• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / Як Viber-чат перетворився на благодійний фонд: історія «‎10 гривень»

Як Viber-чат перетворився на благодійний фонд: історія «‎10 гривень»

Як Viber-чат перетворився на благодійний фонд: історія «‎10 гривень»

Фото: Depositphotos

«‎10 гривень» — всеукраїнська благодійна організація, яка щомісяця збирає кошти на певний проєкт. Це може бути закупівля медичного обладнання у лікарню, допомога притулкам для тварин, ліки для людей літнього віку чи оплата школи соціалізації для дітей з інвалідністю. Цікаво, що питання, куди підуть кошти, вирішує не керівництво організації, а благодійники.

Саме благодійники шляхом голосування у Viber та Telegram обирають проєкт, на який збиратимуть гроші. Завдання команди «‎10 гривень» — прискорити збір, залучити якомога більше донейтів і, звичайно, реалізувати проєкт. 

З чого почалася історія «‎10 гривень»

Спільнота утворилася у 2017 році, а вже у 2019-му було зареєстровано благодійний фонд. 

Засновниця фонду Ольга Сідак зізнається, що «‎10 гривень» самі знайшли її:

«Мій знайомий із Хмельницького Максим вчився на лідерській програмі, де одним із завдань було створення благодійної ініціативи. Він відвідав місцевий будинок престарілих і це його дуже вразило. Максим зрозумів, що особисто він регулярно допомагати не зможе, тож треба об’єднатися з однодумцями. Наприклад, якщо 10 тисяч людей пожертвує лише по 10 гривень, вийде 100 тисяч гривень. Було створено спільний чат, який так і назвали «‎10 гривень». Потім подібну спільноту у Прилуках створив мій друг Сашко. Він розповів мені про це і я зрозуміла, що це ж так просто. Поділилася ідеєю на Facebook, запросила друзів і таким чином було створено групу у Києві. Пізніше хмельницька та київська спільноти об’єдналися в «‎10 гривень Україна», яка допомагає різним містам і селам. Прилуцька спільнота залишилася окремо. Там дуже активні місцеві жителі, що збирають кошти на реалізацію проєктів у власномі місті» 

За перший місяць вдалося залучити 120 людей і зібрати 6500 гривень. Ці кошти витратили на допомогу Трипільській школі-інтернату. 

«Тоді ми об’єдналися з громадською організацією Los Solomas. Пам’ятаю, як у Трипільської школи був борг перед постачальниками за картоплю. Разом ми сплатили борг, а також закупили їжу, одяг, іграшки. Тоді у нас навіть був залишок, приблизно 2000 гривень. Його ми витратили на закупівлю хімічних засобів для прибирання у Будинок ветеранів сцени імені Н. Ужвій у Пущі-Водиці», — розповідає Ольга Сідак.  

З того часу і почалася системна робота. Через півтора роки «‎10 гривень» зареєстрували як офіційний благодійний фонд. 

Багато хто відмовляв Ольгу від цього: 

«Це величезна відповідальність, постійні звіти у податкову. Крім того, раніше я могла просто зняти гроші, купити все, що потрібно й надати чеки. Тепер ми маємо право перевести кошти лише на рахунок іншого офіційного фонду, організації, установи або через договір. Так, бюрократії стало більше. Але це новий рівень і зовсім інше позиціонування у суспільстві» 

Наразі у Viber-спільноті налічується 1997 учасників. Також було створено спільноту у Telegram, до якої доєдналося 283 особи. За майже 4 роки існування «‎10 гривень» реалізовано понад 50 благодійних проєктів різного спрямування. Суми зборів сягають десятки й навіть сотні тисяч гривень.

Як все працює

На початку кожного місяця у спільнотах Viber і Telegram з’являється інформація про 3 проєкти: кому потрібна допомога, у якомі місті, чому це важливо і яку суму потрібно зібрати. Після цього учасники спільноти голосують. На голосування відведено 3 дні. Віддати голос можна лише за умови благодійної пожертви на рахунок фонду, сума якої не менше 10 гривень. Через 3 дні результати голосування у Viber і Telegram сумуються й оголошується проєкт-переможець. 

Після цього у спільноти є три тижні, аби зібрати необхідну суму. Волонтери активно залучають до збору через соціальні мережі, благодійні заходи та інші активності, а благодійники роблять внески від 10 гривень і слідкують за перебігом збору. В кінці місяця підбиваються підсумки. 

Наступний крок — реалізація та звітування. У спільнотах, соціальних мережах і на сайті з’являються всі необхідні документи: чеки, квитанції, видаткові і т.д. Також публікуються реальні фото чи відео того, на що було витрачено кошти. Нерідко люди, яким допомогли, або керівники благодійних організацій, на чиї проєкти збирали гроші, записують відео чи самі пишуть слова подяки у чаті.

Іноді терміни збору збільшуються. Буває, що масштабний проєкт переводиться у фоновий режим: починається збір на наступний проєкт, а незавершений волонтери паралельно намагаються закрити. Так було зі збором на капітальний ремонт будинку престарілих у селі Перемога Київської області. Будівлю було зведено у 1967 році й до 2020-го вона не мала водостічної системи. Через це на стінах виникав грибок і у мешканців загострювалися хронічні хвороби. Також будинок потребував капітального ремонту ззовні. Зібрати всю суму вдалося не одразу, але зрештою «‎10 гривень» залучили 172 162 грн, завдяки чому було виконано всі необхідні роботи. 

Трапляється й навпаки — коли за один місяць реалізується одразу декілька проєктів. У листопаді 2020-го лише за два тижні було зібрано 31 488 грн на транскутанний білірубінометр для передчасно народжених малюків із медзакладу «Здоров’я дитини та жінки» у Маріуполі. Тож одразу відкрили збір на проєкт, що посів друге місце — пульсоксиметр для передчасно народжених пацієнтів Івано-Франківського обласного перинатального центру. На його реалізацію необхідно було 39 028 грн, які також зібрали доволі швидко. Завдяки цьому вдалося підтримати й третій проєкт — аспіратор для передчасно народжених малюків тієї ж лікарні в Івано-Франківську. «‎10 гривень» передав для нього 29 997 гривень із необхідних 31 530. 

Бувало й так, що у фонді позапланово змінювали проєкт. У квітні 2020-го, коли весь світ охопила пандемія, «‎10 гривень» оголосили терміновий збір на закупівлю 100 комплектів захисних костюмів для лікарів Івано-Франківської обласної інфекційної лікарні. Адже тоді ситуація із засобами захисту у лікарнях була критичною, особливо у регіонах.  

Як обирають, кому допомогти

Найперше правило — не братися за адресну допомогу, бо дуже важко обирати. Тим паче, існує багато організацій, які займаються благодійністю системно і потребують допомоги. Тому «‎10 гривень» співпрацює з іншими благодійними фондами, організаціями чи лідерськими програмами різної спрямованості. Серед них: «‎Свічадо», «‎Клуб добродіїв», «Школа майбутнього», «Бачити серцем».

«Коли я вирішила чітко сформулювати, ким ми є, для кого і що робимо, то усвідомила, що не ми, а саме інші фонди та організації вирішують різні проблеми у своїй сфері. Наприклад, «‎Свічадо» комплексно допомагає передчасно народженим дітям всієї України. Всі ці фонди багато працюють і зазвичай їм потрібна допомога у фандрейзингу. У нас же немає компетенцій занурюватися у певну сферу, однак є ресурс і бажання допомогти. Ми — посередники між фондами і благодійниками», — пояснює Ольга. 

Залишити заявку на допомогу проєкту можна на сайті фонду. Розглядаються звернення тільки від неприбуткових громадських і благодійних організацій, що ведуть свою діяльність підзвітно, прозоро і публічно. До заявки необхідно додати всі необхідні документи, фото і рахунки. У разі позитивного рішення проєкт публікується в спільнотах та соціальних мережах «10 гривень‎». 

Також волонтери знаходять проєкти самостійно на платформі dobro.ua і пропонують взяти участь у голосуванні.

