Благодійність стає трендом, який прагне наслідувати все більше людей. Але чи є «правильна» і «неправильна» благодійність, та чи може добро нашкодити? Розповідає менеджерка грантових програм Zagoriy Foundation Марія Мурадханян.
Ситуативніть vs системність
Дуже часто ми допомагаємо у момент емоційного сплеску. До нас звертаються знайомі з проханням підтримати, ми бачимо якийсь допис у соціальних мережах, стикаємося зі збором коштів у громадському транспорті… Ми одразу співпереживаємо проблемі, з якою зіштовхуємося і кидаємо гроші. Це і називається ситуативною благодійністю, адже ми допомагаємо лише за певних обставин, коли у нас викликають емоції звернення про допомогу.
У минулому я понад 5 років працювала фандрейзеркою у благодійній організації, що опікувалася дітьми, які за різних обставин залишилися без батьків. Класичним прикладом ситуативної благодійності з мого досвіду були звернення напередодні свят, особливо різдвяних. Благодійники бачили у соціальних мережах публікації від нашої організації чи партнерів про підтримку, приїжджали з пакунками чи передавали подарунки або солодощі поштою. Це могла бути важлива допомога, проте вони не цікавились життям нашої організації, не запитували про дітей, якими ми опікувались та їх потреби. Але найголовніше — вони майже ніколи не повертались.
Своїм внеском ми по-справжньому можемо врятувати комусь життя, проте важливо діяти не тільки емоційно, але навчитися зупинятися на хвилинку та цікавитися, кому саме ми допомагаємо і на що йдуть наші кошти.
Загалом в емоціях немає нічого поганого, але для кращого результати їх краще балансувати з раціо. Як це зробити?
- перевірте інформацію, що викладена під збором коштів
Важливо переглянути, хто саме збирає кошти — приватна особа чи фонд. У випадку, якщо це приватна особа, краще знати цих людей особисто або мати спільних знайомих. Можна також знайти інформацію про цей збір на інших ресурсах, щоб упевнитися в достовірності історії.
- якщо кошти збирає фонд, варто дізнатись про нього більше
Прозорий фонд має сторінку у соціальних мережах, можливо, також сайт. На його сторінках має бути публічна звітність за певний період часу, інформація про реалізовані проєкти та команду.
Лайфхак: перевірте фонд на порталі YouControl або на сайті Міністерства Юстиції. Важливо дізнатись, чи зареєстровано його та чи має фонд необхідні установчі документи. Якщо чогось із зазначено немає, така організація викликає підозри.
Причини vs наслідки
Альтернативою до ситуативної підтримки термінових зборів є системний підхід до благодійності.
Він передбачає відхід від принципу «тушіння пожеж», адже ситуація не має ставати критичною, аби ми звернули на неї увагу. Для цього варто намагатися вирішувати причини, а не наслідки соціальних проблем.
Саме така робота є фокусом діяльності багатьох громадських та благодійних організацій. Окрім цього, неприбуткові організації часто мають досвід та експертність у сфері, якою вони займаються. Тож, виходить, благодійний фонд бере роботу по організації системних змін на себе: вам не обов’язково включатися в усі процеси, достатньо перевірити фонд на надійність та мати до нього довіру.
Для системної благодійності я раджу зробити наступне: обрати неприбуткову організацію, яка займається проблематикою, що вам відгукується, та поспілкуватись з командою (онлайн або особисто).
Так ви можете зрозуміти, чи співпадають ваші погляди. Як тільки довірливі відносини сформовано, переходимо на наступний рівень.
Довготривалі стосунки
Системність благодійності передбачає не одноразову допомогу, а регулярну підтримку організації. Така благодійність є дуже цінною, адже регулярні внески та дружні стосунки з донорами допомагають працівникам планувати свою діяльність, відчувати умовну подушку підтримки від їх кола благодійників та дають відчуття стабільності.
Якщо ви думаєте, що мова йде одразу про великі суми, то це не так. Якою б не була сума, краще робити щомісячну пожертву, аніж одноразову.
Регулярність вашої підтримки дає організації можливість масштабувати свою роботу. З власного досвіду можу доповнити, що мені як фандрейзеру найбільше подобалося працювати саме з регулярними благодійниками. Адже з кожним з них я будувала та розвивала стосунки, я знала про їх інтереси, побажання щодо комунікації та звітності. На кожного з них я могла розраховувати та отримувала підтримку для організації одразу після щомісячного звіту. І ці регулярні пожертви могли складати від 200 грн до 7000 грн разової допомоги. Хтось з благодійників кожного року переглядав власні можливості та вирішував збільшувати чи зменшувати суму щомісячної допомоги. Проте більшість залишалася з нами. Таким чином ми в організації могли закривати потреби у медикаментах для дітей чи оплаті комунальних послуг. Ми завжди знали, що за ці статті витрат можна не хвилюватися, адже ми маємо благодійників, які нам допомагають закривати ці потреби.
