Зараз багато українців шукають можливості перевезти свої сім’ї з зон активних бойових дій у більш безпечні частини країни. За останній місяць попит на житло на заході України суттєво зріс, тож знайти тимчасове помешкання стало непросто.
Від початку повномасштабного російського вторгнення група волонтерів розробила сайт «Прихисток», на якому можна подати заявку на пошук тимчасового притулку. Ті, хто готовий прийняти у себе вимушених переселенців, також можуть реєструватися тут і залишати свої контакти.
Шукати житло можна за допомогою соціальних мереж, сайтів оголошень та через ріелторів. Наша авторка поспілкувалася з трьома вимушеними переселенцями з Дніпра, Києва та Донбасу, які зіштовхнулися з потребою прихистку на заході України, та записала їхні історії.
«Якщо обирати, де спати, в машині чи в гуртожитку з підвалом, душем і кухнею, я обираю друге»
До повномасштабного російського вторгнення Давид із Дніпра мав свою невелику успішну компанію з розробки інтернет-магазинів. За тиждень до початку нового етапу війни колеги почали говорити, що, можливо, потрібно буде виїхати.
«Але я не вірив, — розповідає чоловік, — що росіяни підуть на українські міста. Бо що таке Дніпро? Це мільйонне місто. До того ж російськомовне, хоча саму росію в нас ненавидять. З якою армією треба зайти сюди — 200-300 тисяч солдатів? Тут десята частина людей візьметься за зброю! У Дніпрі зараз велика тероборона. На другий день після початку подій я пішов туди, а мені відповіли, що немає потреби, адже вже було 96 тисяч охочих».
За два дні до нового етапу війни Давид із дружиною все ж зробили дітям закордонні паспорти і планували поїхати до Грузії на тиждень-два, поки ситуація не зміниться. О 7-ій ранку 24 лютого вони прокинулись і дружина сказала: «Не встигли». Сім’я поїхала на дачу, де жили батьки Давидової дружини, а там — нема даху, вікон, але, на щастя, всі живі.
«Ми забрали рідних і відвезли до мого батька в центр міста, — пригадує Давид. — Там є великий підвал. Все життя я думав, навіщо моєму батькові підвал на 200 квадратних метрів? А от, знадобилося».
До Чернівців їхали 76 годин і з думкою, що в місті є варіанти з житлом. Через дві доби за кермом чоловік відчув, що відключається.
«Ми знайшли у Умані квартиру, — говорить Давид, — приблизно 125 доларів за добу. Стара «сталінка», але іншого варіанту не було».
Житло сім’я шукала на заході України протягом двох днів. І не лише в Чернівцях, але й області, а також на Львівщині, Закарпатті…
«Вже коли втратили надію, — пригадує Давид, — зателефонувала знайома з Чернівців і сказала, що може домовитися з місцевим гуртожитком. Зараз у нас одна маленька кімнатка на мене, дружину і двох дітей. Це дуже прикольно, бо шість років тому, коли ми одружилися, то жили в Дніпрі в схожій кімнаті. За цей час створили компанію, купили машину, дві квартири… А тепер мусимо повертатися до того, з чого починали. Але я насправді дуже щасливий, бо діти в безпеці».
Давид розповідає, що знайома, завдяки якій вдалося знайти житло в Чернівцях, постійно перепитує, чи не підшукати їм щось інше, якщо умови не підходять.
«Але вона не розуміє, як там круто, — додає Давид. — У нас є хоча б щось. Якщо обирати, де спати: в машині чи в гуртожитку з підвалом, душем і кухнею, я обираю друге».
За словами чоловіка, він чув історії про шахраїв, які піднімають ціни на житло.
«Зараз немає з чого вибирати на заході, — говорить Давид. — Знайти помешкання навіть із грошима майже нереально. Якщо в тебе відкрито 5 вкладок на сайті OLX.ua по різних областях — Львівській, Чернівецькій, Тернопільській, Закарпатській, ти моніториш 24/7, тоді, можливо, щось знайдеш. Навіть якщо з’являється оголошення, через 2 хвилини телефонуєш, а там вже ніхто не бере слухавку».
Декілька разів сім’ї траплялися шахраї.
«Пропонують квартиру за 5-7 тисяч гривень, — додає чоловік, — ти телефонуєш, а вони просять скинути гроші на картку. Тож кому війна, а кому — мати рідна».
У Давида багато знайомих у Львові, які безкоштовно пускають у свої квартири, де живе по 15-16 людей з усієї України. «У Дніпрі в мене два офіси, дві квартири і будинок, — розповідає чоловік. — Там зараз живуть вимушені переселенці з Харкова. Ми віддали все, що в нас є».
«І в довоєнний час знайти нормальну квартиру було непростою задачею»
Для експертки з комунікацій Марії ранок 24-го почався раптово.
