• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / Обережно, міни! Як розпізнати небезпечні вибухові предмети

Обережно, міни! Як розпізнати небезпечні вибухові предмети

Фото: ato.news

Українська земля після повномасштабного вторгнення росії всіяна мінами. З 24 лютого цього року піротехніки ДСНС виявили понад сто тисяч мін та боєприпасів, на деокупованих землях люди регулярно підриваються на них. 

Що треба знати, щоб не постраждати, та як розпізнати загрозу, — читайте у тексті-експлейнері. 

Наскільки це все небезпечно? Як довго це триватиме? 

Так, усе дійсно серйозно — після початку великої війни у лютому 2022-го Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі. 

Ще до початку великого вторгнення, з 2014-го, понад 1,8 мільйони українців упродовж 8 років років жили в оточенні мін. Тепер масштаби більші. Якщо, за інформацією Міністерства закордонних справ, у 2014 році очистки від боєприпасів потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, то тепер, за попередніми оцінками, йдеться вже про 80 тисяч квадратних кілометрів території України.

Фото: ДСНС України

Ще під час першого етапу війни експерти наголошували на серйозності проблеми мінувань — за тодішніми підрахунками, на розмінування територій Донеччини та Луганщини потрібно було щонайменше 10-15 років. Скільки часу треба тепер, з огляду на різке збільшення інтенсивності бойових дій, сказати важко. За попередніми прогнозами виконавчого директора Асоціації саперів України Тимура Пістрюги, які він озвучив для Радіо Свобода, основну частину можна буде очистити за кілька років. А повне знешкодження боєприпасів триватиме десятиліттями. 

Вартість розмінувань складає 250 мільярдів доларів.

Він зауважив, що все залежатиме від того, як працюватиме державна система протимінної діяльності. Вона вже почала роботу, на сході України вже стартував процес гуманітарного розмінування. Ще один важливий чинник — гроші, це дорога послуга. Наразі експерт оцінив вартість розмінувань у 250 мільярдів доларів. 

Як у нас розміновують території? 

Українські сапери знешкоджують тисячі вибухонебезпечних предметів. ДСНС створила інтерактивну мапу, де за процесом розмінування можна спостерігати онлайн. Також на сайті можна повідомити про мінування (можна завантажити і спеціальний додаток для таких повідомлень). 

Про які заходи безпеки треба пам’ятати? 

Передусім, варто бодай у загальних рисах навчитися розрізняти боєприпаси, які можуть нанести шкоду — особливо, якщо ви повертаєтеся додому на звільнені ЗСУ після російської окупації землі, якщо збираєтеся провадити там сільськогосподарську діяльність, перебуваєте на території, де ведуться бойові дії тощо.

Повертатися додому на деокуповані території можна тільки тоді, коли там побували сапери й органи влади дали відповідний дозвіл цивільним людям. 

Міни та бомби, які розкидають росіяни по території України, бувають різної форми, уражають по-різному та мають різні спускові механізми. У ДСНС України виокремили 9 основних боєприпасів, яких варто остерігатися українцям. Збережіть собі цей пост або картинки та спробуйте запам’ятати головні характеристики з нього. 

Рятувальники закликають у жодному разі не наближатися до таких підозрілих предметів та тим паче не торкатися до них (навіть при легкому перекочуванні вони можуть здетонувати та вибухнути). Слід відійти з можливої зони ураження, викликати рятувальників (номер 101), поліцію (102). Також набирайте службу екстреної допомоги 112, вони переадресують дзвінок на відповідну службу. 

Фото: ДСНС України

У Держспецзв’язку також наголошують, що не можна у жодному випадку торкатися підозрілих предметів, а також варто попередити про небезпеку інших людей. Якщо є така можливість, до приїзду відповідних служб варто поставити розпізнавальні знаки біля небезпечного предмету. 

До того ж, слід зважати: міни найчастіше маскують так, щоб виднілася тільки їх верхівка, — тож треба запам’ятати, як вона виглядає. Міни часто маскують у траві, грязюці, у навалі різних предметів тощо. Потенційно небезпечною залишається територія, де їздила або стояла російська військова техніка.

Також радимо переглянути 24-хвилинний відеоролик, у якому троє фахових експертів (працівники ДСНС та викладачі кафедр військової підготовки) розповідають про різні модифікації протипіхотних та протитанкових мін, особливості цієї підступної зброї як під час бойових дій, так і після завершення війни.

Ще один корисний ресурс — Ukraine-cat -uxo, де можна повідомити про те, що ви знайшли нерозірваний боєприпас. 

А як навчити дітей протимінної безпеки? 

Олена Розвадовська, керівниця благодійного фонду «Голоси дітей», відповідає на це питання для видання Zmina. Фонд ще з 2015 року розпочав навчати дітей основним правилам мінної безпеки — спільно зі швейцарським фондом з протимінної діяльності. 

Читайте також: «Травми проявляться через покоління» — як працює фонд «Голоси дітей» в умовах війни

Перше, і найбільш ключове, каже Олена, — це навчити дітей звертати увагу на попереджувальні знаки, що вказують на наявність мін. Важливо розповісти дітям про те, що ці знаки ніколи не встановлюються просто так. Такі знаки обов’язково встановлює або поліція, або ДСНС, або військові. Чітке й аргументоване роз’яснення цих правил для дитини — це справа виживання. 

Небезпечними є не тільки ті міни, які підкладають в натуральному вигляді. Передусім такими є боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися. Вони можуть виглядати як частинка ракети, як просто якийсь шматок боєприпасу, як уламок.

Дітям варто наголосити, щоб вони в жодному разі не ходили до зруйнованих та обстріляних снарядами будинків — на цій території багато сміття, цегли та інших залишків від руйнування. Тому легко не помітити й наступити на якийсь боєприпас, що не розірвався під час обстрілу, або міну. (Обстріляні території потім ще можуть додатково мінуватися). 

Слід навчити дітей зважати на попереджувальні знаки. Фото: ДСНС

Ще один важливий пункт — поведінка на місцевості, де йшли або досі ведуться бойові дії. Якщо там перебувають і діти, і дорослі, важливо обирати правильні безпечні шляхи. Наприклад, у виборі між довшою асфальтованою дорогою або короткою грунтовою треба віддавати перевагу першій. Грунтові дороги, дерева та інші схожі місцевості є ліпшими схованками для небезпечних предметів. 

Вибирати безпечні стежки, уважно дивитися під ноги, знати номер телефону батьків або відповідальних дорослих — такі основи поведінки дітей у зоні небезпеки. 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже