Інклюзія у мові: поради від Grammarly для емпатичного спілкування

Мова — потужний інструмент, який бажано використовувати з розумом. Вона формує культурний контекст, допомагає запровадити інклюзивність та змінити застарілі патерни спілкування. Компанія Grammarly поділилася коротким гайдом, який може знадобитися всім, хто регулярно спілкується англійською та хотів би зробити власну мову більш емпатичною. 

Дізнайтеся більше про гендерно-нейтральну мову

Перший крок до сучасної інклюзивної мови — використання гендерно нейтральної лексики. Ось кілька способів інтегрувати її до вашої щоденної комунікації англійською: 

Як не варто казати: 

• “Hey guys” (може бути прийнятним, якщо ви звертаєтеся до групи, в якій лише чоловіки — як синонім до “men”)

Що краще вжити натомість:

• “Hello all”, “Hi everyone”, “Hey friends”, “Good morning team”

Типовими гендерно нейтральними зверненнями також є слова “folks” та “folx” (“народ”, неформально). Яка між ними різниця? Словник Merriam-Webster зазначає, що слово “folx” було вперше вжите 1997 року. Передбачалося, що воно розширює значення “folks” і охоплює маргіналізовані групи людей. Незважаючи на те, що сьогодні “folx” досить часто використовують в англомовному середовищі, воно не є загальноприйнятим, й іноді його вживання вважають перебільшеним, адже оригінальне “folks” вже саме по собі є гендерно нейтральним. Тож у випадку “folx” краще орієнтуватися на те, як воно може сприйматися у вашому колі спілкування.  

Ще один спосіб використання гендерно нейтральної мови у щоденній комунікації —  позначення романтичного партнера. Замість слів  “husband” (чоловік) чи “wife” (дружина) можна використовувати терміни “partner” (партнер) або “spouse” (один з подружжя). 

Використовуйте правильні особові займенники

Використання особового займенника, якому людина сама віддає перевагу, — це простий вияв поваги. Особливо у випадках, коли гендер людини не збігається з культурними припущеннями. Сьогодні зазначення особових займенників (наприклад, he/his, she/her, they/them) у різних каналах — від соціальних мереж до робочих акаунтів — стає дедалі більш звичним в англомовному середовищі. Тож важливо звертати увагу на те, чи такі дані вже вказані. В іншому випадку — це нормально, ввічливо запитати у людини, якому займеннику вона віддає перевагу. Особливо, якщо ви не певні, який краще використати. Наприклад:

• Як можна сказати: What pronouns do you use? 
• Чому це працює: Це просто і зрозуміло.

• Як ще можна сказати: Hi, I’m Anna. My pronouns are she/her. 
• Чому це працює: Коли ви проактивно комунікуєте свої займенники, ви даєте оточенню зрозуміти, що хотіли б отримати цю інформацію і від них. Це добре працює, коли ви не почуваєтеся досить комфортно, щоб спитати про займенники в людини напряму, як у першому випадку.  

Займенник “they” може вживатися не лише у множині, але й в однині (Singular They) — на позначення небінарних осіб або загалом людей, у гендерній  ідентичності яких ви не впевнені. У 2019-му “Singular They” навіть стало словом року від Merriam-Webster. Щоб отримати таке звання, слово повинне бути в топі пошуку на Merriam-Webster.com протягом 12 місяців. Такий сплеск пошукових запитів спричинило часте використання цього гендерно нейтрального займенника у медіа, соціальних мережах та щоденному спілкуванні людей. Більше про те, як правильно вживати “Singular They” в англійській мові, можна прочитати тут.

Уникайте ненавмисного ейблізму в комунікації

Ніра Р. Джайн, PhD та постдокторантка факультету освіти та соціальної роботи Оклендського університету, дає такі поради щодо емпатичної комунікації англійською мовою про інвалідність та людей з інвалідністю:

• Поважайте вибір людини в описі самої себе. Описуючи себе, людина може використовувати “person-first”-підхід і підкреслювати, що її інвалідність — це лише один із аспектів її особистості, а не визначальний (“I am a person with autism”). Або ж вона може віддавати перевагу “identity-first”-підходу, в якому вона підкреслює, що інвалідність — це невіддільна частина її ідентичності (“I am an autistic person”). Емпатично буде запитати людину, який опис є для неї комфортним.
  
• Уникайте негативних упереджень в описі інвалідності. Такі фрази, як “victim of”, “afflicted by”, “stricken with” або “wheelchair-bound” (“жертва”, “прикований/-a до інвалідного візка” тощо), можуть відразу передавати жаль до людини з інвалідністю чи описувати її інвалідність як фатум. Використання більш нейтральних виразів на кшталт “experiences”, “lives with” або “has” дає людині можливість самостійно поділитися своїм досвідом і пояснити його. Наприклад: 
  • “Her sister, who was recently stricken with cancer  recently developed cancer, has to stay in the hospital”. 
  • “Jack isn’t confined to a wheelchair  doesn’t use a wheelchair / isn’t a wheelchair user”. 

• Не використовуйте зайві евфемізми. Вирази на кшталт “handi-capable”, “differently-abled” чи “special needs” (“людина з особливими потребами” тощо) часто описують інвалідність як інакшість чи особливість. Говорячи про інвалідність прямо та не намагаючись надати їй негативної конотації чи завуалювати її, ми допомагаємо зменшити стигму навколо неї. Наприклад: “Carter was seriously hearing-impaired deaf/ hard of hearing”.
  
• Звертайте увагу на те, як ви пишете про людей без інвалідності. У певному контексті опис людей без інвалідності як “здорових” та “нормальних” (“healthy”, “able-bodied” або “normal”) автоматично протиставляє їх людям з інвалідністю (як “нездорових” та “інакших”). Більш емпатично у такому контексті буде використати слово “nondisabled”. Наприклад: “Able-bodied Nondisabled people can be allies of the disability community”.
  
• Не згадуйте інвалідність людини, якщо це не має значення для історії. Інвалідність людини не повинна ставати основним інфоприводом. Такий підхід, навпаки, може підсилювати меседж, що від людей з інвалідністю взагалі не очікують якихось навичок. Тож якщо інвалідність людини не є важливою для контексту, не варто її підкреслювати. Наприклад:
  
  • “Samantha Anderson, a wheelchair user, spoke about the inaccessibility of most buildings and public spaces” (тут доречно згадати, адже йдеться про доступність міської інфраструктури). 
  • “Richard Davis, a blind entrepreneur an entrepreneur, recently created a new startup tech company” (у цьому контексті не потрібно підкреслювати інвалідність людини)

Обережно використовуйте “реабілітовані терміни” 

“Реабілітовані терміни” — це ті, які раніше використовувалися у негативному значенні, але з часом були “реабілітовані” і почали вважатися нейтральними. Часто такі слова можна зустріти в описах маргіналізованих груп людей. Одним із прикладів є слово “queer” (квір), яке об’єднує спектр різних гендерних ідентичностей. Раніше воно вживалося переважно для образливого чи зневажливого опису людей із ЛГБТК(IA+) спільноти. Незважаючи на те, що сьогодні воно вже має досить нейтральне значення, краще його не використовувати стосовно будь-кого, хто сам себе так не називає.