«Мені подзвонила сестра з фразою: «Терміново зайди в новини», — пригадує дівчина. — Я підскочила з ліжка, відкрила соцмережі й вперше почула за вікном вибухи. Як згодом стало відомо, це працювало наше ППО».
Марія побачила повідомлення в телеграм-каналі: «Київ, Одеса, Харків, Миколаїв — чути вибухи».
«Тремтячими руками я почала дзвонити мамі в Миколаїв, друзям по всій Україні, — пригадує експертка з комунікацій. — Для багатьох з них я стала саме тією людиною, яка сказала ці важкі кілька слів: «Вставай, почалася війна». Я повторювала їх, мабуть, з десяток разів, але в жодне не хотіла вірити. Бо ми й так живемо в цьому вже 8 років».
Дівчина пригадує, що стояла серед кімнати зла і втомлена. Тримала в руках порожній рюкзак, бо всі попередні дні допомагала близьким збирати їхні «тривожні», а на свій вже не вистачало ресурсу. За кілька годин вони з друзями сиділи в будинку під Києвом, з якого тієї ж ночі довелося поїхати назад у місто.
«Мама довго залишалася в одному місті на півдні, — говорить Марія. — Лише за кілька тижнів після початку мені вдалося вмовити її виїхати разом з бабусею».
Раніше дівчина жила у Львові, тож добре знає, яким викликом є пошуки помешкання в цьому місті.
«У довоєнний час знайти нормальну квартиру було непростою задачею, — ділиться Марія, — а коли до міста приїхали сотні людей — тим паче. Попит більший, ніж пропозиція. У Львові фізично немає стільки квартир, скільки людей їх зараз потребують. Другий — кількість шахраїв. До цього їх теж було багато, а зараз людей, які готові наживатися на чужому горі, не меншає. Попри все, десятки львів’ян віддають квартири безкоштовно, поселяючи людей в них на довший період».
Знайти житло дівчині допомогла вдача і безперервний моніторинг. «Я на контакті з ріелторами, мабуть, 24/7, — говорить Марія. — Десятки оголошень, які вони мені надсилають, швидко розбирають, тому, шукаючи квартиру, потрібно діяти швидко». Сьогодні вона активно допомагає знайти житло й друзям.Дівчина радить не здаватися, а також не вестися на шахраїв. «У жодному разі не переказуйте нікому завдаток, — додає Марія, — аби «подивитися квартиру першим, бо велика черга». Ця схема працювала й раніше, проте зараз багато хто у відчаї, тому погоджується на подібне».
Знайти квартири у Львові можна в різних телеграм-чатах та фейсбук-групах, але найкраще — моніторити одразу всі майданчики. І бути готовим до того, щоб прийти дивитися квартиру «тут і зараз», адже їх розбирають як гарячі пиріжки.
Шукаючи житло, Марія радить чітко сформувати свій запит і написати його всюди, де можливо. «Це збільшує ваші шанси на пошук, — додає дівчина, — адже в інформаційному потоці й так можна загубитися. Якщо ж вам пощастило знайти оптимальний варіант, обовʼязково перевірте документи на квартиру, за можливості — підпишіть договір і візьміть всі контактні дані ріелтора й власника».
«Коли ви бачите оголошення «гарна квартира за 5-7 тисяч гривень»— це неправда»
Ірина працює медіаменеджеркою одного з центрів прав людини. Сама родом із Донбасу, але вже три роки мешкає у Києві.
У те, що почалося повномасштабне російське вторгнення, дівчина спершу не повірила. Хоча вони з хлопцем готувалися до цього, мали тривожні рюкзаки.
«У перший же день він пішов у тероборону на Київщині, — говорить Ірина, — а я лишилася в столиці й не збиралася їхати. Але на третій день стало дуже страшно і зрозуміла, що треба виїжджати».
Ірина розповідає, що спершу спробувала поїхати через Житомирську трасу, але та була під обстрілами. Тому дівчина ризикнула дістатися вокзалу, а звідти — потягом до Івано-Франківська, де на неї чекав знайомий, який міг поселити. Крім того, вона була з котом, якого чудом вдалося вивезти з Києва.
«Коли приїхали до Івано-Франківська, — пригадує Ірина, — то знайомий очікував, що ми у нього поживемо максимум тиждень і війна закінчиться. Про довгі терміни оренди не домовлялися. Десь через півтора тижня я помітила, що він уже втомився від нашої компанії, і була змушена шукати щось інше». На жаль, у місті дівчина не знайшла нічого. Дзвонила ріелторам, шукала через OLX.ua, публікувала оголошення на Facebook, але жодного результату. Тоді вона поїхала до Львова до іншого знайомого. «Ми домовилися з ним, що я буду жити в квартирі місяць, — говорить Ірина, — але вийшло так, що до нього приїхали батьки з Тернополя, і я була змушена шукати нове житло».
Три дні минули для дівчини за тотальним моніторингом усіх сайтів з орендою. «Я відкривала п’ять окремих вкладок по кожній області заходу України і кожні 30 секунд оновлювала сторінку, — говорить вона. — Якщо оголошення з’являлося, то за 5 хвилин було вже не актуальним».
Проблемою виявилась і наявність домашніх тварин. «У мене кіт, — каже Ірина, — і з ним дуже непросто знайти житло. Я навіть готова була платити заставу за тваринку, але мені відмовляли. Без нього я нікуди, це як моя дитина».
Й ось дівчині пощастило і її запросили на перегляд квартири. «Коли я під’їхала, — говорить Ірина, — то виявилося, що була не одна, хоча мене про це ніхто не попередив. Власників не було, тільки ріелтори. Я себе представила, розповіла, де працюю. Все було добре, поки вони не подзвонили господарям помешкання і ті дізналися, що в мене прописка на прифронтовій донбаській території. Я надіслала свій фейсбук, сайт нашої організації, де є фото команди (моє — в тому числі). Також дала під розписку заставу у тисячу гривень. Але зі мною не захотіли навіть говорити. Завдаток повернули».
На щастя, дівчині вдалося знайти іншу квартиру — буквально через 5 хвилин після того, як вона з’явилася на OLX.ua. Ще за 15 хвилин Ірина встигла доїхати до нового житла, щоб його оглянути. «Після мене там ще 10 людей хотіли подивитися цю квартиру, але я їх випередила», — додає дівчина. На черзі — підписання договору. «Єдиний мінус — житло коштує божевільні гроші», — ділиться Ірина.
Як людина, що вже більш як сім років орендує житло у різних регіонах України, дівчина радить звертати увагу на такі моменти. Передусім — шукати через знайомих у Facebook. «З початку повномасштабного російського вторгнення, — говорить Ірина, — це та мережа, де всі щось знаходять і допомагають. На жаль, зі мною такого не сталося, але знайомі розповідають, що це працює».
Натомість їй завжди щастило винаймати житло через OLX.ua. «Маю набиту руку, — додає дівчина, — і відразу бачу, яке повідомлення фейкове, а яке — реальне». Потенційним наймачам житла вона радить обов’язково звертати увагу на час створення акаунту людини, яка публікує оголошення на цій платформі.
«Зараз ціни на житло дуже завищені, — розповідає Ірина. — Коли ви бачите оголошення, що гарну квартиру здають за 5-7 тисяч гривень — це неправда».
Перевіряти треба і фотографії житла.
«Якщо ви користуєтесь Google Chrome, — радить Ірина, — то можна зробити пошук за фотографією. Якщо знімок неоригінальний, він буде ще на інших сайтах і тоді це 100% фейкове оголошення. Не треба навіть дзвонити».
Крім того, зараз популярна практика, коли потенційний наймач телефонує, а йому кажуть внести заставу за перегляд квартири.
«Жодних грошей наперед платити не треба! — застерігає дівчина. — Вам мають призначити зустріч із ріелтором безпосередньо у квартирі, показати документи власності на житло та його господаря. Перед підписанням договору все це слід прочитати і тільки після того платити. Можна давати під розписку невеликий завдаток, але при цьому мати паспортні дані ріелтора».
На що слід звернути увагу при пошуку житла?
«Через великий попит із кінця лютого пропозицій оренди дуже мало, — розповідає Голова Львівського Об’єднання Ріелторів Ніна Бенях. — Професійні ріелтори працюють інтенсивно, пробують максимально задовольнити потреби людей в оренді. Також переконують власників квартир, які були в продажу й зараз не продаються, здавати їх у зв’язку з війною».
Загалом ціни на житло різні, все залежить від орендодавців. «Ріелтори максимально пробують домовитися з орендодавцями щодо адекватності цін», — запевняє Ніна Бенях. При пошуку житла експертка радить звернути увагу на чотири моменти:
- У першу чергу, має бути підписання договору найму квартири, який, на відміну від усної домовленості, регулюється законодавчо та має юридичну силу, а отже, є кращим рішенням. Цей документ допоможе захистити ваші права та інтереси в суді. Достатньо лише, щоб він був правильно складений.
- При поселенні має бути підготовлений акт прийому-передачі квартири. В ньому зазначаються показники лічильників, а також опис майна (меблі, побутова техніка) тощо.
- Серед документів повинна бути таблиця розрахунків, де передача грошей візується підписами обох сторін.
- У договорі слід обов’язково фіксувати: суму й термін оренди; умови розірвання; відповідальність сторін; паспортні дані всіх людей, які проживатимуть у приміщенні; військовозобов’язані особи повинні мати у паспорті відмітку, що вони стали на облік у військкоматі.
Зі свого боку, Ніна Бенях закликає українців вірити у перемогу. «Міста, які зруйновані, відбудуються, всі повернуться у свої домівки»,— підсумовує ріелторка. Схожі думки поділяють і вимушені переселенці, з якими вдалося поспілкуватися.
