Туберкульоз — захворювання, що викликає у суспільстві безліч упереджень, необґрунтованої інформації, а подекуди й паніку. Розповідаємо, хто у групі ризику, як туберкульоз лікується і чому ми не повинні уникати, боятися і стигматизувати людей, що мають цю хворобу.
Інформацію взято з офіційних джерел: ВООЗ, МОЗ, а також tuberkuloosi.fi.
Міф №1. Туберкульозом хворіють лише вразливі групи населення
У багатьох існує упередження, що туберкульоз — це хвороба людей, які живуть за межею бідності, ув’язнених, безпритульних та інших вразливих груп. Насправді, захворіти на туберкульоз може кожен і це не залежить від соціального чи фінансового становища людини.
Однак нездоровий спосіб життя, неправильне харчування і супутні хвороби підвищують ризик зараження. Люди, що не можуть збалансовано харчуватися, хворіють на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет, аутоімунні захворювання чи рак, знаходяться у групі ризику. Та навіть здорові люди, які перебувають у комфортних умовах, не застраховані від хвороби.
Міф №2. Туберкульоз — це назавжди
Туберкульоз виліковний. Більш того, його можна вилікувати навіть при тяжкій формі. Для цього треба приймати медикаменти за призначенням лікаря і ні в якому разі не пропускати ці прийоми.
В Україні доступні всі сучасні методи лікування туберкульозу, тож шанс на одужання має кожен. Але якщо пацієнт пропускає прийоми прописаних ліків, збудник набуває стійкості до препаратів, і хвороба затягується.
Через недбале ставлення до схем лікування може статися рецидив. Однак за умови правильного і своєчасного лікування туберкульоз можна успішно побороти.
Міф №3. Туберкульоз вражає тільки легені
Туберкульоз може вражати всі органи і тканини організму: кістки, кишківник, шкіру і т.д. Однак найбільш розповсюдженим і небезпечним є туберкульоз саме легень.
Міф №4. Кожну людину з туберкульозом необхідно ізолювати
По-перше, заразитися можна лише від людини з туберкульозом дихальних шляхів. При цьому розрізняють дві форми туберкульозу: закриту і відкриту. Закрита форма не є загрозою для оточуючих. Зазвичай, вона характерна для ранньої стадії хвороби. Відкрита ж з’являється на пізнішій стадії, коли в легенях є великі ділянки запалення і починається розпад легеневої тканини. Тоді у мокротинні хворого є бактерії і він може заразити інших. У такому випадку мокротиння хворого беруть на аналіз і визначають, чи є у ньому збудник, що може інфікувати оточуючих. Відкрита форма розвивається, якщо вчасно не діагностувати хворобу і не почати лікування.
По-друге, велику загрозу для оточуючих становить людина, яка кашляє і не лікується. Через декілька тижнів від початку вживання ліків людина не може заразити інших, навіть якщо збудник досі залишається в організмі. Та для цього, як сказано вище, ліки потрібно вживати безперервно і тривалий час.
Отже, ізоляції потребують лише люди з відкритою формою туберкульозу, які не приймають необхідні ліки.
До речі, третина населення світу інфікована бактеріями туберкульозу. Однак імунна система успішно захищає організм від безпосередньо захворювання. Бактерії, що були зупинені імунною системою, можуть багато років перебувати в організмі та не активуватися. Але стрес, шкідливі звички, дефіцит вітамінів і мінералів, нестача сну провокують розвиток хвороби.
Міф №5. Туберкульоз передається побутовим шляхом
Особисті речі людини з туберкульозом не є причиною зараження. Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом (при кашлі, чханні, розмові). Найчастіше зараження відбувається, якщо довгий час знаходитися з хворою людиною у закритому приміщенні, що не провітрюється. Зазвичай, для цього потрібно проводити разом у середньому близько восьми годин впродовж трьох місяців. І, як вже зазначено, зараження відбувається за умови, якщо людина не лікується.
Так, туберкульоз дійсно може бути у будь-якому громадському місці. Але він не передається так швидко, як, наприклад, ГРВІ. Тому найбільший ризик мають ті, хто живе або працює з людиною, у якої туберкульоз і яка не лікується. При цьому, якщо у людини слабкий імунітет чи наявні тяжкі хронічні захворювання, їй достатньо навіть декількох хвилин контакту з хворим, аби заразитися.
