Наприкінці березня минулого року в Україні з’явилась волонтерська ініціатива, що має на меті бути надійним тилом захисників та захисниць України, — ГО «Український Жіночий Батальйон» (далі — «УЖБ»). Її засновниця Альона Данілова — журналістка, близькі якої на фронті, — не могла залишатися осторонь, поки рідні наближають нашу перемогу. Тож вирішила об’єднати таких самих жінок, аби разом допомагати ЗСУ.
Більше 50 волонтерок із різних міст України та з-за кордону займаються збором коштів, пошуком і закупівлею необхідного спорядження для військових, а також ведуть боротьбу на інформаційному фронті. За свою роботу «Український Жіночий Батальйон» уже отримав чимало нагород від військових, прикордонної служби, а нещодавно і від Президента України Володимира Зеленського — відзнаку «Золоте серце». Цьогоріч її вручають вперше.
Поговорили із засновницею «УЖБ» Альоною Даніловою про врятовані життя військових, психологічну допомогу жінкам, що постраждали від російського тероризму, залучення відомих людей до збору коштів, а також про те, як вибудувати взаємодію з авдиторією і не втратити її довіру.
«Коли твої найближчі воюють, хочеться теж якось допомагати»
Чоловік, вітчим і брат Альони Данілової зараз на фронті. «А коли твої найближчі воюють, — говорить волонтерка, — хочеться теж якось допомагати. На фронт мене, на жаль, не пустили. Сказали, якщо волонтерю, то краще хай цим і займаюсь». «Український Жіночий Батальйон» — це група дівчат, які теж хотіли бути корисними і об’єдналися навколо цієї ідеї. Багато в кого чоловіки на фронті, є і такі, що втратили рідних. Вся ця історія мотивує їх брати себе в руки і боротися в тилу.
«УЖБ» займається виключно питанням амуніції. «Ми збираємо кошти та купуємо спорядження, — говорить Альона. — Військові можуть до нас звернутися. Щоправда, працюємо лише з офіційними запитами. На жаль, раніше бували випадки, коли ми давали людям кошти на купівлю бронежилетів, а потім дізнавалися, що їх перепродають на OLX.ua або між собою».
Після того, як військові звертаються до «УЖБ», волонтерки відкривають збір, шукають кошти і починають закривати потребу в амуніції.
«Ми купуємо все: від звичайних тактичних рукавиць до дронів тепловізорів, бронежилетів, касок тощо, — додає Альона. Це залежить від пори року і того, на якому напрямку знаходяться хлопці й дівчата. От зараз зима, тож найбільше потрібен теплий одяг, біноклі, прилади нічного бачення, маскувальні сітки».
«Розповідаємо історії жінок, які постраждали внаслідок воєнних злочинів Росії в Україні»
Ще один із напрямків діяльності громадської організації — соціально-психологічний проєкт «Голос жінки». Його заснували для дівчат, які працюють у команді. Вони часто розповідають історії про те, що їм довелося пережити під час російської окупації, або діляться хвилюваннями за рідних і близьких. «Тому ми вирішили бути корисними не лише для військових, — розповідає Альона, — але й цивільних — тих, хто знаходиться тут, з нами, і ми повинні розповідати їхні історії. Це так звані інформаційні кампанії, якими можемо достукатися до світу й показати, що насправді відбувається в Україні».
Кожна жінка може зайти на сайт організації, заповнити гугл-форму, далі її опрацьовують менеджери. Наступний етап — комунікація з психологом, якщо в цьому є потреба. Також в організації діє цілодобова лінія психологічної допомоги 0800-333-161. Це безкоштовно й анонімно. «Нам часто пишуть, — говорить волонтерка, — щоб просто розповісти свою історію. У гугл-формі є пункт, чи людина хоче розголошення. Жінки нерідко проти публічності, але готові ділитися своїми розповідями приватно. Вони нам довіряють, і це дуже важливо, бо означає, що ми корисні та рухаємося у правильному напрямку».
Надалі «УЖБ» планує створити низку інформаційних кампаній, пов’язаних із проєктом «Голос жінки». Так, у них був благодійний бранч у Кракові, де волонтерки організації збирали кошти для військових і розповідали історії жінок, постраждалих внаслідок воєнних злочинів росії в Україні. «На цьому бранчі були дівчата з Маріуполя і на той момент ще окупованого Херсона, — пригадує Альона. — Коли ми розповідали історії жінок, то бачили, як у нашій авдиторії це відгукувалось. Люди співпереживали, бо вони самі з тих міст, де росіяни стріляли, вбивали, ґвалтували».
«Потребуємо волонтерської допомоги в різних напрямках»
У проєкті задіяно більше 50 волонтерок. Це жінки різних професій: футболістки, перекладачки, лікарки, журналістки, піарниці, музикантки. «Багато хто працює в кав’ярні або вчиться в університеті, — додає Альона, — їхні рідні на фронті, а тут вони знайшли своє місце сили й відради, де надихаються і розуміють, що треба йти далі. «УЖБ» — це такий локомотив, який буде їхати до моменту перемоги».
Територіально учасниці організації знаходяться в різних містах України. Є жінки, які зараз за кордоном. З початку існування ініціативи вони не були між собою знайомі. Це відбувається вже в процесі роботи. Волонтерки, які зараз в інших країнах, здебільшого знаходять контакти ГО через соціальні мережі й долучаються. «У нас є жінки, — говорить Альона, — які в період війни були вагітними. Буквально минулого тижня дві з них народили. Жартуємо, що ми не лише допомагаємо військовим, але й покращуємо демографічне становище України».
Наразі ГО потребує волонтерської допомоги в різних напрямках. Альона наголошує: їм неважливо, чим раніше займається людина. Якщо вона чогось не вміє, волонтерки навчать і знайдуть роботу. «Наша велика команда ділиться на різні відділи, — додає засновниця «УЖБ», — маркетингу, комунікації, контенту, перекладу, міжнародних зв’язків. Людина знайде себе в будь-якому місці. Головне — бажання перемоги й розуміння того, навіщо ти це робиш».
«Під час благодійної акції «Таємний Санта» зібрали більше 500 тисяч гривень»
До новорічно-різдвяних свят «УЖБ» проводили благодійну акцію «Таємний Санта», де люди могли самостійно долучитися до збору коштів. Цього разу організація зробила виключення і збирала донати не лише на амуніцію. «Ми сформували список із тих запитів, — говорить Альона, — які в нас були (а це ліки, продукти тощо). В результаті вдалося отримати більше 500 тисяч гривень».
Серед заходів, які проводить організація, — благодійні ефіри в Instagram, в яких брали участь чимало відомих людей. Це, зокрема, кінорежисер Любомир Левицький, олімпійський чемпіон та політик Жан Беленюк, фронтвумен гурту KAZKA Олександра Заріцька, телеведучий Володимир Остапчук та ін. За час існування «УЖБ» підтримували багато українських акторів, співаків та спортсменів (гурт ONUKA та його солістка Наталя Жижченко, Народна артистка України Ольга Сумська, акторка і телеведуча Лілія Ребрик та ін.).
Альона Данілова переконана, що співпраця з відомими публічними особистостями можлива через довіру до ГО. «Ми робимо все абсолютно прозоро, — говорить волонтерка, — звітуємо за кожну копійку. Часто самі залишаємося в мінусі, бо віддаємо гроші з власних кишень. Вибудувати взаємодію не важко, складно не втратити довіру. Якщо задаєш планку і тобі довіряють люди, далі вже не можеш її похитнути, тож працюєш максимально прозоро для своєї авдиторії». Місійність також є вкрай важливою. «Коли робиш гарну й корисну справу, — додає Альона, — то люди хочуть долучатися, бо знають, що з цього буде результат. А коли просто робиш щось «аби було», то на це так і реагують».
