Якщо у мирні розмірені часи думати про різні життєві стратегії легше, то в умовах війни горизонт планувань вкрай звужується — адже йдеться передусім про виживання. Утім стабільність і визначеність майбутнього дуже важливі, щоб зберегти психічну сталість, енергію й мати сили проживати теперішнє. Як планувати майбутнє, коли війна?
Як планувати життя в умовах невизначеності, розповідають українські психологи у телеграм-спільноті «Психологічна підтримка».
Природнім є прагнення людини в силу своїх можливостей впливати на хід свого життя, вирішувати, чого б хотілося і як можна цього досягнути, виходячи з наявних життєвих обставин. І добре, коли ці обставини є прогнозованими, передбачуваними, такими, що дають певні підказки для прийняття рішень і побудови життєвих планів.
Що менше стабільності та визначеності, то важче самовизначатися і планувати своє життя.
Є ряд моментів, які дозволяють будувати життя в умовах невідомості.
Толерантність до невизначеності як особистісна риса. Люди відрізняються у своїй здатності бути толерантними до життєвих ситуацій невизначеності і спроможності адаптивно їх проживати. Цю здібність варто розвивати. Інколи вона несподівано проявляється в критичних умовах, коли просто немає іншого виходу і треба надзвичайно швидко реагувати, кардинально змінюючи свої життєві наміри. Важливо вчитися толерувати невизначеність.
Особистісне прийняття ситуації невизначеності. Розуміння того, що людина не все може контролювати, робить її сильнішою. Усвідомлення того, що є події, на які ми не впливаємо, дозволяє не переживати з цього приводу. Тому не варто намагатися все прорахувати. Зараз, у ситуації війни, це просто не можливо.
Вміння говорити «ні». Планувати життя — це деякою мірою робити вибір, що завжди важко. Важко, бо коли людина окремій перспективі каже «так», це означає, що автоматично чомусь іншому вона каже «Ні». Відмовлятися не дуже хочеться. Як правило, хочеться усе. Тому важливо бути не надто жадібними у своїх бажаннях і розуміти, що немає правильного чи неправильного вибору — є лише зроблений вибір і його наслідки.
Життя не за обставинами, а за цінностями. Важко будувати довгострокові плани на перспективу у ситуації з багатьма невідомими, але можна жити відповідно до своїх принципів, цінностей, смислів. Саме вони можуть визначати важливі речі і давати відповіді на запитання: Що робити? Коли? Де? Для чого? Такими цінностями можуть бути люди і стосунки з ними, коли все життя підпорядковане добробуту цих людей.
Головна справа. Особистісно значимою може бути також справа, заради якої людина живе. Обставини можуть змінюватися, стабільна ситуація раптово може стати абсолютно непрогнозованою, але основоположні особистісні принципи залишаються і стають основою, на яку можна нанизувати життєві плани. Тому плануємо життя на основі власних життєвих цінностей.