Міф №6. Симптомом туберкульозу є лише кашель
Кашель, що триває більше двох тижнів, дійсно є основною ознакою хвороби. Та крім нього, є й інші симптоми туберкульозу:
- підвищення температури тіла понад тиждень;
- біль у грудях;
- утруднення дихання;
- втрата ваги;
- хронічна втома, постійна слабкість;
- кровохаркання;
- підвищене потовиділення, особливо під час сну.
У разі хоча б одного з перелічених симптомів потрібно оперативно звернутися до лікаря. Також, якщо помітили ці симптоми у рідних, друзів чи колег, делікатно порадьте звернути увагу на свій стан. Адже коли людина не знає про наявність хвороби, вона не лікується й становить небезпеку для тих, хто проводить з нею багато часу. Саме тому дуже важливо регулярно проходити чек-ап організму.
Міф №7. Для профілактики достатньо ретельно мити руки
Миття рук і прибирання приміщення дійсно необхідні, адже захищають від багатьох хвороб. Але не від туберкульозу. Він передається через повітря, тому дієвою профілактикою є регулярне провітрювання приміщення.
Також після 3-5 днів від народження дітям роблять вакцину БЦЖ, а у 7 і 14 років проводять ревакцинацію за результатами проби Манту.
І, звичайно, дотримання здорового способу життя, збалансоване харчування, повноцінний сон, контроль над хронічними захворюваннями і регулярне медичне обстеження суттєво знижують ризики заразитися туберкульозом.
Міф №8. Туберкульоз лікують лише у стаціонарі
Щоденний прийом необхідних препаратів під контролем лікаря — найдієвіший метод лікування туберкульозу. Пацієнт може знаходитися й вдома, якщо так вирішили лікарі.
Щоб позбутися туберкульозу, у середньому потрібно 6-12 місяців. У цей період людині необхідна не атмосфера лікарні, а підтримка близьких, позитивні емоції, заняття улюбленою справою, повноцінне життя. Деякі хворі й справді потребують стаціонарного нагляду, але це стосується далеко не всіх.
Крім того, переповнені стаціонари створюють сприятливі умови для розповсюдження збудників хвороби, підвищення їхньої резистентності до ліків, що може значно погіршити ефективність терапії.
Міф №9. Туберкульоз діагностується тільки під час флюорографії
Флюорографічне обстеження може показати лише зміни у легенях, але через низьку чутливість воно не здатне виявити причину їх виникнення. Флюорографію можна використовувати лише в комплексі з іншими методами, щоб оцінити стан пацієнта.
Наразі існують більш надійні, безпечні та швидкі шляхи діагностики туберкульозу: МРТБ, аналіз мокротиння, посів на щільне середовище, молекулярно-генетичні та радіологічні методи, ДН-стріп технології та інші. Всі вони доступні в Україні.
Важливо розуміти, що жодне з цих досліджень не зможе дати на 100% точного результату. Потрібно комплексно оцінювати стан людини, враховуючи симптоми і фактори ризику.
Міф №10. Ліки можна кинути, як тільки відчув полегшання, а діагностику проходити тільки у разі гострого прояву симптомів
Туберкульоз є дуже гострою проблемою для України, адже у нас надзвичайно велика кількість пацієнтів з мультирезистентною формою хвороби. Зазвичай вона розивається через те, що людина приймає ліки нерегулярно і не за схемою, яку прописав лікар, або ж кидає приймати препарати, відчувши себе краще та не дочекавшись повного одужання.
У випадку таких форм збудник набуває стійкості до ліків, тому пацієнти потребують інноваційних протитуберкульозних препаратів.
Також проблема полягає у тому, що в українців досить низька культура турботи про своє здоров’я. На жаль, багато хто може не відвідувати лікарів роками навіть при виражених симптомах. Через страх побічних ефектів від препаратів пацієнти відмовляються від лікування, несумлінно дотримуються рекомендацій лікарів або використовують народну медицину. Таким чином, вони шкодять собі та наражають на небезпеку оточуючих.
Отже, чи подолаємо ми епідемію туберкульозу, залежить від кожного з нас. У цьому нам допоможе дбайливе ставлення до свого здоров’я, регулярне медичне обстеження і обізнаність про хворобу.
Перевірені дані про хворобу читайте на сайті ВООЗ.
Хворі на туберкульоз потребують медичної та психологічної допомоги. В Україні існують благодійні організації, що займаються проблемою обізнаності про туберкульоз і надають допомогу людям із цим захворюванням.
Серед них — TBpeople Ukraine та «Подолаємо туберкульоз разом».