Чи може благодійність нашкодити? Або як краще не робити
Аби допомога була корисною та водночас приємною для вас самих, важливо спілкуватися з працівниками обраної організації. Дізнайтесь, які ключові потреби є в команди, на що їм потрібна найбільша кількість коштів (або інших ресурсів), на що благодійники жертвують більше, а на що менше.
Повертаюсь до історії з різдвяними святами, можу зауважити, що більшість благодійників, на жаль, не цікавляться потребами організації чи самих підопічних. Попри мої прохання допомогти придбати умовно нову постільну білизну для дітей або замінити шторки для душа на нові та яскраві, благодійники вперто хотіли подарувати дітям свято у різдвяний період, тобто іграшки та цукерки. Таким чином, благодійники приїжджали та дарували подарунки в абсолютно щасливому настрої, адже особисто в руки дитині передали іграшку, якій вона щиро радіє. Проте ця радість триває зазвичай недовго (адже скоріш за все це вже п’ята іграшка за грудень), і дитина, награвшись, йде спати, загорнувшись у зношену постіль.
З цієї історії можна зробити висновок, що при бажанні робити добрі справи варто ставити потреби тих, кому ви прагнете допомогти вище за власні уявлення про допомогу.
Зазвичай ви можете самі обирати сферу підтримки — це може бути покриття харчування або лікування для підопічних, оплата комунальних послуг для закладу, оплата адміністративних витрат організації тощо. Якщо для вас це не принципово — нехай організація вибере, що для них є найбільш актуальним на сьогоднішній день.
Ви також можете попросити включити вас у регулярні розсилки з новинами від організації та звітними матеріалами. Таким чином ви зможете отримувати інформацію про те, на що йдуть ваші кошти або інші ресурси.
Зверну увагу на те, що допомагати організації дійсно можна не тільки грошима. Багато благодійників надають перевагу допомозі продуктами харчування, побутовою хімією, одягом та іншими речами. Єдиний важливий фактор, який обов’язково варто враховувати, якщо ви прагнете допомагати у такий спосіб — аби ці речі напряму відповідали потребам організації.
На жаль, на моєму особистому досвіді траплялись різні випадки. До організації, де я працювала, деколи привозили старий зношений одяг, брудні іграшки чи, наприклад, 500 йогуртів, термін придатності яких закінчувався за кілька днів. Ви маєте розуміти, що подібною допомогою робите послугу лише собі: для більшості організацій це скоріш за все буде лише додатковою роботою з сортування та розподілення цих речей.
Іноді благодійники для підтвердження того, що кінцевий адресат (підопічний) точно отримав продукцію, яку вони передали, просять зробити підтверджуючі фотографії. Траплялися випадки, коли потім ці фотографії без дозволу організації чи опікунів були опубліковані на сторінках благодійників у соціальних мережах. Це є абсолютно недопустимо.
Окрім цього, коли майже кожен благодійник просить зробити фото, доводиться по кілька разів на день фотографувати дітей з сиром, молоком, туалетним папером тощо. Уявіть собі, як себе почувають діти або будь-які інші підопічні у цей момент.
Один раз у мене в практиці був випадок, що благодійнику не сподобались мої фотозвіти. Причина незадоволення була пов’язана з тим, що дитина ніяк не взаємодіяла з твердим сиром, який цей благодійник якраз нам і передав. Тобто, дитина в руках тримала головку сиру замість того, аби їсти сир. Мене абсолютно серйозно попросили переробити фотографії, аби дитина тримала сир біля рота.
Окрім матеріальної допомоги, можна надавати підтримку організації, виконуючи певні волонтерські роботи або надаючи pro bono послуги (послуги, що надаються добровільно і безкоштовно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг, — прим.ред.).
Скажімо, якщо організація надає безкоштовні обіди для безпритульних, зазвичай їм також потрібні волонтери для роздачі їжі. Це чудова нагода для вас не тільки допомагати своїм часом, але й долучитися до життя організації.
А якщо ви юрист, дизайнер, фотограф, смм-менеджер (список можна продовжити), ви можете безкоштовно надати організації свої професійні послуги. Часто у неприбуткових організаціях немає ресурсу та можливостей залучати професійних спеціалістів до просування організації або, наприклад, до питань адвокації. Таким чином, ваші професійні послуги можуть бути навіть більш коштовними у грошовому еквіваленті. Раджу завжди пам’ятати про таку win-win можливість.
Залучайте своє оточення
І наостанок, ви завжди можете залучати інших людей робити добрі справи разом з вами. Ви можете стати ініціатором благодійної акції та зібрати друзів чи колег навколо проблематики, яка є актуальною для вас.
Ви можете також створювати дописи про ваш досвід благодійності і ділитися цією інформацією з оточуючими. Адже більшість людей насправді мають бажання робити добрі справи, просто у будь-якій діяльності найважче — це зрозуміти, з чого почати.
