Комікси — це далеко не завжди клішовані історії про супергероїв, які вчергове рятують світ. Та й самі автори не завжди хочуть розважити читачів та подарувати їм трохи солодкого ескапізму. Інколи вони розповідають про найбільш трагічні сторінки історії: чи то своєї країни, чи то власної родини.
Як миші розказали про трагедію Голокосту
Коли мова заходить про серйозні комікси, то передусім на думку спадає знаменитий «Маус» художника та письменника Арта Шпіґельмана. Це єдиний мальопис, який отримав престижну Пулітцерівську премію. Книги Шпіґельмана перекладені на 18 мов, їх вивчають у школах та університетах. «Маус» розповідає про події Голокосту та фокусується на поневіряннях польських євреїв.
Усіх героїв автор зобразив у вигляді антропоморфних тварин. Наприклад, самі євреї постають у вигляді мишей, німці — котів, американці — собак тощо. Причому зовні персонажі схожі один на одного, відрізняються хіба що одягом. На думку самого Шпіґельмана, такий прийом мав показати абсурдність стереотипного сприйняття цілих народів.
Свій графічний роман автор присвятив батьку Владеку, польському єврею, який пережив Голокост. Він, як і сам Арт, став ключовим героєм графічного роману. На початку історії син просить батька розповісти про своє минуле — сам Арт не застав Другої світової, народившись у 1948 році. А його матір після смерті не залишила жодних записів. Для Арті ці спогади стають надзвичайно важливими. Вони не тільки лягають в основу його книги, а й дають можливість краще зрозуміти старого з його непростим характером та психологічними травмами.
На початку розповіді ми бачимо Владека молодим чоловіком. Спочатку його життя здається благополучним: він стає власником текстильної фабрики у Ченстохові, одружується з коханою Анею, в них народжується первісток Ришо. Але життя подружжя змінюється з приходом нацистів. У євреїв відбирають майно, на вулицях їх б’ють та принижують. А потім починаються арешти та страти. Владек та Аня, які тепер живуть у гетто, змушені розлучитися з сином. Його та інших дітей відправляють до Заверце, де нібито спокійніше.
Щоб врятуватися від концтабору, Владек з Анею намагаються втекти до Угорщини. Але їх видають контрабандисти і подружжя опиняється в концтаборі «Аушвіц», де починається справжнє пекло. Щоб вижити, Владек змінює професії та користується будь-якою можливістю допомогти дружині. Дожити до звільнення було дуже непросто. Після таких розмов Арті все глибше занурюється у спогади батька. Почуті жахи не минають даремно і чоловік впадає в депресію. Він регулярно відвідує психотерапевта, який, як і батько, теж пережив Голокост. Це допомагає Арті впоратися зі своїм станом та завершити другий том.
Сам мальопис виконаний у доволі простій манері, та й наявність антропоморфних тварин на початку може створити враження певної «мультиковості». Воно вивітрюється, коли читаєш роман далі.
Шпіґельман зобразив чимало жахіть нацистського режиму: вбивства, у тому числі й масові, страти, насилля, хвороби та знущання над в’язнями. І той факт, що у коміксі від них потерпають людиноподібні миші, не робить цю картину менш жаскою.
Попри міжнародне визнання, «Маус» не уникнув заборон. У 2015 році в російському видавництві «Московський будинок книги» мальопис зняли з продажу. Нібито через те, що така серйозна тема подається у формі коміксу. А в самому магазині нарікали на зображення свастики на обкладинці. Сам Шпіґельман вважає подібне рішення ганебним, адже його «Маус» — це в першу чергу книга про пам’ять. Також він назвав подібне рішення провісником чогось небезпечного. Що ж, мав рацію.
Історія про атомне бомбардування зі життєствердним пафосом
«Босоногий Ген» — ще одна історія, присвячена Другій світовій війні, вже від японського автора. Манга Кейдзі Накадзави випущена в 1973-1974 роках. Сюжет обертається навколо дитячих та підліткових років Гена, який пережив атомне бомбардування Хіросіми. Сама манга перекликається з життям автора: Накадзава, як і головний герой, теж був свідком тих жахливих подій. Українцям ця історія більш відома завдяки анімаційній адаптації. Для багатьох це була справжня шок-терапія, особливо якщо перше знайомство з «Геном» припало на юний вік. Деяким навіть снилися жахіття. Воно не дивно: ніби дивишся мультик, а люди згорають живцем та в муках помирають від опіків.
Манга переносить читачів в Хіросіму 1945 року. Через війну сім’я Гена сильно бідує, їжі на всіх бракує. До того ж, мати очікує на появу шостої дитини і більше за всіх потребує нормального харчування. Стан родини ускладнюється дискримінацією через антимілітаристські погляди батька. На початку історії Гену всього шість років, він щойно зібрався піти до школи. Але на Хіросіму впала атомна бомба.