«Якщо у вас є контакт і довіра авдиторії, то люди будуть системно донатити»
Альона розповідає, що зараз українці стали менше допомагати фінансово. «Але це все змінюється, — додає вона, — зважаючи на ситуацію в країні. Коли звільнили Херсон, авдиторія дуже активно включилася. Потім знову притихла. Це все ситуативні речі». Для того, щоб люди підтримували волонтерів, Альона радить налагодити з ними взаємозв’язок. «Якщо у вас є контакт і довіра, — говорить волонтерка, — то авдиторія буде системно донатити. Можливо, не такі великі кошти, як раніше, та все ж».
Засновниця «УЖБ» радить також знаходити виходи на партнерів — інвесторів з бізнесу, які готові допомогти. Або, можливо, міжнародні фонди та організації. «Найдієвіше, — переконана Альона, — продукувати контент. І він має бути саме про те, як ви допомагаєте. Тобто, якщо купили 5 бронежилетів, покажіть людям. Повірте, наступного разу вони обов’язково задонатять, бо побачать, що ви робите добру справу».
Альона Данілова зізнається: волонтери «УЖБ» працюють 24/7. «У нас всі розуміють рівень відповідальності, — додає вона. — Не перед собою, а перед військовими на фронті. Ми маємо шість команд, за кожною з яких закріплений окремий керівник, що взаємодіє з іншими. Ця логістична структура всередині організації дозволяє грамотно вести роботу».
На думку волонтерки, українське законодавство не було готове до того, що у 2022 році виникне мільйон різних громадських організацій і всім якось доведеться функціонувати. «Часто волонтери збирають кошти на особисті картки, — говорить Альона, — інші — на рахунки. Потім все це якось треба зводити до купи. Є певні технічні незручності, але ми віримо, що українське законодавство невдовзі стане максимально досконалим, що спростить роботу громадському сектору».
«Відзнака «Золоте серце» — не для мене, а для всієї команди й тих, хто донатив»
Упродовж року «УЖБ» отримував низку відзнак від українських військових. Для них це стало поштовхом продовжувати волонтерську діяльність. «Бо коли розумієш, — міркує Альона, — що люди дякують за врятовані життя, у тебе тремтять руки. В такі моменти усвідомлюєш: все це недаремно».
Згодом їхня команда почала отримувати нагороди від неурядових організацій, наприклад, цьогорічного лавреата Нобелівської премії миру — «Центру громадянських свобод». Також їх відзначила прикордонна служба України. «Коли після такого ти отримуєш нагороду від Президента, то просто стоїш і думаєш: «Ого, скільки зроблено!». Бо коли працюєш, всього не бачиш. Ви просто йдете вперед».
Коли Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні перерахував 50 ініціатив та волонтерів, яким можна довіряти в Україні, дівчата дуже зраділи і спершу не повірили. «Ми навіть подумали, — додає Альона, — може, переплутали і є інший «УЖБ». Але коли подзвонили з Офісу Президента і запросили на нагородження, то ми вже знали про відзнаку і розуміли, наскільки все серйозно. Це ще раз показує рівень довіри — Президента й українців».
Волонтерки «УЖБ» планують і далі продовжувати активну діяльність. У найближчих планах — благодійні ефіри в Instagram за участю топових спікерів. Наразі тривають перемовини, тому їхні імена поки не розголошують. Також учасниці організації не перестають збирати кошти і купувати амуніцію.
Велику увагу планують звернути і на проєкт «Голос жінки», оскільки за волонтерством і допомогою військовим учасниці організації особливо його не популяризували. «Хочемо почати транслювати всі ці історії в світ, — розповідає Альона, — аби люди побачили, що насправді зараз переживають українки».
Найближчим часом «УЖБ» також познайомить усіх зі своєю командою. Альона наголошує: «Відзнака Президента України — не для мене, а для всієї команди і тих, хто донатив, лайкав, перепощував і робив нашу справу». Адже в організації працює більше 50 людей і важливо, щоб світ про них знав.
