Як знайти роботу, якщо ти: ВПО, змінюєш сферу або щойно випустився з вишу

З початком війни майже 40% українців залишилися без роботи. Причина — у масових скороченнях, закритті підприємств, а подекуди й бажанні людей змінити сферу діяльності. На сьогодні питання роботи стоїть вкрай гостро, і люди вдаються до різних методів її пошуку.

Щоб допомогти людям у працевлаштуванні, запрацював проєкт «Твоя кар’єрна перемога». Його запустили Happy Monday (ГО «Професіонали майбутнього») у межах програми «Мріємо та діємо», яка втілюється IREX за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проєкт допомагає молоді знайти роботу у воєнний час. Він дає відповіді на те, як тепер виглядає ринок праці, що відбувається з пропозиціями та які навички потрібні, щоб відшукати роботу. Завдяки проєкту молодь має можливість прокачати ці навички та, відповідно, податися на вакансії. З цим також допомагає команда «Твоя кар’єрна перемога»: роблять вибірку вакансій та публікують їх на сайті.

Як сьогодні краще шукати роботу, розповідає менеджерка проєкту Катя Жученя. 

Як змінився ринок праці   

Щоб знайти роботу сьогодні, потрібно докласти набагато більше зусиль, ніж раніше. Якщо до війни часто було достатньо відгукнутися на вакансію через job-портали, зараз потрібно підключити й інші інструменти пошуку роботи. Це — через перевищений попит: у квітні кількість відгуків на одну вакансію зросла у 5-6 разів. Водночас самих вакансій стало менше. Тому поширена історія, коли на одне оголошення відгукується понад 200 кандидатів. І якщо першими надійшли пропозиції від сильних кандидатів, то вакансію можуть закрити за день-два, і до інших заявок навіть не дійти.

За аналітикою різних українських job-порталів, з травня ситуація на ринку праці почала покращуватися. Зокрема, поступово збільшується кількість вакансій від роботодавців,  але водночас рівень конкуренції серед пошукачів не зменшується. Станом на жовтень 2022 року не можна сказати, що ринкову кризу пройдено — до довоєнних показників ще далеко. 

Катя Жученя зауважує: щоб знайти роботу, потрібно бути наполегливим та використовувати незвичні для багатьох методи пошуку. Це, зокрема:

• зробити оголошення про пошук роботи у власних соцмережах, особливо у LinkedIn;
• зареєструватися на фріланс-біржах (однак там також є конкуренція);
• відвідувати хакатони, воркшопи, майстеркласи та інші заходи/ініціативи, що прокачують хард чи софт навички, а іноді —  працевлаштовують найкращих учасників;
• подаватися на стажування та навчальні проєкти, які по завершенню теж передбачають стажування для найуспішніших студентів;
• не нехтувати низькокваліфікованою роботою, адже всі роботи можуть чогось навчити;
• долучатися до професійних спільнот у соцмережах. За кордоном багато подібних ком’юніті є у Slack, в Україні — у Телеграм та Фейсбуці.

Наприклад:

• Happy Monday — канал кар‘єрної платформи з рекомендаціями щодо компаній, вакансій, шляхів розвитку кар‘єри;
• Happy Monday.START — канал кар‘єрної платформи для тих, хто хоче легко і впевнено стартувати у кар’єрі;
• PM простір — чат для проєктних менеджерів з різних сфер;
• Навзаєм — майданчик для комунікацій фахівців креативної та культурної сфери (за словами Каті, один з найактивніших та найкорисніших з її досвіду);
• Веб дизайнери 🇺🇦 — чат для вебдизайнерів;
• GÁYDA разом! — чат для фрилансерів, що працюють на UpWork.

*Насправді таких чатів-ком’юніті більше, але переважно вони закриті. Щоб до них потрапити, треба мати знайомих знайомих, які вже в них. Тому порада — шукати подібні чати через колег у цікавих напрямах.

Щоб податися на роботу, у якій ти не експерт, потрібно у супровідному листі більше фокусуватися на мотивації та soft, а не hard skills. Резюме необхідно адаптувати під вакансію, хоча ця вимога була й до війни.  А ще — спробувати віднайти у своєму, здавалося б, нерелевантному досвіді  те, що важливо для бажаної позиції.

Класно працює нетворкінг. Останнім часом люди почали розвивати особистий бренд у мережах, адже це допомагає знайти роботу — що на повну зайнятість, що на part time. 

“Тільки треба, щоб у людини дійсно була експертність за своїм професійним напрямом, інакше можна отримати бум “успішних успіхів”, який не допоможе нікому”, — додає Катя.

Нетворкінг важливий ще й тим, що часто на вакантну посаду компанії шукають кандидатів серед своїх — тобто серед знайомих працівників компанії або через кадрові резерви. У цьому випадку вакансії не розміщують публічно. На різноманітних job-порталах вони з’являються тоді, коли ці пошуки не спрацювали. 

Однак найголовніше, що треба пам’ятати, — пошук роботи теж є роботою. На це йде час, процес вимагає певних навичок, зокрема адміністративних. Катя радить навіть створювати таблиці відгуків на оголошення та вносити до них усі дані: коли відправили резюме, чи отримали зворотний зв’язок від представника компанії, коли й кому треба нагадати зробити це повторно.

Не працює або працює як виняток:

• розміщувати резюме тільки на job-порталах;
• відгукнутися на кілька вакансій за тиждень і далі просто сидіти й чекати, коли запропонують роботу;
• створити одне резюме та відправляти його на всі вакансії;
• відправляти тільки резюме — без супровідного чи мотиваційного листа; 
• відправляти тільки резюме, коли в описі вакансії вказано, що також треба портфоліо, супровідний чи мотиваційний лист, коротеньке есе чи ще якісь важливі для роботодавця деталі.

Також корисно звертати увагу на допоміжні проєкти з працевлаштування. Одним із них і є «Твоя кар’єрна перемога». 

Як працює проєкт

Проєкт розрахований на людей віком 18-35 років. Такі вікові обмеження сформовані програмою, за підтримки якої втілюється проєкт. 

Навесні 2022 року команда Happy Monday провела дослідження й помітила, що, попри стереотипи про гнучкість, молодь теж входить до числа тих українців, які є вразливими у питанні працевлаштування. Це підтвердили соцопитування від інших українських організацій, зокрема групи «Рейтинг». З одного боку, на роботу не можуть влаштуватися студенти та ті, хто тільки розпочинає кар’єру. З іншого — ті, хто вже має досвід роботи, однак зараз змушений шукати нового місця. Часто — змінюючи профіль.

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну багато компаній скоротили кількість відкритих вакансій й призупинили найм. Особливо це торкнулося працівників рівня trainee та junior, на які зазвичай подається молодь. Також стало менше стажувань та інших форматів роботи, завдяки яким люди могли далі розраховувати на повноцінне працевлаштування. 

«Пропозицій стало менше, а молоді в пошуках роботи — набагато більше. Цей розрив і створив проблему на ринку праці», — каже Катя Жученя, менеджерка проєкту.  

Проєкт зокрема допомагає внутрішньо переміщеним особам, адже під час пошуку роботи їх нерідко дискримінують. Роботодавці можуть відмовити їм у посаді, якщо побачать статус ВПО. Основна причина — «не знаю, де ти будеш жити через місяць, а я не хочу плинності кадрів». Однак Катя нагадує: жоден з українців не може бути певним, де буде завтра. Тож аргумент, м’яко кажучи, не працює.

