винагороди.
Оленка Северенчук:
Переваги: спроможність реалізувати великі проєкти й нести повну відповідальність за якість, можливість спрівпраці із донорськими організаціями, фондами та посольствами. Ми маємо команду, отже можемо робити більше, ніж коли працювали як ініціативна група. Водночас, статус благодійного фонду дає змогу прозоро фандрейзити серед небайдужих людей в Україні й за кордоном.
Недоліком для нас сьогодні є лише те, що ми молода організація і для деяких міжнародних організацій це проблема, оскільки за їхніми політиками та вимогами до партнерів ми, не маючи достатньої історії діяльності, не можемо отримувати підтримку.
Що ви можете порадити початківцям?
Марина Чередниченко:
Спочатку поставте собі запитання: чи дійсно ваша допомога є актуальною і необхідною? Чи є у вашому регіоні організації, які займаються подібною діяльністю? Якщо є, то обов’язково сконтактуйте з ними та попросіть поділитися досвідом. Не розпилюйтеся на 100 різних напрямів, оберіть 1–2 фокусних цілей діяльності.
Віталій Селик:
Визначте перед реєстрацію фонду, для чого він вам взагалі потрібен, які конкретні цілі він буде виконувати. Подумайте про те, за якими принципами ви будете працювати протягом наступних місяців, і головне — з ким.
Оленка Северенчук:
Проконсультуйтеся із фахівцями з інших фондів, залучайте юристів до процесу реєстрації. Не нехтуйте побудовою процесів одразу — витратьте час на те, щоб напрацювати якісні політики і процедури. А головне — запрошуйте до команди талановитих людей. Людей, які краще вас розуміються на вузьких темах і процесах. Бо саме люди творитимуть ваш фонд, його «сьогодні» й «завтра»
