Благодійний фонд «Мирне небо Харкова» допомагає людям, які постраждали через війну у Харкові, а також на деокупованих територіях області.
Окрім гуманітарної допомоги, у благодійному фонді є власна кухня та пекарня, де щодня готують і випікають тисячі порцій їжі для людей, які опинились у скруті через війну.
Голова фонду Станіслав Любимський до повномасштабного вторгнення мав власний ресторанний бізнес. Однак після перших обстрілів Харкова вирішив, що його кухня може стати волонтерським центром.
«Коли почалась війна, то перше, що прийшло на думку — це готувати їжу та годувати тих, в кого немає можливості приготувати її самостійно. Спочатку працювали я та декілька кухарів, яких я зміг витягнути з підвалу, де вони ховалися від бомбардування. Почали готувати 200 порцій в день, потім 300, потім 400. Згодом почали приєднуватися ще небайдужі люди. Наприкінці березня ми вже 7-8 тисяч обідів готували та розвозили», — розповідає волонтер.
Спочатку готували на кухні закладу Станіслава, що розташована в одному з «найгарячіших» районів Харкова — на Північній Салтівці. Згодом вирішили переїхати у безпечніше місце міста.
«Почали запитувати у знайомих. У тих, хто натоді залишався в місті, де можна знайти місце під кухню. І небайдужі люди запропонували ось це місце — спортзал для того, щоб зберігати та фасувати продуктові набори. Запропонували кухню, де ми тепер готуємо», — додає волонтер.
Продукти харчування привозять постачальники, а також небайдужі люди. Волонтери їх фасують, а водії розвозять туди, де вони потрібні. Фонд готує фасовані набори з їжею для дорослих, а також окремо для дітей. В одному наборі є продукти харчування для однієї людини на тиждень.
На кухні фонду волонтери щодня готують 3-4 тисячі гарячих обідів. Щодня меню різне.
«Звідси водії вивозять допомогу на Вовчанськ, на Старий Салтів, на Безруки. Це ті деокуповані села, які за останні декілька тижнів були звільнені. Там зараз багато де ще немає освітлення та газу. Люди бояться ще готувати на вогнищі, тому що дим, вилітають багато квадракоптерів. Їдять всухом’ятку. І гаряча їжа в таку холодну погоду — дуже для них важливо. Люди вдячні за це», — розповідає Станіслав.
Більше — дивіться у відео.
