• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / Дій локально: як працює місцева благодійність

Дій локально: як працює місцева благодійність

Тренінг «Школа Малих Грантів» у приміщенні «Промприлад. Реновація». Фото: Facebook-сторінка «Тепле місто»

Найкращі речі часто народжуються, коли люди не чекають на вирішення проблеми міфічним супергероєм, а беруться поліпшувати життя навколо власноруч. Ділимося надихаючими прикладами подібних українських ініціатив.

Школа англійської для дітей із малозабезпечених сімей у Сумах, центр дозвілля й інтеграції переселенців та літературний фестиваль Краматорську, облаштування пандусів у Херсонському театрі — все це благодійні проєкти фондів місцевих громад.

Такі фонди працюють локально — із одним населеним пунктом або кількома, — і збирають пожертви переважно серед спільноти. Потім кошти витрачають на проєкти, створені в партнерстві з місцевими комунальними закладами, неприбутковими організаціями, підприємствами… 

Культуру фондів громад в Україні розвиває ініціативний центр «Єднання» — зокрема, проводить школи для початківців й надає гранти з організаційного розвитку. 

Найбільший подібний фонд з власним бюджетом — Подільська громада. Він працює над різними ініціативами — від грантової підтримки вінницьких медиків до безкоштовних IT-хакатонів і стипендій для обдарованих музикантів. Мета фонду — допомагати місту розвиватися і робити так, щоб Вінниця була цікава не тільки містянам, але й туристам. 

Як не фонд, то хто?

В останні п’ять років став популярний формат хабів, які засновують місцеві активісти й соціальні підприємці.

Бердянське антикафе «ЧАС Є» у співпраці з програмою «Код міста» та кураторами проводять урбаністичні дослідження, створюють нову айдентику Бердянська і розробляють стратегію озеленення. А ще — привозять Тиждень австрійського кіно і вже пару років проводять клуб розмовної англійської.

Вільний простір DRUZI в Костянтинівці облаштував в себе клуб кінофестивалю Docudays. Ще тут проводять екологічні тренінги (у тому числі — із художницею Алевтиною Кахідзе), або, наприклад, читають лекції про класичну музику.

У Покровському Молодіжному хабі (Донеччина) влаштовують велошколи, вчать проєктному менеджменту і основам локального бізнесу. Ще в Покровську є власний волонтерський пункт сортування сміття з освітньою сторінкою.

Нерідко місцеві ініціативи, що займаються розвитком громадянського суспільства, урбаністикою, екологією чи культурними проєктами, фінансуються завдяки міжнародним грантовим програмам. Локальні донори частіше фокусуються на термінових питаннях — це лікування тяжко хворих, підтримка армії, облаштування парків і скверів тощо. 

Хороший старт

Проте існують і винятки. Місія платформи «Тепле місто» — спонукати прикладом Івано-Франківська зміни в Україні та поза нею. І хоча організація відома в першу чергу завдяки проєктам Urban Space 100, Urban Space Radio, Промприлад.Реновація, «Тепле місто» цікаве ще й програмою малих грантів.
Вона створена, щоб підтримувати місцеві ініціативи, які працюють із темами міського простору, сучасного мистецтва, рекреаційних можливостей, розвитком освіти та підприємництва тощо. Важливо, що грантовий фонд формує не тільки іноземний донор, але й місцеві підприємці.
Школа Малих грантів вчить заявників ефективно писати аплікації. Згодом це вміння допоможе відчинити двері до співпраці з більшими донорами. Переможців обирає комісія, що формується з місцевих активістів. Вони добре знають потреби громади, — на противагу експертам великих грантових програм, які живуть в інших містах чи країнах і часто недостатньо відчувають локальний контекст. 

З чого почати?

Локальні ініціативи вимагають такого ж структурного мислення, як і благодійність більших масштабів. Пропонуємо питання, які варто задати собі перш ніж створити корисний локальний проєкт.

  1. Яку проблему в місті ми намагаємось вирішити? 

Після визначення проблеми її варто дослідити: провести опитування, дізнатися потреби людей, поспілкуватися з експертами. 

  1. Хтось уже займався цією проблематикою?
    Якщо так, об’єднуйте сили та досвід.
    
  2. Які в нас довгострокові цілі? Що додає сталості стратегії?
    Для успішного розвитку проєкт слід планувати на кілька кроків вперед, одразу ж прописувати ризики, а ще — критерії вимірювання власної ефективності.
    
  3.  Як ми залучатимемо донорів?
    Шукайте нестандартні ракурси співпраці. Якщо проблема націлена на культурний чи інфраструктурний розвиток, наводьте світові приклади, покажіть перевагу вашого підходу для всіх.
     
  4. Які меседжі ми використовуємо? Чи маємо в команді людину, яка пише легко і знає основи SMM?
    Обирайте платформи для комунікації, які будуть працювати і на місцеву спільноту, і на зовнішню аудиторію (тобто, на потенційних донорів і партнерів).

І наостанок: як і всюди, в добрих справах варто вчитися на чужих помилках. Про невдалі рішення в благодійності та як їх уникнути читайте в цьому матеріалі



Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже