Наразі достеменно невідомо, скільки українських бізнесів припинили існування через повномасштабну війну. Опитування Мінцифри, оприлюднене наприкінці червня цього року, свідчить: 46,8% підприємств зупинені або майже не працюють, а загальні втрати малого та середнього бізнесу оцінюються в $85 млрд. Попри це, багато українських підприємців продовжують підтримувати армію та державу.
Серед таких, зокрема, співвласниця Veterano pizza Івано-Франківськ Анна Вакалюк. Разом зі своїм чоловіком Ярославом та його побратимом Владом вони відкрили заклад у листопаді 2020 року, коли хлопці звільнилися після проходження контрактної служби в полку «Азов».
Говоримо з Анною про те, як воно — вести ветеранський бізнес на заході України, з якими труднощами зіштовхнулася підприємиця після того, як її чоловік пішов у ЗСУ, чому бізнес неможливий без цінностей та чи змінилася кількість відвідувачів із початку війни.
«Ми — люди абсолютно без досвіду ведення бізнесу»
Анна пригадує: її чоловік хотів займатися своєю справою і найбільш вигідним та цікавим варіантом видалася франшиза «Veterano». Бренд орієнтувався на те, що власниками можуть бути тільки ветерани війни. Крім того, в них вигідні умови, а також підтримка і сформоване ком’юніті.
«Коли ми тільки відкривали бізнес, то думали, що це добре зайде, адже ми в патріотичному середовищі на заході України, — каже Анна. — У цьому сенсі трохи прогадали. Що далі від лінії фронту, то люди віддаленіші від війни. Бренд Veterano багато хто не зрозумів. Спершу думали, що йдеться про вегетаріанські страви або просто не замислювались, чому Veterano. Одні SMM-ники, які хотіли надавати нам послуги, на третій день спільних фотосесій запитали: «А це щось про ветеранський бізнес?».
Veterano pizza в Івано-Франківську відкрилася під час пандемії ковіду й відтоді весь час працювала. Як зізнається Анна, в плюс їхній бізнес ніколи особливо не виходив:
«Можна називати багато причин, не лише ковід чи війну. Найперше те, що ми — люди абсолютно без досвіду ведення бізнесу, тож спочатку все важко давалось. Після 24 лютого в українців уже більш відчутне розуміння війни. Але все одно ми далі працюємо над популяризацією та впізнаваністю бренду».
Франшиза «Veterano» задумувалась як соціальний бізнес із адаптації ветеранів, які повертаються з фронту. Анна пригадує, що у 2015-му році мало хто взагалі хотів їх брати на роботу. А тут принцип у тому, що свої працюватимуть зі своїми.
«Потім почали з’являтися й різні благодійні напрямки: піца для лікарів, донорів, поліцейських тощо, — каже підприємиця. — Однією з умов роботи з цією франшизою є те, що кожен заклад може самостійно обрати, за яким соціальним напрямком він працює. В Маріуполі, наприклад, піцерія доставляла їжу безпосередньо хлопцям на передову, бо вони були недалеко від фронту».
Оскільки заклад був заснований у пік пандемії коронавірусу, то Veterano pizza в Івано-Франківську почала працювати з медиками обласної інфекційної лікарні. Щотижня протягом двох місяців безперервно привозили «підвіси» (мінімум 15-20 піц на тиждень). Частину оплачували меценати, іншу — засновники закладу.
З початком повномасштабного вторгнення піцерія не припиняла роботу ні на день. Анна пригадує, що протягом першого тижня нового етапу війни в центрі міста працювало лише три заклади.
«Одна з причин, чому ми продовжили роботу, — пригадує підприємиця, — полягала в тому, що працівники підтримали цю ідею. Їм було легше щось робити, бути в колективі. По-друге, я подумала, що нам не можна зачинятися, адже люди і так були в паніці, скуповували пальне і виїжджали. А тут уявіть: вийшов у центр свого міста, а там усе зачинено, навіть нема куди зайти. Ми міркували: коли люди бачитимуть, що заклади працюють, подумають, що все не так страшно, тож можна піти попити кави, подивитися на інших людей. Я вбачала в цьому морально-психологічну підтримку і для працівників, і для наших гостей».
«Щомісяця весь прибуток закладу віддаємо на ЗСУ»
Чоловік Анни 25 лютого сам поїхав на фронт. З того часу сім’я завжди на зв’язку та продовжує радитися, як донатити на користь армії.
«Спершу ми думали щодня давати якийсь відсоток із виторгу, — розповідає підприємиця, — а потім побачили, що так незручно, тому вирішили робити це щомісяця. Зараз я точково скидаю невеликі суми волонтерам, знайомим, у чоловікову бригаду під конкретні потреби і з цього назбирується певна сума. За перший місяць повномасштабного вторгнення ми задонатили 21 тисячу гривень — увесь прибуток закладу».
Veterano pizza в Івано-Франківську однією з перших почала пригощати кавою захисників України: тероборону, поліцію, Нацгвардію. Також возили піци до військкоматів, коли захисники там стояли в чергах. Одного разу до закладу заходив священник Роман Віхоть, який ішов зустрічатися з пораненими воїнами і також взяв піци. Днями заклад долучився до всеукраїнської акції «Діти — дітям», у рамках якої приготували 40 піц та пригощали ними дітей захисників, ВПО та сиріт.
«Чоловікові треба було на підрозділ автомобіль, — пригадує Анна, — і я почала цим займатися, хоча в мене і робота, і маленька дитина. В результаті ми знайшли і купили машину. Її треба було чимось завантажити. Тож, окрім спорядження та медикаментів, передали ще й піци».
Загалом із початку нового етапу війни заклад зробив близько 150-170 благодійних піц.
Щомісяця заклад перераховує кошти, пригощає чаєм, кавою та піцою захисників і робить знижки на піцу для донорів крові. Також тут можна знайти спеціальні патріотичні листівки, які засновники бізнесу зробили для моральної підтримки та продають за ціною від 100 грн. Усі виручені кошти віддають на ЗСУ. З початку повномасштабного російського вторгнення вони вже задонатили на потреби захисників 105 тисяч грн.
«Із потоком клієнтів у перші місяці нового етапу війни проблем не було»
Анна зізнається: переймати справи після того, як чоловік пішов на фронт, було нелегко. Раніше вона займалася SMM, особливо не заглиблюючись у фінанси й діловодство. Потім завагітніла, працювати стало важче. На бізнесі погано позначилися і червоні зони та ковід-сертифікати, тож заклад брав додаткові кредити.
«Перша проблема, з якою я зіштовхнулася з початком нового етапу війни, — розповідає підприємиця, — це продукти. Так, для піци ми використовуємо італійське борошно. Готувати на іншому — не варіант. Це було складно, я хвилювалася, не знала, що робити. Проте за весь час більшість позицій все ж залишалися в меню. Знаю, що в інших закладах франшизи ситуація була не кращою».
Співвласниця «Veterano pizza» в Івано-Франківську розповідає, що з потоком клієнтів у перші місяці нового етапу війни проблем не було. До міста приїхало чимало вимушених переселенців, а небагато закладів тоді працювали. Багато людей донатили і на армію. В закладі на барі стоїть баночка для збору коштів на ЗСУ, куди на початках закидали багато грошей. Їх піцерія передавала на армію. Трьох працівників «Veterano pizza» мобілізували. Із зібраних коштів одному з них купили тактичні окуляри.
Проблеми з коштами у піцерії почалися перед Великоднем. «Я думала, — міркує Анна, — що, можливо, люди постять і менше замовляють. Крім того, багато вимушених переселенців, які були в місті, повернулися додому. А оскільки відкрилися майже всі заклади у Франківську, то це суттєво диверсифікувало потоки клієнтів. Тож прибутків поменшало».
Також Анна не врахувала, що треба було підняти ціну на піцу, адже продукти подорожчали, і пальне теж. Щоправда, підприємиці пощастило з власниками приміщення, яке вони орендують для піцерії. Ті всіляко допомагають і роблять відстрочку виплати.
«Люди вибирають продукт, бо поділяють наші цінності, а не тільки тому, що хочуть поїсти піци»
Підприємиця розповідає, що вести бізнес і доглядати за дитиною допомагають батьки:
«У нас у піцерії вже більше року на кухні працює моя мама, а з лютого допомагає і тато. Певний час працювали і вимушені переселенці. Так, серед них є моя подруга з Маріуполя. Її чоловік — захисник «Азовсталі», наразі в полоні».
Співвласниця «Veterano pizza» розповідає, що їм вдалося зберегти людей, які були постійними клієнтами:
«Спочатку вони виїхали, а потім потрохи почали вертатися. Це люди, які приходять до нас на вихідні, мають улюблені страви, слідкують за соцмережами і знають, що ми підтримуємо армію. Є клієнти, у спілкуванні з якими розумієш, що це переселенці, які були в інших закладах Veterano. Думаю, можливість зайти і з’їсти улюблену страву в Івано-Франківську в «Veterano» їх теж підтримувала морально. Постійні гості й замовники вибирають продукт, бо поділяють наші цінності, а не тільки тому, що хочуть поїсти піци».
Минулого місяця заклад зайшов в мінус і не мав можливості задонатити на ЗСУ. Анна зізнається, що дуже хвилювалася — не так за бізнес, як через те, що немає можливості відправити кошти і люди можуть подумати, що заклад перестав це робити. Тоді вона опублікувала пост у Twitter про скрутну фінансову ситуацію. Спершу підприємиця думала, що люди підвісять піц на кілька тисяч гривень. Але донати посипалися масово. Пригадує, як вона допізна не спала, налаштовувала роботу сайту, аби не втратити благодійників.
Загалом було «підвішено» близько 200 піц. З цих коштів 15 тисяч заклад переказав на патронатну службу «Азова», яка опікується похованнями загиблих героїв і лікуванням важкопоранених бійців, яких обміняли.
Бізнес і не тільки
У своїй роботі Анна та інші співвласники закладу часто зіштовхуються з найбільшим викликом:
«Ми маємо працювати заради прибутку, а вже потім думати про благодійну складову. Нам це постійно говорять, але наразі ми ніяк не можемо навчитись. Адже якщо не буде прибутку, бізнес не працюватиме».
Друге (і найголовніше для Анни) — це говорити про цінності. Підприємиця переконана, що зараз, як ніколи, люди зрозуміли, що це справді важливо — усвідомлювати, з ким працюєш і кому віддаєш свої гроші.
Також вона додає, що бізнес повинен говорити про щось важливе.
«Популяризуйте донорство, — закликає Анна, — розкажіть, як ви пішли і здали кров. Або додавайте до своїх товарів брошури з інформацією, як екологічно утилізувати упаковку. Це теж свого роду соціально відповідальний бізнес. Велика аудиторія клієнтів — це крута база, щоб ділитися такою інформацією».
Загалом є багато напрямків, у яких можна працювати:
«Зараз це армія, далі буде питання відбудови України. Коли купуєте продукт, важливо, щоб у ньому були закладені цінності. На цьому і будуються теплі стосунки з брендами. Це не тільки якість, але й філософія».
