У 2020 році понад три мільярди людей у світі допомогли принаймні одній людині, яку вони не знають особисто. «Попри, або ймовірно через, пандемію, фінансові пожертви підвищилися по всьому світу», зазначають автори щорічного World Giving Index. Якою ж є ситуація із рівнем благодійності в Україні?
Пандемія спонукала українців жертвувати більше чи змусила економити на добрих справах? Як розвинувся благодійний сектор за останні два роки і чи знаємо ми, куди рухатися далі?
На ці питання відповідає дослідження «Благодійність очима українців у 2021», яке Zagoriy Foundation підготували разом із Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ».
Розповідаємо про основні знахідки звіту: хто з українців займається благодійністю, яких здобутків вдалося досягнути з 2019 року та які уроки благодійні фонди можуть винести з минулого досвіду для подальшої роботи.
Благодійність в очах та гаманцях українців
Якщо за останній рік ви зробили фінансову пожертву благодійному фонду чи допомогли місцевій лікарні, ви входите до 67% українців, які займаються благодійністю. Чотири із п’яти благодійників долучалися до добрих справ шляхом фінансової пожертви.
Одна із ключових знахідок дослідження — 67% українців займаються благодійністю, і їхня кількість зростає. Ще два роки тому благодійниками було 60% українців. Також суттєво зріс середній обсяг фінансової пожертви — із 470 до 758 гривень.
Як бачимо, пандемія COVID-19 не уповільнила благодійність, а навпаки спонукала зростання. Як пишуть автори дослідження, «важливим тригером, який активізував долучення до благодійності, стала пандемія…». Вона нанесла удар по добробуту мільйонів українців, а отже привернула більше уваги до важливості допомоги іншим.
Понад три чверті жителів Західної України займаються благодійністю, тоді як на Сході — лише кожен другий (ймовірно, частково причиною такої різниці є різний рівень розвитку культури благодійності, зокрема поінформованості про неї. Хоча також можуть грати роль розбіжності у тому, що люди вважають благодійністю).
Жінки долучаються до благодійних практик трохи частіше, ніж чоловіки. Дослідження показує, що «чим вищим є рівень освіти і дохід респондента, тим активніше він долучається до благодійності».
На що жертвують в Україні
Традиційно найбільше українці жертвують на підтримку важкохворих людей: майже половина українців долучилися до допомоги їм. У топ-5 бенефіціарів також входять соціально вразливі групи населення та люди з інвалідністю.
Армія — на другому місці у списку ключових бенефіціарів; утім, зараз їй допомагають менше, ніж у 2019 році (тут можливе як негативне трактування — «українці забувають про свою армію, хоча війна триває», — так і позитивне: збройні сили продовжують розвиватися і все менше потребують підтримки з боку третього сектору).
Як і раніше, сфери поза питаннями здоров’я та підтримки армії суттєво відстають. Скажімо, на захист екології жертвує лише 2% респондентів, а на освітню інфраструктуру — 1%. «Сфери, які недоотримують підтримки: розвиток територіальних громад, культура, мистецтво, релігія, спорт та такі групи як: молодь, науковці, митці», зазначають автори.
Це вказує на те, що українському третьому сектору все ще треба зробити стрибок від фокусу на «гасінні пожеж» до роботи над більш системним вирішенням проблем.
Що мотивує нас займатися благодійністю — і що відштовхує
Однією з тем дослідження є мотиви благодійності, а також бар’єри до благодійних практик. Отже, головним мотивом, який рухає майже двома третинами респондентів, є співчуття тим, кому потрібна допомога.
У порівнянні із 2019 роком набагато більше українців допомагають, бо усвідомлюють, що завтра в біді можуть опинитися вони самі.
Близько половини респондентів вказали цей фактор як свій мотив цьогоріч. Два роки тому таких було лише трохи більше третини (ймовірно, спостерігаємо вплив пандемії).
Що важливо, інформування про благодійність та мережевий ефект працюють.
Як зазначають автори дослідження, «чим частіше і активніше респонденти стикаються з тематикою благодійності (запитами про допомогу, прикладами благодійності, контактують з людьми включеними у благодійність), тим частіше вони задумуються про необхідність власного долучення до добрих справ».
