Якщо ви були відмінником чи відмінницею з надмірною вагою, не мали наймоднішого телефона чи взагалі з будь-якої причини могли вважатися білою вороною, є велика ймовірність, що в школі ви зазнавали булінгу — навіть якщо не знали тоді, як це явище називається.
Хоча, насправді, причини для булінгу не важливі — натовп може цькувати людину будь за що, причому людину будь-якого віку. Тим страшніше, що інколи люди, які давно вже закінчили школу і начебто стали розсудливими дорослими, можуть цькувати колег, сусідів чи будь-кого «незручного» просто з якогось тваринного бажання домінувати та подавляти. Досить зрозуміло механізм повернення до тваринного описаний в романі Вільяма Ґолдінґа «Володар мух».
Як розпізнати в собі дивне бажання ображати, булити та бити лежачого або як захиститися від таких нападів? Часто в цьому допомагає мистецтво. Воно виконує роль дзеркала реальності, в яке недоліки видно настільки добре, що їх можна навіть коригувати або позбутися.
Виставу розпочато
Один з найдоступніших способів поглянути на проблему булінгу через мистецтво для киян — сісти на метро та поїхати до Театру на лівому березі, який кілька років тому очолили худрук Стас Жирков та головна режисерка Тамара Трунова.
«Клас» — вистава Жиркова про булінг, над якою з ним працював драматург Павло Ар’є. На глядацьких зустрічах після показу драматург розповідав, що, звісно, написав п’єcу і приніс колегам, але на перших же читаннях актори почали ділитися травматичними спогадами про булінг з власного дитинства. Тоді стало зрозуміло: текст треба переписувати на основі досвіду кожного, хто приймає в «Класі» участь. Тому авторами тексту, який ліг в основу вистави, вважаються Павло Ар’є та актори театру.
Вистава має дещо терапевтичний ефект, причому і для тих, кого цькували, і для колишніх булерів: знаю історію знайомого, який після перегляду вирішив знайти в соцмережах однокласника та вибачитися.
Між сторінок та рядків
Булінгу піддавалися навіть відомі казкові герої, від Білосніжки до Попелюшки — так вважає дитяча письменниця Елеонора Форнасарі.
Темі цькувань вона присвятила книгу «Здолай булінг разом з героями казок» (Видавництво Старого Лева, 2021), де описано 12 казкових персонажів та їх кривдників.
На прикладах чаклунок, велетнів та зведених сестер письменниця пояснює, що таке поведінка булера та як їй протистояти. Книжка може стати посібником для дітей, які наразі вчатися давати відсіч кривдникам. Книга також підкаже, як розпізнавати образи та маніпуляції, замасковані під компліменти. Вміння дати раду в таких ситуаціях може бути корисним у будь-якому віці.
Для тих, кто хоче навчатися протидіяти булінгу і заодно покращувати англійську, можна рекомендувати слухати пісні, присвячені темі — таких існує чимало.
Бридке каченя у тріко
Що на цю тему пропонує кінематограф? «Біллі Елліот» — надихаючий фільм про те, чому насміхання не мають стати перешкодою на шляху до мрії.
11-річній Біллі живе у маленькому англійському шахтарському місті, проте на противагу батькові та старшому братові мріє стати не шахтарем, а танцівником балету. Батько та брат намагаються привчити Біллі до боксу, проте хлопець мріє не про ринг, а про сцену.
В місті проходять страйки, балетна школа вимушена проводити заняття у тренажерному залі, тому що в її власному приміщенні обладнали тимчасову столову для бастуючих. Така ситуація дозволяє Біллі тікати з рингу на уроки танцю.
Чи вдастся йому переконати батька, що мрії не бувають «чоловічими та жіночими» — відповідь на це питання пропоную шукати кожному глядачеві самостійно, без спойлерів. Наперед можу сказати єдине: фільм допоможе зменшити власні упередження та, можливо, знайти для себе особисто аргументи продовжувати йти до мрії, навіть якщо всі навколо з неї сміються або знецінюють. І це, мабуть, один з найсильніших психологічних захистів від булінгу — знайти опору в собі і не здаватися.
Згідно з дослідженням UNICEF, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу; 24% дітей стали жертвами булінгу, а ще 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе.
Більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять або вважають не так, як інші.
Список організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні, можна знайти за посиланням на сайті Міністерства освіти і науки України.
