Через велику кількість вимушених переселенців гідам (особливо в безпечних містах) додалося роботи. Чимало з них не лише проводять екскурсії, але й спрямовують всі або частину зароблених коштів на армію, а також проводять благодійні екскурсії.
Зібрали історії чотирьох екскурсоводів із Луцька, Житомира, Львова та Харкова про те, як змінилася їхня робота в умовах частих повітряних тривог, чи багато охочих долучаються до екскурсій та як вимушені переселенці відкривають для себе нові українські міста.
«Три тижні екскурсій і жодної — без повітряних тривог»
Ольга Шарута за фахом — вчителька української мови, але в школі майже не працювала. На останньому курсі університету в 1998-му році пройшла конкурс на роботу на першому і єдиному натоді державному FM-радіо в Україні. Це радіостанція «Луцьк». Відтоді працює радіоведучою, хоча туризмом цікавилась давно.
З 2000-го року поруч із роботою на радіо вона долучалася до організації багатьох фестивалів. Звідси — відточені навички розповідати про Волинь так, щоб люди закохалися в регіон.
На думку Ольги, екскурсія — це більше, ніж виклад фактажу:
«Турист зазвичай читає про родзинки міста, куди збирається. Тому наше завдання — подарувати оту часточку любові, яку може дати тільки людина, яка там живе. Війна дуже чітко показує, чому люди не виїздять з рідних місць — вони настільки їх люблять, що, попри небезпеки, не можуть їх залишити».
У сфері туризму Ольга — з 2017-го року. Від початку повномасштабного російського вторгнення працює у волонтерському штабі «Суспільне Волині». Ольгу тішить те, що всі люди, яких вона поважала в мирному житті, залишилися в місті й швидко зорієнтувалися, що потрібно робити, аби організувати якісну допомогу.
На третій тиждень війни, коли в Луцьку вже було чимало вимушених переселенців, Ользі зателефонували з міського центру туристичної інформації: є потреба проводити екскурсії. Люди, які приїхали в регіон, мають розуміти його мешканців.
«Мені язик не повертається назвати їх переселенцями, — каже Ольга. — Це люди, які в силу певних обставин приїхали сюди на гостину. І наше завдання — зробити максимум для того, щоб їм тут було комфортно і вони не боялися їхати на Волинь через упередження і страх».
За словами Ольги, перше, що вони зробили перед відновленням екскурсій — детально вивчили, де розташовані бомбосховища, адже повітряних тривог у місті вистачає.
«Я вагалася, чи варто проводити екскурсії, — пригадує гід, — адже з початком війни волонтерю без вихідних, а тут потрібно виділити 2,5 години часу. Переважило те, що я повинна знати людей, які до нас приїжджають, і розуміти, що їм потрібно».
Не була готова до двох речей: великої кількості людей та повітряних тривог.
«На першу екскурсію прийшло 75 людей, — пригадує вона. — За 15 хвилин почалася тривога, що тривала 1,5 години. Ми пішли в бомбосховище, де, крім моїх підопічних, було ще близько ста осіб. Коли тривога завершилася і всі вийшли, я зрозуміла, що просто фізично не зможу провести екскурсію для такої кількості осіб.
Наступного дня прийшло понад 100 людей, тому довелося їх розділяти на менші групи задля безпеки. Ми почали екскурсію, а через 30 хвилин прозвучала тривога, яка тривала більше години. Перші три тижні щовихідних в мене були екскурсії, і серед них жодної — без повітряних тривог».
У своїх екскурсіях Ольга розповідає про XVIІ—XVIIІ століття і проводить людей на вулицю Лесі Українки, де стоїть камінь, який означує стару межу міста. Свого часу, покидаючи Луцьк, люди задумувалися, чи зможуть повернутися сюди.
«Коли я вперше почала про це говорити, люди плакали. Це були жінки, які приїхали з Донецька чи Харкова. Вони теж,, напевне думали про те, чи зможуть повернутися додому. Я не можу про це не говорити, але як це робити правильно?» — міркує.
Те саме стосується і пам’яток архітектури, які збереглися в Луцьку всупереч бомбардуванням часів Другої світової війни. А люди приїжджають із міст, де нічого не лишилося.
«Отакі психологічні моменти дуже важливі в екскурсіях під час війни, — додає Ольга. — Інформація та сама, але формат подачі інший».
Виконують екскурсії і терапевтичну функцію. «Вони допомагають побачити, що таких, як ти, багато, — додає гід. — Дозволяють познайомитися між собою, підтримувати і змінювати одне одного, не впадати у злість і депресію. Наша сила — в єдності. Екскурсії дають можливість добре це зрозуміти».