Спочатку був найяскравіший спалах, а потім — хвиля смертоносного жару. Самому Гену пощастило: завдяки бетонному паркану він не постраждав. А от людям, які були на вулиці — ні. Коли Ген оговтується, то бачить по-справжньому жахливу картину: всюди тліють пожежі, вулиці вкриті мертвими, ще живі, але страшно обгорілі люди блукають містом.
Ген біжить додому. Вибух зруйнував будинок, а родина опинилася під завалами. Пощастило хіба що двом старшим братам, які на той момент були не вдома. Ген разом із вцілілою матір’ю намагаються врятувати рідних, але марно. Невдовзі хлопчик допомагає з’явитися на світ молодшій сестричці, яку той називає Томоко. Сама Хіросіма охоплена страхом і панікою. Чимало людей страждає від променевої хвороби, та й сам Ген стрімко втрачає волосся. Щоб допомогти матері, хлопчик влаштовується на роботу. Разом із другом він доглядає літнього художника, який помирає від сильних опіків. Ген допомагає старому ще раз відчути смак життя. Той навіть повертається до малювання та вчитися тримати пензля в зубах.
15 серпня імператор Хірохіто повідомляє про капітуляцію Японії. У когось ця новина викликає полегшення, а хтось впадає у відчай. Сам Ген розлютився — його свого часу змусили повірити, що імператор є божеством, а тут таке сталося. Але й після війни життя залишається важким: люди хворіють та помирають внаслідок променевої хвороби, в країні панує бідність та розруха, а постраждалі від вибуху (їх називають хібакуся) потерпають від дискримінації. Але попри такий похмурий фон, сам мальопис не позбавлений життєствердного пафосу. А головний герой попри все пережите не втрачає оптимізму та готовності витримати будь-яких випробування.
Наблизити спільну перемогу
Є також мальописи, присвячені теперішній війні в Україні. Торік журнал «Inker» та видавництво «UA Comix» створили комікс-добірку «Маріуполь», присвячену українцям, яким вдалося вибратися з блокадного міста. Сама збірка складається з чотирьох історій, над кожною з яких працювала своя команда з художника та сценариста. Так, головний герой «Медика» працює на станції швидкої допомоги. В рідному місті він пробув до початку квітня. За цей час він багато чого бачить: бомбування, авіанальоти, жахливі руйнування та постійні жертви серед населення. Але чоловік разом з іншими медиками, попри всі ризики, продовжує рятувати людей.
Історія «Дорога з пекла і назад» присвячена жінці, яка вивезла родину з охопленого війною міста. Але їй доводиться повернутися назад. У Маріуполі залишилися її старенькі родичі. Вони так боялися когось затримати, стати тягарем, що відмовилися від евакуації. Але чи зможе героїня врятувати рідних? Чи зможе вберегти власне життя? У центрі сюжету «Врятованого морем» опинився хлопець, який зміг втекти від війни. Але його шлях до звільнення непростий. Щоб добратися до найближчого села, хлопцю доводиться пливти 4 кілометри крижаним морем.
Остання частина, «Драмтеатр», фокусується навколо подружжя, яке допомагало містянам врятуватися від постійних бомбардувань. Головна героїня разом з чоловіком облаштовує бомбосховище у Маріупольському драмтеатрі. Це непросто: приміщення, розраховане на 50 людей, часом вміщує більше тисячі містян. Але найтяжче випробування —попереду: адже ми знаємо, що 16 березня 2022 року російські бомбардувальники здійснять авіаудар, який перетворить один із найстаріших театрів Лівобережжя на руїни.
Також минулого року українське видавництво «The Will» спільно з «Art nation» видало комікс-збірку «Перемога». Її почали створювати з перших тижнів російського вторгнення. Складається «Перемога» з дев’яти новел, кожній із яких притаманний власний стиль і жанр. Тут є героїчні історії, наприклад, про захисників «Азовсталі», славнозвісного привида Києва, про острів Зміїний, до якої ще й додали елементи фентезі. Водночас знайшлося місце для гумору та сатири, поряд з серйозними оповідями є трагікомічні епізоди.
Наприклад, є історія про пральну машину, яка опинилася десь у далекім Сибіру. Або розповідь про український трактор, який дає відсіч ворогам. За словами авторів, ця збірка присвячується всім українцям, які проявили справжній героїзм у боротьбі з ворогом. У свої роботи вони вклали «всю свою злість і відчай, мрії і любов, надію і віру». І все з однією метою: наблизити нашу спільну перемогу.
Звісно, це ще не всі комікси, присвячені війні з Росією. Варто згадати тих же «Кіборгів», які випускали ще до повномасштабного вторгнення. Серія мальописів, до речі, розповідала про героїчну оборону Донецького аеропорту. Також цілком логічно очікувати нових мальописів, присвячених цій війні. Є ще багато тем, які варто осмислити та проговорити, зокрема і з таким креативом.
