Поява зеленого паркану біля улюбленої старовинної будівлі — страшний сон свідомого містянина. Що це означає — знають усі, адже кількість зруйнованих історичних будівель за останній рік непокоїть багатьох. Спроба знесення «Квітів України» отримала неабиякий резонанс в медіа просторі, інтерес до архітектурної організації міста значно зріс. І хоча багато видатних споруд вже не повернути, є десятки інших, за які громадськість прагне боротись.
Як це — працювати задля збереження київської архітектури минулих століть, заздалегідь розуміючи нерівність сил? Поговорили з Ксенією Пальцун, архітекторкою, співзасновницею Мапи Реновації.
Мапа Реновації — інтерактивна мапа закинутих просторів міста, яку реалізує однойменна громадська організація. Близько півсотні небайдужих людей разом з основною командою щоденно працюють над збереженням та покращенням міських локацій.
Від задуму — до реалізації
Для Ксенії все почалось з домашнього завдання в університеті на курсі з реставрації. Дівчатам слід було проаналізувати будівлі у Львові на предмет їх потреби в реставрації та реконструкції, оцінити ступінь зруйнованості. І хоча трохи занедбані старовинні будівлі наче додають місту особливого шарму, не слід плутати елегантну застарілість з незадовільним станом. Закинуті, напівзруйновані, залишені скніти від опадів будинки, які мають архітектурну чи історичну цінність та створюють неповторний код міста, є скрізь.
З того університетського проєкту Ксенія почала помічати не тільки архітектурні особливості будівель, а й полущену фарбу на фасадах.
В той же час, двоє архітекторок та один програміст думали про ті самі проблеми в Києві — кожного тижня десь руйнують старовинні будинки, щоб на їхньому місці побудувати торгівельний центр або черговий ЖК, беручи до уваги більше матеріальну вигоду, ніж архітектурний ансамбль міста. Так, прийшла ідея створити Мапу Реновації, яка б займалась питаннями миської архітектури офіційно.
Для засновників Мапи Реновації створення організації, яка би займалась захистом будинків, стало логічним завершенням роздумів та переходом до дій. Першопочатковою метою було зібрати та класифікувати дані у вигляді мапи, зрозуміти проблематику та загальні тенденції.
«Це питання на перетині багатьох сфер — архітектор самотужки не може визначити, чому саме цю будівлю віддали на знесення та як її врятувати. Так само юристу самому складно оцінити контекст — що варто зберігати, а що ні» — пояснює Ксенія.
Мапа Реновації об’єднала архітекторів, реставраторів, урбаністів, юристів, істориків, копірайтерів і дизайнерів. Ці люди горять ідеями реновації, контекстуального проєктування і збереження архітектурного спадку. Об’єднавшись, небайдужі до міста люди можуть змінити його історію — або, вірніше сказати, зафіксувати її і не дати зруйнувати.
Мапа Реновації працює, використовуючи лише ненасильницькі методи боротьби:
- Збір і публікація даних
У Мапі Реновації досліджують архіви, вивчають історію закинутих будівель, працюють над інформаційними запитами до Мінкульту, ДОКСу, КМДА, РДА, вивчають відкриті реєстри.
- Моніторинг ситуації
Волонтери слідкують за станом закинутих будівель і подіями навколо них.
Останні апдейти можна побачити в Інстаграмі.
- Мережа небайдужії
Активісти — рушії змін. Мапа Реновації об’єднує активістів задля порятунку архітектурної спадщини.
- Розробка облікової документації
Охоронний статус — це правовий захист будівлі від будь-якої діяльності, спрямованої на ушкодження і руйнацію пам’ятки. Мапа Реновації працює над створенням облікової документації для присвоєння закинутим будівлям охоронного статусу пам’ятки архітектури чи історії.
- Допомога бізнесу в пошуках будівель для реновації
Закон не вбереже покинуту будівлю від руйнування часом. Натомість врятують її ті, хто зможе вдихнути в стару форму нове життя. Активісти Мапи допомагають соціально-відповідальним підприємцям знайти будівлю для реновації, яка відповідатиме архітектурним вимогам.
«Те, що ми робимо — це дуже кропітка праця: співпраця з Міністерством культури, Департаментом охорони культурної спадщини, КМДА, аби громадська влада працювала. Ми хочемо показати, що в усіх людей є інструменти, якими ми можемо скористатися, щоб врятувати місто» — підсумовує Ксенія.
Перемоги і поразки
Мапа Реновації святкує кожну маленьку перемогу, адже збереження будівлі — це довгий процес, який може тягнутись роками. Одним з успішних кейсів можна назвати збереження садиби на Хорива, 2 (будівля поруч з CafeBoutique на Подолі), яку лиш недавно передали назад до комунальної власності (в планах власника було звести тут торговельний центр). Але боротьба досі триває.
Також вагома перемога активістів — проведення дослідження щодо скандального захоплення ділянки на Гончара, 71, де розміщується садиба Осипа Родіна. Під час дослідження було виявлено, що проєктом займався відомий архітектор Володимир Ніколаєв, автор пам’ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі та численних будівель в місті.
Бувають і поразки. Особливо болючими є знесення будівель — наприклад, маєтку Уткіна в Києві. Часто забудовники проводять роботи на вихідних або дуже рано вранці, поки активісти сплять. Отож, на жаль, команда застала груду цеглин та декілька стін в процесі руйнування.
Після цього випадку про Мапу Реновації дізналися багато людей, які ширили резонансну новину в соцмережах. Так маєток, який вже не повернути, допоміг надати розголосу питанням руйнації архітектурних пам’яток.
У майбутнє учасники дивляться впевнено: організували освітні курси, в рамках яких досліджують Поділ та його закинуті будівлі, а ще планують знайомитись з громадою району та залучати нових людей до співпраці. Ксенія особисто мріє про ідеальне, сучасне законодавство, яке грало б на руку не руйнівникам, а реставраторам.
Вмотивованість людей, які працюють над мапою, вражає. Для них це особистий вклад в місто, можливість зберегти його історичну та архітектурну цінність для нащадків.
Познайомитись з роботою організації можна на сайті та в Інстаграмі, а щоб долучитись, варто заповнити форму тут.
