Щоб не викидати використану електронну сигарету, відправте її команді PowerKit — з неї зроблять павербанк для ЗСУ. Розповідаємо про проєкт, що забезпечує українських військових енергією та вчить людей правильно утилізовувати відходи.
*
Майже впродовж року п’ятеро айтівців та група волонтерів переробляють тисячі одноразових сигарет на павербанки. Українські військові використовують їх не лише, щоб заряджати телефони — завдяки павербанкам працюють рації, тепловізори та дрони.
Зараз PowerKit має невелике виробництво в Києві, а починалася ініціатива з кухні готелю на заході України. Де беруть сировину та волонтерів, поговорили на тому самому виробництві з трьома засновниками проєкту.
Як усе почалося
PowerKit — це дві невеликі кімнати, схожі на підсобку електрика — ось тільки виглядають сучасніше. Столи завалені проводками, трубами та інструментами. Над ними здіймається димок від паяльника. Близько п’ятнадцяти волонтерів зосереджено щось майструють. У кожного своє завдання: почистити, розібрати, припаяти.
«Сьогодні у нашому чаті понад сто волонтерів, але колись ми збирали павербанки уп’ятьох — ще місцеві допомагали», — каже Іван Волинець, один із засновників проєкту.
У березні 2022 року Іван та його знайомі-айтівці — Дмитро, Анастасія, Олексій та Наталія — виїхали на захід України. Як і всі, шукали, чим допомогти країні. Спочатку долучилися до кібервійськ, робили атаки на російські сайти. Потім Іван згадав про своє захоплення електронікою і захотів розробити прилад нічного бачення. Створив три прилади, передав військовим. Проте військові під час тестування виявили, що прилади можуть здати їхні позиції — у темряві видно інфрачервоні ліхтарі.
Від своїх знайомих на фронті айтівці дізналися: там бракує павербанків. У той час на ринку спостерігався дефіцит, вкрай важко було їх купити. Друзі придбали сировину (літій-іонні акумулятори, USB-виходи, мікросхеми, плати захисту, дроти тощо), зробили декілька моделей і через знайому-волонтерку та центри комплектування доставляли їх військовим.
Виникла ідея подивитися, з чого складаються одноразові сигарети. Акумулятор — це 70 відсотків вартості павербанку, і він дорогий, тож хлопці міркували, як здешевити виробництво. Знайдеш безплатний акумулятор — зробиш більше павербанків. Оскільки одноразові сигарети не можна викидати, а тільки утилізовувати, у хлопців вдома був склад цих пристроїв. Виявилося, що всередині сигарет є багаторазові літій-іонні акумулятори. Айтівці на їхній основі зробили кілька тестових моделей павербанків, перевірили, чи все безпечно. А коли переконалися, що так, то почали виробництво.
Тоді вони працювали на кухні готелю. Перші одноразки айтівцям надсилали знайомі, колеги та рідні. Потім команда зробила допис у соцмережах і попросила всіх охочих надсилати сировину поштою. В якийсь момент електронних сигарет стало настільки багато, що збори довелося зупинити.
«На заході Україні ми випустили свою першу сотню павербанків. На сьогодні їх вже понад 1400», — каже Іван.
З чого складаються павербанки
Команда PowerKit випускає два види павербанків: на 17 000 mАh та 34 000 mАh. Окрім стандартних роз’ємів на кшталт USB Type-C та Type-A, прилади мають десятивольтовий роз’єм для зарядки рацій. Це була ідея батька Анастасії (Латишевої, однієї із засновниць проєкту — авт.), який теж воює.
«Пам’ятаю, як один із перших військових, який отримав наш павербанк, сказав, що не може стримати посмішки. Гадав, що і на половину не зарядить телефон, а вистачило на три повних заряди», — посміхається Іван.
На цьому етапі на виробництво заходить сама Анастасія та інший член команди, Олексій. Одразу додають: аналогів пристроїв PowerKit ще не бачили, адже всі інші павербанки не розраховані на зарядку військового обладнання.
«Батько Анастасії розповідав, що обладнання заряджають від стаціонарної електрики або генератора. Для цього військовим необхідно йти з позицій на опорний пункт. Це кілька кілометрів, — пояснює Олексій. — По-перше, це затрати часу, по-друге, небезпека. Якщо починається обстріл, військовий не має права йти з позиції — він залишається на місці з розрядженим обладнанням».
Але скільки таких сигарет треба, щоб виготовити один павербанк? Іван каже: на менший йде 20 штук, на більший — 40. Проте в павербанку є багато інших деталей, які команда проєкту закуповує сама та отримує від інших волонтерів. Наприклад, пластикові деталі з роз’ємами надсилають волонтер із Польщі та львів’янин Андрій, які друкують їх на 3D-принтері. 3D модель приладу спроєктував Дмитро — один із засновників PowerKit. Картонові затички роблять самі — з пакувань піци, яку замовляють на обід. Також власноруч перетворюють каналізаційні труби на корпуси. З деякими компонентами допомагають українські бізнеси, але проєкт постійно розшукує партнерів.
«Нам дуже допомагає екоорганізація ЕcоКПІ, які разом з ROZETKA збирають одноразки в їхніх магазинах. Точки збору також є у великих київських ТРЦ, кінотеатрах Multiplex. Доставку повністю покриває «Нова Пошта». Однак і використані сигарети, і компоненти та донати нам потрібні завжди», — каже Іван.
Хто ще допомагає
PowerKit зібрав команду волонтерів. Це люди різних професій: айтівці, юристи, інженери, електрики, студенти. На виробництво навіть діти приходили — разом із батьками, розбирати запчастини.
«Робота знайдеться всім, — каже Анастасія. — У нас треба паяти, зачищати батарейки, клеїти наклейки, різати труби та багато іншого».
«Це не потребує спеціальних знань, — підхоплює Олексій. — Тут можна всьому навчитися».
Це одразу підтверджує Олександр, волонтер, який працює на виробництві перший день. Він айтівець, паяє частини павербанку. Каже, що не має спеціальних знань, натомість є сильне бажання допомогти.
Навпроти нього сидить Станіслав. Його історія інакша: він конструктор радіоелектронного обладнання, а тому на виробництві для нього немає нічого нового. Стас навіть модернізував павербанк та полегшив його виробництво. Однак, щоб потрапити до PowerKit, йому довелося пройти перевірку.
«Я потрапив до команди у серпні й був першою незнайомою для них людиною. Іван переживав, що я можу бути з ДРГ, а тому перевіряв мене по різних базах», — сміється волонтер.
Команда збирається на виробництві щосуботи, працює до вечора. За один день волонтери виготовляють максимум 50 павербанків — якщо є багато людей. Замовлень багато: військові знаходять проєкт в Інстаграмі або дізнаються через сарафанне радіо від побратимів чи посестер.
«Окрім виробництва, ми ще й працюємо за фахом у будні. Однак жодного разу не думали це кинути: наша мотивація допомогти більша за втому», — посміхається Іван.
У PowerKit часто отримують відгуки від військових. Анастасія з теплотою згадує, як один військовий написав, що павербанк PowerKit брав участь у деокупації Херсона. Також команда отримує листівки від тих, хто надсилає сировину та компоненти. «У таких умовах неможливо вигоріти», — додає Настя.
Що далі?
Сьогодні команда PowerKit зосереджена на допомозі військовим, а тому не думає перетворювати проєкт на бізнес. Їхнє завдання — шукати людей, ресурси та виготовляти якомога більше павербанків. Також у планах команди — знайти партнера, який вкладеться у виробництво зарядної станції на 220 V, яке зараз на паузі.
«А ще хочемо показувати людям, що наш проєкт — про екологію та правильну утилізацію відходів. На виробництво теж час від часу приїжджає екобус від «Київкомунсервісу», який вивозить все виробниче сміття. Це важливо», — підсумовує Іван.
Підтримати проєкт фінансово можна за цим лінком
Щоб замовити павербанк, стежте за сторіс проєкту. Коли учасники команди виконують всі замовлення та відправляють їх військовим, публікують посилання на Google-форму, де можна замовити павербанк.
Надіслати одноразову сигарету: адресу та реквізити надсилають на запит в особистих повідомленнях в Інстаграмі.