З чого складається проєкт

1. Закрита спільнота у Slack. Це онлайн-простір, в якому спілкуються молоді люди у пошуках роботи. До них долучені експерти, яким учасники спільноти можуть ставити питання. Це — кар’єрні консультанти та консультантки, розробники, айтівці, дизайнери та ін. Також у чаті анонсують активності проєкту та публікують щотижневі добірки вакансій / професійних можливостей, дружніх до ВПО.
2. Навчальна програма. Це серія з 15 вебінарів від експертів проєкту щодо реалій працевлаштування. Кожен вебінар присвячували окремій темі: наприклад, як складати резюме або як перепрофілюватися. Цей етап проєкту вже завершився. Усі лекції є у відкритому доступі на сайті: вони мають переклад жестовою мовою, а також субтитри. Завдяки цьому вебінари доступні для молоді, що має порушення слуху.
3. Консультаційна програма. Вона розпочалася у середині вересня та триватиме до середини листопада. Учасники можуть отримати 30-хвилинну безплатну консультацію від експертів проєкту — кар’єрних консультантів та спеціалістів різних напрямів діяльності.
4. Вакансії, дружні для ВПО. Це пропозиції для дівчат та хлопців як для віддаленої, так і для локальної роботи в різних містах України від роботодавців, що є дружніми до ВПО.
5. Професійні можливості. В окремому розділі на сайті зберігають стажування, курси, навчальні школи тощо, які націлені на прокачку навичок або працевлаштування. 

*Реєстрація на кожен із етапів проєкту відбувається окремо. Деякі програми вже завершилися.

Що болить найбільше

Наразі у проєкті бере участь понад тисяча людей. З них 35-40% — ВПО. Оскільки учасники самі обирають, які програми відвідувати, аудиторія кожної з них відрізняється. Однак умовно на всіх програмах є дві групи людей:

1. хлопці та дівчата, які тільки починають кар’єру; 
2. світчери — молодь, яка вже має професійний досвід, але або втратила роботу, або хоче змінити сферу діяльності. Деякі з цих людей навіть займали керівні посади, а зараз шукають підтримки. Сьогодні вони конкурують і між собою, і з тими, хто тільки починає кар’єру.

Однак світчерів більше. Катя каже, що криза на ринку праці дається їм важче, ніж іншим: 

«Одна справа, коли ти йдеш працювати баристою одразу після вишу, інша — коли ти вже мав великий досвід роботи й тепер усе починаєш з нуля. Світчерам важче даються невдачі при пошуках роботи, через що вони себе нерідко картають».

Проте «початківці» також розгублені, оскільки у багатьох з них були плани на майбутнє, які зруйнувала війна. Тобто сьогодні що студенти, що досвідчені працівники опинилися в однакових умовах шаленої конкуренції й часто не знають, як у ній виживати.

З якими запитами йдуть на проєкт?

• найголовніший запит — у пошуку роботи. Це означає, що людина вже знає, чого хоче, однак не може грамотно побудувати стратегію і тактику пошуку роботи, яка б відповідала її потребам та очікуванням. У таких випадках проєкт скоріше допомагає показати інші способи це зробити та отримати консультаційну підтримку від експертів щодо того, що учасник проєкту вже робить правильно, а де треба спробувати інші рішення;
• профорієнтація. Молодь, яка стартує кар’єру, шукає, з чого почати; світчери — як адаптувати попередній, навіть нерелевантний, професійний досвід при пошуку нового місця роботи;
• розвиток за різними кар’єрними напрямами. Людина вже визначилася зі сферою, в якій планує розвиватися та шукати роботу, але потребує знань, як у ній зростати. У таких випадках учасники відвідують консультації з експертами тих сфер, які їх цікавлять, та ставлять точкові запитання.

«Важливо відстежувати, яка саме стратегія при пошуку роботи працює. І, звісно, рухатися далі, тому що коли зачиняються одні двері, відчиняються інші», — підсумовує ситуацію з працевлаштуванням в умовах війни Катя.  

*

Проєкт «Твоя кар’єрна перемога» впроваджується Happy Monday (ГО «Професіонали майбутнього») в межах програми «Мріємо та діємо» і став можливим завдяки щирій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього матеріалу є відповідальністю Happy Monday (ГО «Професіонали майбутнього») і необов’язково відображає погляди IREX, USAID чи Уряду Сполучених Штатів. 

Програма «Мріємо та діємо» — 5-річна програма, спрямована на розвиток та підтримку молоді в Україні, створення сприятливого середовища, в якому молодь матиме можливість реалізувати свої мрії, ідеї та бачення розвитку країни.