З 2011 року херсонський обласний благодійний фонд «Обʼєднання» підтримує соціальні проєкти активістів та розвиває громади. Досвід фонду переконав, що для створення комфортного простору не треба великих грошей. Поставити волейбольний майданчик на березі річки, висадити квіти на клумбі біля школи чи організувати міський фестиваль – це усе можуть та роблять звичайні люди за підтримки фонду, бізнесу й міської влади.
«Проте тепер громади мають спершу думати про безпеку людей – в нових реаліях це головне завдання на найближчі роки», – вважає виконавча директорка «Обʼєднання» Анастасія Гришко. Розпитали її про те, як вона прийшла у неприбутковий сектор, та як з командою волонтерів організувала роботу фонду в окупації.
Google, Асканія-Нова та цифрова трансформація Херсонщини
«У 2014 році пішла працювати туди, де було моє серце та думки», – розповідає Анастасія. Майдан, окупація Криму та початок війни на сході України змотивували змінити роботу: Анастасія полишила державну службу та стала частиною команди обласного благодійного фонду «Об’єднання», де раніше волонтерила:
«Робота у громадському секторі для мене значно цікавіше та продуктивніше. Я ні дня не пошкодувала про те рішення».
Фонд всі ті роки працював над антикорупційними темами, просуванням концепції відкритих даних (open data), а також над розвитком локальних медіа, контрпропагандою в Інтернеті, і, звичайно, над розвитком громад.
«Ми розуміли, що зараз важливо працювати з громадськістю та з суспільством, і у нас були усі можливості для цього. Зокрема, був людський ресурс», – розповідає Анастасія.
Фонду вдалось стати партерами Google Україна та разом втілити проєкт «Цифрова трансформація Херсонської області». В рамках цієї ініціативи проводився «апгрейд» сайтів місцевої влади, надавались рекомендації бізнесу з покращення їх онлайн-ресурсів, а також проводились різноманітні тренінги.
На додачу «Об’єднання» залучили всеукраїнську спільноту картографів для нанесення якомога більшої кількості об’єктів на Google Maps по Херсонській області.
«Не всі знають, що цікавого є в Херсонській області. Навіть деякі місцеві ніколи не їздили на рожеве Лемурійське озеро, в Олешківські піски, заповідник “Асканія-Нова”. Ми з Google організували експедицію у ці місця для картографів, щоб вони зробили фотографії та додали локації на карту, а також зняли фільм про їх подорож», – розповідає Анастасія.
Великі зміни за малі гроші
З 2015 року фонд «Об’єднання» підтримував соціальні проєкти активістів у партнерстві з Британською радою, Посольством Чеської Республіки та Фондом підтримки демократії. Тільки за останні три роки вдалось профінансувати понад сто проєктів соціальної дії в Херсонській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Вінницькій, Житомирській, Черкаській областях.
«Ми видавали мікрогранти на 35-50 тисяч гривень. Будь-яка людина могла написати свою ідею й отримати фінансування. Облаштувати дитячий майданчик, поставити тренажери у школі, висадити дерева чи відремонтувати фонтан – ми підтримали дуже різні ідеї», – розповідає Анастасія.
За три роки «Об’єднання» профінансувало ініціативи на понад чотири мільйони гривень. Співфінансування цих проєктів від місцевої влади склало приблизно мільйон гривень.
«У Вінниці активісти провели екологічний фестиваль, де вчили сортувати сміття та проводили багато інших активностей. У Херсоні зробили фестиваль найкращих інклюзивних практик – організація, що опікуються дітьми з аутизмом, запросила учасників до пансіонату в Скадовськ. Там усі відпочивали на морі, відвідували майстер-класи та спілкувались», – ділиться Анастасія.
Анастасія переконана, що для позитивних змін у громаді не потрібно багато грошей. Вона пригадує директорку однієї школи, яка відремонтувала теплицю. Там вирощували овочі та фрукти, з яких потім готували у шкільній столовій. Крім цього, для дітей організували гурток з ботаніки, де вони вивчали рослини.
«Коли ми втілювали ці проєкти, мене питали, для чого я це роблю. Насправді складно усіх організувати та проконтролювати, але я не могла зупинитись. Бо ж круто, коли звичайна людина, яка ніколи у житті не писала ті проєкти та ніколи подібного не робила – бере та втілює ідею у життя: робить щось корисне для усіх, хто живе поряд у громаді. Це заряджає, дає поштовх рухатись. Ці люди стають “моторчиками” суспільства», – розповідає Анастасія.
На думку команди фонду, проєкти соціальної згуртованості, тренінги з розвитку та впровадження демократії, толерантності й інші громадські ініціативи допомогли українській спільноті після початку повномасштабного вторгнення.
«Десятки років ми вчились говорити про цінності та демократію, вчили людей бути згуртованим – це дало свій ефект у протистоянні окупантам, що ми бачимо й до цього дня. Але був і “зворотний бік медалі”. Наше та світове толерантне суспільство не могло уявити, що у 21 сторіччі можлива така війна та такі злочини».
Тиха допомога
Команда благодійного фонду «Об’єднання» невелика – разом з Анастасією ще дві людини. Усі вони опинились в окупації у Херсоні.
«Це був суцільний хаос. Спершу ми вирішили просто сховатись, бо знали, що за нами можуть прийти. Тиждень жили в заціпенінні, ходили “на полювання за їжею”, відстоювали черги до банкоматів. Я не дуже люблю згадувати той період, наче не з нами все це було», – розповідає Анастасія.
З першого дня до фонду почали дзвонити партнери, знайомі та активісти, проєкти яких раніше підтримували. Люди цікавились новинами та переказували гроші, щоб підтримати роботу організації.
«На ці гроші ми почали скупляти продукти на складах у місцевих підприємців, принципово тільки за гривню. Звозили усе до імпровізованого волонтерського хабу. Там з друзями та знайомими збирали продуктові набори та розносили людям по домівках. Допомагали бабусям та дідусям, людям з інвалідністю, багатодітним родинам, які не виїхали з Херсону», – розповідає Анастасія.
Фонд до того не займався гуманітарною допомогою, але поки був Інтернет, команда зв’язалась з партнерськими організаціями за кордоном та просила гроші на продукти для херсонців. Анастасія проводила онлайн зустрічі, розповідала про ситуацію в місті, і люди допомагали.
Команда дуже розширилась волонтерами. Десь 15 людей допомагали постійно, – розповідає Анастасія, – хоча це було дуже небезпечно. Якщо окупанти дізнавались, що хтось дотичний до гуманітарної допомоги – забирали “на підвал”. Але безпосередньо нашим волонтерам пощастило не потрапити до їх рук».
Щоб убезпечити інформацію про команду та людей, які отримують допомогу – в «Об’єднанні» розробили свій VPN-сервіс, а також записали відеоуроки з порадами, як видаляти дані з телефону, безпечно виходити на зв’язок, шифрувати інформацію.
«Через певний час я та ще двоє колег з фонду з родинами змогли виїхати з окупації. Наші волонтери продовжили допомагати іншим, навіть коли повністю зник зв’язок і ми не могли з ними поспілкуватись», – розповідає Анастасія.
Під час окупації вони намагались не афішувати роботу з гуманітарною допомогою, яку вдавалось рохвозити щотижня – комусь одноразово, а комусь на регулярній основі. Підрахували, що загалом зібрали 2,3 мільйона гривень на продукти та допомогли майже 14 000 людям, з них 8 000 – діти.
«11 листопада Херсон звільнили, а ми вирішили більше не займатись гуманітаркою. Є багато інших потреб. Але іноді з-за кордону передають речі чи харчування дитяче – ми знаходимо волонтерів та роздаємо усе».
Безпечні домівки
Ще до 24 лютого 2022 року «Об’єднання» спільно з Програмою розвитку ООН створили робочі групи з безпеки у громадах вздовж узбережжя Азовського моря. Але доробити проєкт не встигли.
«Ця ініціатива знову почне працювати у деокупованих населених пунктах, – розповідає Анастасія, – Ми збираємо представників громади, влади, поліції та служби надзвичайних ситуацій. Разом вони мають розробити комплексний план для відновлення своєї території, щоб там усім було безпечно та комфортно знаходитись. Та найголовніше, щоб батьки з дітьми не боялись повернутись додому».
Проте Анастасія зізнається, що не дуже вірить, що малеча зможе найближчими роками вільно бігати деокупованими лісами. Кажуть, що один рік війни – це десять років роботи з розмінування.
«Я мрію про перемогу України та відпустку в Олешківській пустелі, Асканії-Новій і на морі Херсонщини. Разом з усіма своїми близькими. Живими», – поділилась Анастасія.