Бар’єри до благодійності різноманітні. Деякі з них мають культурну, соціальну чи економічну природу: байдужість до проблем інших, брак часу та коштів тощо. Однак інші поширені перешкоди можна виправити ширшою та більш вправною комунікацією: скажімо, побоювання, що прохачі допомоги є шахраями, або відсутність наочних результатів добрих справ.
Видимий прогрес: благодійні фонди та інституційність доброчинності
Гарна новина: у порівнянні з «доковідним» 2019 роком поінформованість про благодійні фонди збільшилася. На першому місці у списку потенційних благодійників, до яких українці готові звертатися за допомогою, опинилися благодійні фонди, а не «звичайні люди».
Ще одна гарна новина: кількість благодійників зростає завдяки зростанню форматів пожертв — і це явище може допомагати фондам та іншим благодійним інституціям. «Наприклад, молодь більш охоче жертвує завдяки функції кешбек (але може ігнорувати інші формати допомоги)», пишуть автори дослідження.
Однак люди все ще мало жертвують через фонди. Лише 4% українців та 8% благодійників передали допомогу через благодійний фонд або волонтерів, а на першому місці із великим відривом — особиста допомога: або «в руки», або на банківську карту.
Одна з причин — брак довіри. За п’ятибальною шкалою українці довіряють українським благодійним фондам на 2,6 (рівень довіри до міжнародних фондів вищий).
Насправді, інституційність у сфері благодійності дійсно зростає («досвід боротьби з пандемією вплинув на усвідомлення важливості налагодженої системи допомоги… на противагу точкової допомог[и] одній конкретній людині», пишуть автори) — але повільно.
Що робити: три уроки для благодійних організацій
Можемо виділити три особливо цінних уроки, які благодійні організації можуть винести з результатів дослідження.
Інформаційні кампанії працюють — їх потрібно продовжувати і нарощувати, звертаючи увагу на соцмережі
Дослідження визначає кілька пріоритетів для зміцнення довіри до благодійних фондів, і найбільш популярний серед респондентів — можливість побачити результат.
Що не менш важливо, наявні інформаційні кампанії працюють: за два роки українці стали більш поінформованими про благодійні фонди та їхню роботу. Тож аргумент за те, щоб приділяти більше уваги комунікації результатів роботи, очевидний.
До слова про нові формати — із 2019 року суттєво зросла роль соцмереж. 47% українців черпають інформацію про благодійність звідти. Телебачення залишається не менш важливим (хоча його роль падає), але соціальні платформи, очевидно, мають нижчий бар’єр входу для невеликих організацій, ніж загальнонаціональні телеканали.
Прозора і чітка звітність має значення
Поширена проблема у громадському та благодійному секторі — на «основну» роботу витрачається так багато ресурсів, що на звітність не залишається часу та сил (мається на увазі звітність не лише для донорів, а й для широкої аудиторії у зрозумілому форматі).
Однак дослідження показує, що це справді важливо. Власне, другим пріоритетом для зміцнення довіри воно визначає прозору фінансову звітність.
Тож благодійні організації повинні звертати більше уваги на цей момент роботи, а більш потужні фонди — допомагати розвивати потенціал благодійних організацій у цій сфері.
Ключ до успіху — цінні партнерства
Знайти хороших партнерів важливо у будь-якій діяльності, але особливо це може бути корисно для благодійних організацій, зокрема невеликих.
Наприклад, 70% людей, які жертвують кошти через інтернет і роблять це через онлайн-банкінг, а не напряму через сайти організацій. Отже, співпраця з ключовими українськими банками відкриває дуже цінний канал фандрайзингу для фондів.
Партнерство з медіавиданнями та співпраця з бізнесом можуть допомогти благодійним фондам втілити ті два пріоритети, про які ми говоримо вище — якісно та ефективно комунікувати результати своєї роботи, а також готувати прозору і чітку звітність.
Такими є основні висновки з дослідження «Благодійність очима українців», яке Zagoriy Foundation ініціює щодвароки. Чи буде розвиватися сектор надалі і які зміни чекають нас в майбутньому? Зробити висновки і побачити динаміку ми зможемо завдяки наступному дослідженню, що відбудеться у 2023 році.
Нагадаємо, більше про ефективні партнерства ми писали раніше.
