Як сильні ідеї притягують в команду сильних людей, а виклики роблять проєкт міцнішим, ми поспілкувались з Юрієм Лопатинським, засновником фонду соціальної допомоги «Горіховий дім». Створене ним соціальне підприємство з 2010 року допомагає жінкам, яких спіткали кризові ситуації, заново повернутися до життя. Роблять це, продаючи печиво й обіди.
Далі — пряма мова героя.
З чого виріс «Горіховий дім»
Ми шукали, як локально вирішити проблему роботи з бездомними у Львові. Через дослідження і аналіз зрозуміли: одні з тих, хто потерпає найбільше, — це жінки, які опинилися на вулиці. Вирішили допомогти їм почати нове життя.
Передусім почали облаштовувати заклад, де жінки зможуть тимчасово проживати. Дах над головою дає базове відчуття безпеки, заспокоює та дозволяє зрозуміти, що робити далі, яку шукати роботу, як налагодити зв’язок з родичами. Такий будинок вдалося створити на донорські кошти — як міжнародних партнерів, так і українських. Але залишалася ще поточна діяльність.
Нам видавалось, що тут на допомогу прийде міська влада, адже соціальні питання є компетенціями держави, а локальніше — місцевої громади. Та, на жаль, порозуміння не знайшлось. Почали шукати варіанти, як втримати заклад. Але на початку 2010-х років проєкт, який опікувався жінками, що опинились на вулиці, в очах потенційних спонсорів програвав проєктам, які, до прикладу, допомагали реабілітуватися дітям з інвалідністю. На той час у регіоні було небагато бізнесів, які підтримували соціальні ініціативи.
Так з’явилась ідея — заробляти самостійно.
Пекарня
Зараз «Горіховий дім» має власну кондитерську, кафе та кейтеринг — асортимент не обмежується лише печивом.
Ця ідея втілилась у проєкт пекарні. Тут одночасно зійшлось декілька факторів: моє хобі, активний розвиток кав’ярень та кондитерських у Львові, щасливі випадковості та цілеспрямована, часом виснажлива робота.
Спочатку думали, що працюватимуть у пекарні власне жінки, які й проживають у будинку. Та доволі швидко стало зрозуміло: для розвитку бізнесу й стабільності варто запросити на роботу професіоналів. Мешканки дому, за бажанням, долучалися до приготування солодощів.
Зараз «Горіховий дім» має власну кондитерську, кафе та кейтеринг — асортимент не обмежується лише печивом.
Не відступати: виклик із ремонтом
З 2010 по 2017 рік ми орендували будинок, який за цей час прихистив понад 80 жінок. Та власник вирішив його продати. Це був справді кризовий момент, адже альтернативи не було. Належало швидко зорієнтуватися, що робити далі. Крім того, ми ж не могли виставити на вулицю жінок, які проживали у домі. Тому деяких з них змогли перевести у геріатричний пансіонат, деяким — винайняли житло.
У нас не було варіанту відступати. Ми знову пішли на діалог з міською владою. Повільно, але все ж він відбувся. Місто все ж виділило приміщення — щоправда, воно потребувало повної реконструкції.
На сьогодні зроблено вже трішки більше, ніж половину від усього запланованого. Для фінального етапу відновлення ще бракує 1.6 мільйона гривень.
Щедрий вечір у «Горіховому домі»
Проводили благодійний вечір-аукціон 21 січня, щоб зібрати необхідну частину суми, яка дозволить навесні завершити ремонт «Горіхового дому» й почати його діяльність. Цей будинок — не просто нічліг чи прихисток. Це — можливість розпочати нове життя. У цьому жінкам допомагатимуть і соціальні працівники, і психологи.
На Щедрий вечір запланували три блоки:
- Перший — це власне вечір з частуваннями від пекарні дому.
- Другий — аукціон картин та скульптур молодих художників.
- Третій — лоти на зустрічі з відомими людьми.
Для нас важливо й те, що участь в цьому вечорі беруть і жінки, яким ми допомогли розпочати власну справу.
Наснага і віра в себе
Ми допомагаємо жінкам в складних життєвих обставинах, але наша поміч не обмежується лише тими, хто опинився на вулиці.
Є ще група жінок, із якими працюємо через програму «Майстерня можливостей» у рамках проєкту «Крила» за підтримки уряду Канади та Міністерства закордонних справ Канади (GAC).
Це двомісячна програма, під час якої наші соціальні працівники допомагають жінкам краще зрозуміти свої сильні сторони, віднайти віру в себе та скласти цілком реалістичний план дій. Здебільшого це жінки із сіл. Їм є де жити, але ми допомагаємо налагодити інші сфери життя: розповідаємо, як і де шукати вакансії, як складати резюме, як спілкуватися з роботодавцями з гідністю та впевненістю.
Якщо у жінок є ідея власного бізнесу — прекрасно! Разом пропрацьовуємо кожну ідею з її авторкою, розповідаємо, що таке маркетинг, як порахувати собівартість продукту. Якщо це сфера харчування, то ми часто стаємо першим клієнтом. Наприклад, зараз у нас сезон — не встигаємо пекти пампушки самостійно. Нам допомагає одна жінка, якій ми надали частину обладнання. За нашою рецептурою вона випікає для нас пампушки й тостовий хліб, якого немає на ринку.
Помітив, що часто проблеми виникають через комплекси, недолюбов. Але це можна владнати: наприклад, показати що тут і зараз все добре, що можна зробити ще краще. Але так не стається не помахом чарівної палички, а кожен день потрошки. Можна провести аналогію з горами: переді мною велика гора — це моя проблема. Коли йду маленькими кроками, то через певний час, обернувшись назад, побачу результат. Побачити його — це також вміння, корисна звичка, яку можна набути.
Культура благодійності і відчуття причетності
Однозначно культура благодійності змінюється. Гравців набагато більше, а якщо говорити про системність, то у Львові компаній, які декларують політику корпоративної соціальної відповідальності, вже близько двадцяти!
Ринок благодійності росте з обох боків: з одного, вже є компанії, які задумуються, як долучатися до розвитку суспільства грішми, своєю діяльністю, з іншого — виросла і якість організацій, які задіюють донорську допомогу. Виникає довіра: я даю гроші на щось якісне, відчуваю себе причетним. Це не обов’язково має вимірюватися мільйонами, можна і сотнями. Все одно є вплив на середовище.
Нагадуємо, раніше про соціальний бізнес ми писали в цьому матеріалі.