Нестандартні методи фандрайзингу

«‎10 гривень» не запускала жодної інформаційної кампанії. Фонд маленький і не має постійних партнерів чи спонсорів. Найдієвіший метод — сарафанне радіо. Зазвичай до спільноти долучаються друзі чи родичі волонтерів, знайомі знайомих і так далі.

Іноді постійними донейтерами стають представники організацій, яким допомагає фонд. Вони долучаються до групи, коли їхній проєкт бере участь у голосуванні, роблять внески. Деякі з них й надалі залишаються у «‎10 гривень». 

Також у фонду є традиція — під Новий рік у соціальних мережах волонтери запускають естафету #мійдарунокдітям. Умови участі прості: переказати від 100 грн на рахунок фонду, зробити фото з написом #мійдарунокдітям, опублікувати у соціальних мережах, позначити 5 небайдужих друзів і передати їм естафету. Під час такої акції вдається збирати сотні тисяч гривень на проєкти, що допомагають саме дітям. 

Та знаходити благодійників вдавалося й там, де зовсім не чекаєш. Реальний приклад — Tinder. Під час знайомства хлопці дізнавалися про діяльність фонду, робили внески та навіть оформлювали регулярний платіж.   

Чим унікальний підхід фонду

«‎10 гривень» відрізняє тісна комунікація з благодійниками. У спільнотах Viber і Telegram волонтери постійно спілкуються з учасниками, нагадують про голосування і збір, діляться історіями тих, кому потрібна допомога, повідомляють, скільки ще залишилося зібрати. Це створює максимальну залученість і почуття причетності.  

Також благодійники дуже швидко отримують звіти. Як тільки реалізовано проєкт, вони бачать всі чеки, квитанції та реальні фото. Їм не доводиться шукати звіти на сайті чи інших джерелах — все у їхніх месенджерах. Звичайно, офіційні документи, рахунки і податкові звіти публікуються й на сайті фонду.

«‎10 гривень» є зв’язуючою ланкою між населенням і третім сектором. Через те, що фонд співпрацює з різними організаціям, він інформує людей про різні проблеми, які потребують вирішення. Це і інклюзивне навчання, і допомога літнім людям, і підтримка медичних закладів. Це важливо, адже, на жаль, у багатьох уявлення про благодійність досі обмежується зборами коштів на операцію. 

І найголовніше — власним прикладом фонд демонструє, що для благодійності не потрібно бути багатієм. Суми внесків різняться — це може бути і 10, і 5000 гривень, але завдяки тому, що багато людей об’єднуються і регулярно донейтять навіть по 10 гривень, тисячі отримують реальну допомогу за короткий термін.  

Що команда «‎10 гривень» усвідомила за 4 роки діяльності

Коли команда побачила благодійність зсередини, то зрозуміла дві важливі речі. 

Перша: потрібно ширше дивитися на проблему. Наприклад, можна зібрати кошти на допомогу одній дитині, а можна купити медичне обладнання, що врятує тисячі дітей.

Друга: допомога — це не завжди щось матеріальне. Так, зазвичай «‎10 гривень» збирає кошти на харчування, ремонт або ліки. Це проста і зрозуміла допомога, яку реально побачити. Але є не менш важливі речі — освіта, культура, просвітницька діяльність. Тож дедалі частіше фонд береться за подібні проєкти. Наприклад, раніше на гроші, вилучені з естафети #мійдарунокдітям, купляли подарунки для дітей-сиріт. У 2020 році було вирішено збирати кошти на підтримку Школи соціалізації для дітей з інвалідністю від громадської організації «Бачити серцем». Ця школа — єдиний шанс для 35 дітей з комплексними порушеннями розвитку мати право на навчання та адаптацію у суспільстві. Не цукерки під ялинку, а якісна освіта здатна змінити життя дітей. Багатьом ще не надто зрозуміла ця ідея, саме тому на неї вдалося зібрати 73 500 грн, тоді як на подарунки збирали більше ста тисяч. Проте команда фонду вірить у глибинні зміни, тож продовжує допомагати українським благодійним організаціям і разом з ними творити дива.

Кожен бажаючий може стати учасником  «‎10 гривень» чи оформити регулярний платіж. Якщо ж ваш благодійний проєкт потребує фінансової підтримки, заповнюйте анкету. 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже