Підсумовуємо рік, що минає, в найпам’ятніших історіях різного формату. У цьому році ми вперше почали створювати відеоісторії. А також, як і раніше, у 2022-му ми писали репортажі, інтерв’ю, експлейнери, добірки, створювали спецпроєкти про українських благодійників та волонтерів. У добірці нагадуємо про найцікавіші історії року — в різних жанрах та форматах.
1
Ніколи не опускати рук: як військовий почав нове життя після ампутації
У 2014-му році під час боїв за Донецький аеропорт кіборг Олександр Терещенко отримав важкі поранення та втратив обидві руки. Після численних операцій, реабілітації та протезування, чоловік повернувся до активного життя. Сашко малює, займається спортом, пише книги, і, найголовніше, допомагає іншим військовим, які втратили кінцівки, жити повноцінним життям.
Його історію читайте тут:
«Ніколи не опускати рук»: як військовий почав нове життя після ампутації
2
Берегти живе і пам’ять. Як волонтер і власник кінного клубу допомагав убитим в окупації знайти останній спочинок
32-річний Роман Побережний має кінний клуб у Боярці на Київщині. Там, окрім коней, живуть поні, кози, барани, собаки та коти. Загалом — приблизно 45 голів домашнього господарства. Лише місяць тому усі вони повернулися додому, адже коли до Боярки підступав фронт, Роману довелося два тижні перевозити усіх тварин на старенькому бусику на Черкащину, подалі від обстрілів. Облаштувавши ферму, чоловік повернувся до Київщини, аби допомагати з ексгумацією людей, яких убили росіяни.
Повна історія — тут.
3
Кухня швидкого реагування. Як годують людей в деокупованих зонах
Благодійний фонд «Мирне небо Харкова» допомагає людям, які постраждали через війну у Харкові, а також на деокупованих територіях області.
Окрім гуманітарної допомоги, у благодійному фонді є власна кухня та пекарня, де щодня готують і випікають тисячі порцій їжі для людей, які опинились у скруті через війну.
Дивіться історію у відео:
4
Дві окупації, одна надія: історія про добро й взаємодію з окупованого Херсона
Навіть в умовах тимчасової окупації, коли вороги всюди, — є місце для добра. Поговорили з жінкою, яка наразі перебуває в Херсоні, про людей, допомогу іншим і віру в якнайшвидше звільнення.
Читайте історію, записаною журналісткою Олесею Богдан, за лінком.
5
Бу ніколи не плаче. Лікарняні клоуни рятують дитинство у палатах
Лікарняні клоуни — це проєкт із надання емоційної підтримки. Клоуни працюють у лікарняних відділеннях, аби підтримати та розвеселити дітей, які борються із важкими захворюваннями. Все починалося з волонтерської ініціативи і згодом перетворилось у професійну організацію, яка існує за підтримки благодійного фонду «Таблеточки».
Спецпроєкт читайте за лінком.
6
Потрібні люди: як пошуково-рятувальна організація SARVA рятує зниклих
У голлівудських фільмах ми часто бачимо, як волонтери вирушають на пошук зниклих разом із державними службами. В Україні цей рух настільки молодий, що, дізнавшись про існування пошуково-рятувальної організації SARVA, люди зазвичай питають: а навіщо це?
SARVA — волонтерська організація, місія якої — об’єднати у пошуково-волонтерському русі якомога більшу кількість небайдужих.
За три роки волонтери взяли участь у десятках пошуків. Рятувати інших вирушають кінологи, підприємці, представники IT-сфери — словом, будь-хто, хто може та хоче долучитися, а також медпрацівники та психологи, які можуть надавати допомогу постраждалим та їх сім’ям.
Як виник рух, до чого тут домашні улюбленці та чому не варто вирушати за грибами у темному одязі — розпитали учасників пошуково-рятувальної організації та її засновника Олексія Геращенко.
Текст читайте за посиланням, а за цим лінком можна переглянути всі історії спецпроєкту «Неймовірні. Історії українських благодійників»
7
Відновити Чернігів та допомогти військовим, де б вони не були
Волонтерські центри виникали в оточеному місті у його найгарячіші дні та продовжили свою роботу після деблокади. Розповідаємо три історії злагодженої волонтерської роботи у Чернігові та області. Їх зібрала журналістка Віра Курико (ось), а весь спецпроєкт «Країна добра» про волонтерські ініціативи у різних містах України можна почитати за лінком.
8
Українські лікарі під час війни: три історії про взаємодію та роботу в екстремальних умовах
Ці лікарі вкрай різні. Перший із них, відомий імунолог, став бійцем ТрО. Подружжя лікарів узялося волонтерити у Львові. Анестезіолог у Києві приймав стількох поранених у найлютіші для столиці дні, що годі порахувати.
Різні долі, але одна спільна риса. Та, завдяки якій українцям вдалося вистояти в перші дні війни, і завдяки якій ми продовжуємо триматися. Це вміння будувати горизонтальні зв’язки і діяти без вказівки зверху.
Читайте, як працюють на медичному фронті:
Українські лікарі під час війни. Три історії про взаємодопомогу та роботу в екстремальних умовах
9
Захистити солдата: як у Луцьку плетуть маскувальні сітки для захисників
У Луцьку громадська організація «Даун—синдром» плете маскувальні сітки для військових. З початком великої війни усі розвивальні центри закрились — люди із синдромом Дауна залишилися вдома без навчання та соціалізації. Тому їх батьки вирішили поєднувати плетіння сіток із уроками з малювання та розвивальними заняттями.
Читайте репортаж тут.
10
«Red Dog». Як рятують безпритульних собак Харкова
У Харкові молодь створила проєкт «Red Dog», який допомагає безпритульним собакам міста. Тварин, які залишилися на вулиці, годують, а також шукають їм домівки.
Засновниця проєкту «Red Dog» Дарина Крук розповідає, що під час війни кількість безпритульних собак у Харкові збільшилася втричі. Місцевий притулок для тварин не працював, тому вони потребували допомоги.