Інформацію про екскурсії в Луцьку можна знайти на сайті https://www.visitlutsk.com
«Я люблю тебе, Житомир» — як тутешні гіди знайомлять із містом
Сергій Дехтяренко в туристичному бізнесі вже більше 10 років, гідом працює з 2016-го. Він керівник єдиної в місті туристичної агенції «Патріот», яка популяризує Житомир.
Сергій проводить тематичні та оглядові екскурсії по місту та області, зокрема, до різних цікавих туристичних об’єктів (Камінне Село, Гульська міна, Монастир ордену Босих Кармелітів у Бердичеві). У Житомирі фішкою є Музей космонавтики.
«До початку нового етапу війни я також супроводжував туристичні групи по всій Україні, — говорить гід. — Розробляв маршрути «сонячна Херсонщина», а також у Карпати, Закарпаття, львівськими замками, до Чорнобиля».
З початку великої війни вони з колегами припинили працювати на місяць. Потім його друг, директор музею «Ремісничий двір» запропонував проводити безкоштовні екскурсії, щоб підтримати людей і допомогти їм відволіктися. Гід пригадує:
«Складність була в тому, що мої менеджери роз’їхалися: хто за кордон, хто в інші міста України. Ще одна працівниця була з Житомира, але північ області якраз обстрілювали, то їй було не до того. Тільки я міг цим займатися».
Так виникла ідея створити благодійний проєкт «Я люблю тебе, Житомир», щоб проводити екскурсії та інші культурні події. Одним із перших заходів стала зустріч із відомим театральним актором і режисером Петром Авраменком. Сьогодні він уже дає вистави не тільки в місті, але й по області.
Для організації роботи Сергій створив телеграм-канал «Культурне життя Житомира» (наразі більше 300 підписників) і потім поділився цією інформацією на своїй сторінці у Facebook, де запросив усіх охочих на безкоштовні екскурсії, а також творчі зустрічі й невеликі концерти.
«Спочатку ми переживали, як люди реагуватимуть, — говорить гід, — але виявилось, що вони скучили за цим. Ми збираємо малі групи до 20 людей. Якщо екскурсія на вулиці, то шукаємо заздалегідь, де найближчі бомбосховища. Єдиний музей, який зараз працює — «Ремісничий двір» — також має укриття».
Екскурсії відбуваються по місту і вони безкоштовні, транспорт для подорожей наразі не потрібен. Сергій вирішив трішки видозмінити заходи, які проводив раніше, тематично «розбити» по локаціях і обмежитися в часі до години.
«Це постійно різні місця, — каже. — Перші екскурсії були по 20 осіб, оскільки існували обмеження на кількість учасників. Крім того, зараз не можна ходити до лісу, тож є чимало охочих прогулятися хоча б містом. На наступні екскурсії я дуже швидко набрав більше 40 людей».
Під час екскурсій гід познайомився з двома родинами, які приїхали з Харкова. На березі річки Тетерів, де вони відпочивали, вимушені переселенці розповідали про те, як переживали обстріли, як виїжджали з міста та вивозили обладнання для свого бізнесу.
Гід наголошує, що екскурсії безкоштовні:
«Якщо житомиряни готові робити благодійні внески, — це одне. Але з вимушених переселенців я відмовився брати кошти. Натомість ці родини з Харкова тепер стали моїми регулярними відвідувачами».
Сергій додає: вже є багато охочих їздити по області, тому вони відновлюють і такі екскурсії. Всю довідкову інформацію можна знайти на сторінці гіда у Facebook.
«На виїзні екскурсії зголошуються здебільшого львів’яни»
Наталя Зубик у професії з 2009-го року. За освітою вона програміст, але декретна відпустка змінила сферу інтересів. Бажання розповісти своїм дітям про місто, в якому вони живуть, привело жінку на курси гідів «Мандри плюс», де вже за 4 роки вона і сама почала викладати.
«Після закінчення курсів випускники володіють матеріалами по чотирьох екскурсіях. Я вирішила піти далі. Так з’явилася пішохідна прогулянка австрійським Львовом, — розповідає Наталія. — Це велика територія, що займає 80% історичного центру. Крім того, я відчула, що не заповнена ніша з патріотичної тематики. Тож у 2010 році організувала екскурсію «Львів — місто героїв», в якій розповідаю історії від княжих часів і до Степана Бандери».
Коли минуло три тижні після повномасштабного вторгнення, Наталії зателефонувала знайома блогерка і підштовхнула до того, щоб знову відновлювати роботу.
«Першу екскурсію я запропонувала якраз по героях, — говорить гід. — За два тижні провела три екскурсії на цю тему і зібрала по 20 людей. Це втішило, адже раніше така тематика не користувалася попитом».
В одній із патріотичних прогулянок довелося змінити формат через повітряну тривогу.
«Це був перший день, коли у Львів поцілили, — пригадує гід. — Ми сховалися в підземелля найближчої церкви і я протягом трьох годин проводила екскурсію у вигляді лекції. Її слухали всі, хто в той час опинився в укритті».
Згодом Наталія розділила екскурсію на дві частини по 1,5 год, адже така тривалість безпечніша. Зараз вона також проводить екскурсії «Мілітарний Львів» і тематичну прогулянку про те, як місто боролося з пандемією. З’явився і цикл коротких екскурсій «Сакральний Львів» (1-1,5 години).
Віднедавна Наталія почала пропонувати і виїзні екскурсії на природу або до маленьких містечок. Їздять на них в основному львів’яни. На жаль, такий формат не безкоштовний. Наталя зізнається, що навіть якщо вона готова проводити задарма, то транспорт вимагає додаткових витрат. Але оскільки місця вибирають неподалік Львова, вартість таких мандрівок є не критичною.
Безкоштовні екскурсії для переселенців запропонувало «Бюро спадщини» Львова. За два дні прийшло 200 осіб.
«Ідея добра, — говорить Наталія, — але жоден екскурсовод не може витримати такої кількості людей. Тому ми, гіди, разом із містом («Бюро спадщини», управління туризму Львівської міської ради) придумали формат «Прогулянки Львовом». Спершу публікували інформацію про заплановані екскурсії на 2 тижні наперед, тепер робимо це за місяць».
Охочих достатньо, такий формат добре працює.
Наталія Зубик активно долучається до благодійності та допомагає друзям і знайомим, які зараз на фронті. Також вона брала участь у шостому благодійному аукціоні «Купи зустріч — допоможи Україні», метою якого було зібрати 500 тисяч гривень для бійців на передовій. За 2 тижні вдалося отримати 525 тисяч.
Знайти інформацію про екскурсії можна на сторінках: Бюро спадщини у Львові, Lviv Tourism Office, Lviv.Travel, КолоЛьвова
«Можу годинами розповідати про людей, які відстояли Харків»
Сергій Козуб здобув фахову історичну освіту в Харківському університеті Каразіна. Зі студентських років пішов у рекламу та заснував своє агентство, яке існує вже майже 30 років. Тож протягом робочого тижня працював у рекламі, а на вихідних проводив екскурсії.
У 2015 році Сергій познайомився із краєзнавицею та журналісткою Валерією Кульшицькою — виникла ідея працювати разом. Вони заснували історико-краєзнавчий проєкт «Екскурсії для Своїх».
«Валерія відповідає за всю краєзнавчу складову (визначні архітектори, будівлі, церкви, цікаві історії), — говорить Сергій, — а я розповідаю про особистостей, дати та події. У нас є як піші, так і виїзні екскурсії по області, а також у Дніпро, Запоріжжя, Суми».
З початком повномасштабного вторгнення для Сергія нічого не змінилося. Він допомагав нашим військовим ще у 2014-му, робить так і досі.
Транспорт у Харкові не працював, екскурсії було неможливо проводити. Ще під час карантину Сергій з Валерією почали знімати відеосюжети про історію будинків, культуру, відомих людей міста. Тож тепер вирішили це продовжити.
У перші дні на сторінці історико-краєзнавчого проєкту «Екскурсії для Своїх» вони почали підтримувати всіх, як могли.
«Два мої бізнеси не працюють. Більшість коштів я віддав на ЗСУ. І коли вони зовсім закінчились, я запропонував Валерії розробити туристичний маршрут «Харків — місто-герой 3-ї Світової війни». Можу годинами говорити про людей, які відстояли Харків, а також як історик буквально похвилинно розповісти, як усе відбувалося в місті. А Валерія говоритиме про будівлі, які зруйнували окупанти», — каже Сергій.
Кількість охочих долучитися до прем’єрної екскурсії «Харків — місто-герой 3-ї Світової війни» вже більше 100 людей, серед них й іноземці.
Екскурсія відбуватиметься у кілька етапів, щоб люди одне одному не заважали.
«Для того, щоб взяти участь у проєкті, — додає Сергій, — люди можуть придбати сертифікати. Ми вирішили зробити такий формат, щоб не просто збирати гроші на допомогу армії, а запропонувати взамін свою інтелектуальну працю».
На відкриття екскурсії організатори обов’язково запросять тих, хто звільняв Харків від російських окупантів.
