Бетмен, посунься: місія з порятунку людства вже давно не тримається на плечах дорослих. Діти займають активну позицію, долучаються до роботи благодійних організацій і прагнуть змінювати світ на краще.
Як саме? Дізнаємося в юних благодійників напряму.
Анастасія Решетняк, 15 років
Що конкретно і для якої організації ви робите, чим допомагаєте?
Я є волонтеркою в організації «Відкриті клітки», яка займається зоозахистом на системному рівні та прагне врятувати тварин від страждань. Для них я перекладаю статті з англійської на українську.
В якому віці ви прийшли до волонтерства?
У цю сферу я прийшла нещодавно, місяці два тому. До нас в школу завітали представники організації «Українська Волонтерська служба», які й розповіли про можливості волонтерства. Я усвідомила, що моє захоплення (переклад текстів) може стати частиною добрих справ. Через сайт «Волонтерської служби» я вийшла на «Відкриті клітки», а ті мене з радістю прийняли у свої ряди.
Назвіть три слова-асоціації, які приходять на думку, коли мова йде про волонтерство.
Перше — «природа». Відразу думаю про волонтерство як про допомогу планеті, оскільки саме це напрямок моєї діяльності. Друге — «людяність», тому що це слово означає небайдужість і розуміння. Ну а третє — це назва організації, для якої я волонтерю, «Відкриті клітки».
Як батьки ставляться до вашої діяльності? А як реагують друзі й однолітки?
Моя бабуся ставиться до моєї діяльності з підозрою, а батьки зовсім не проти, іноді цікавляться, що там і як. Якщо чесно, друзям я ще не розповідала про це. Просто в лоб говорити не хочеться, бо це буде трохи схоже на хвастощі, а вдалого моменту поки що не трапилося.
Що для вас добрі справи?
Для мене добрі справи — це дії, які приносять користь не тільки тобі, але й іншим. І при цьому нікому не шкодять.
Андріана Федевич, медіа-менеджерка ГО «Віктриті клітки»:
Настя прийшла в організацію недавно, після уроку про волонтерство в школі. І хоча ми вирішили не залучати більше дітей в організацію (у нас своя специфіка і багато всякої жорстокості), але Настя дуже відповідальна і дійсно добре виконує завдання (в основному це переклади на тему рослинної дієти).
Я вважаю, що, звісно, варто залучати дітей до волонтерства. Адже вони отримують досвід роботи в команді, прокачують комунікацію, можуть розвинути багато нових навичок і вчаться допомагати тим, хто потребує. А в нашому контексті — вчаться допомагати тваринам і в принципі усвідомлюють, для чого це потрібно.
Степан Торопенко, 11 років
Що конкретно і для якої організації ви робите?
Я бігав марафон для дітей з інвалідністю, які вчаться у центрі «Джерело» у Львові. Крім того, на Різдво, коли дітям особливо важливі увага та теплі емоції, я купував для них подарунки.
З якого віку займаєтеся волонтерством?
Я займаюся волонтерством з 9 років. Зацікавився цією сферою тому, що отримав серйозну травму і пережив дві важкі операції. Зараз я можу жити повноцінним життям, ходити в школу, гратися з друзями, займатися улюбленими справами. Є діти, яким не так пощастило, які потребують допомоги щодня і не можуть виконувати звичайні побутові речі, не насолоджуються дитинством на повну. Тому я вирішив їх підтримати.
Що відчуваєте, коли допомагаєте?
Відчуваю, що моя допомога недостатньо значна, проте для когось вона має величезне значення. І це заряджає. Я вважаю, що допомагати дітям — легко.
Чи вважаєте, що допомагати іншим — важливо? Чому?
Є багато дітей, яким для того, щоб дістатися до школи, потрібен спеціальний транспорт та візок. Ми можемо забезпечити їх хоча б чимось.
Назвіть три слова-асоціації, які приходять на думку, коли мова йде про волонтерство.
«Доброта», «щедрість», «співчуття».
Як батьки ставляться до вашої діяльності? Як реагують друзі та однолітки?
Батьки підтримують та заохочують, а також самі багато кому допомагають і займаються волонтерством. А друзі та навіть вчителі часто допомагають мені зібрати кошти для дітей.
Що для вас добрі справи?
Якщо я, 11-річний школяр, можу зробити добру справу, то для дорослих це дуже легко і просто. Я своїм прикладом хочу надихнути більше людей на допомогу іншим.
Марина Торопенко, мама Степана:
Мій син, після того, як отримав травму голови та переніс дві операції, два роки мав статус дитини-інваліда — звучить жахливо, але в Україні саме так це і називають. У той час моя сестра Таня працювала з дітками у Львові в реабілітаційному центрі. В школі сина нам після операції виділили допомогу — але гроші вже не були потрібні, тому ми на них купили подарунки до Різдва для дітей з цього центру.
Так і почався волонтерський шлях Степана. Він загорівся ідеєю та бажанням допомогти, бо переніс важку травму і живе далі повноцінним життям, а є діти, які потребують допомоги щодня.
Софія Прикордонна, 14 років
Що конкретно і для якої організації ви робите, чим допомагаєте?
Я допомагаю проєкту Legacy Refuge — це американська компанія, точніше її представництво в Україні, яке хоче поміняти ставлення до дітей-сиріт і голосно говорити про існування цієї проблеми. Legacy Refuge шукає нові сім’ї дітям-сиротам в Україні і займається тим, щоб українських дітей могли усиновити і в США.
З цією організацією я працюю з 13-ти років і по суті виконую функції SMM-менеджера. Веду у них соціальні мережі, трохи займаюся дизайном, підбираю фото для постів, генерую ідеї, пропоную різні креативні підходи.
Зі скількох років займаєтеся волонтерством?
Я зацікавилася ідеєю волонтерства ще років в 11. Це неймовірно круто — робити щось хороше не тільки для себе, але й для когось іншого.
Кілька років тому ми з подружками загорілися ідеєю допомоги бездомним тваринам. Як діти сучасні та прогресивні, ми запустили сторінку в Інстаграмі mur_ mur_ project, де заробляли гроші на продажі солодощів власного виробництва і хенд-мейд товарів на кшталт листівок і мила. На отримані гроші купували корм і годували бездомних котів.
Назвіть три слова-асоціації, які спадають на думку, коли мова заходить про волонтерство.
«Мета», «доброта» і «щастя».
Як батьки ставляться до вашої діяльності? Як реагують друзі й однолітки?
Батьки мене підтримують. Близькі друзі завжди цікавляться тим, чим я займаюся, а решта толком і не знає. Я не особливо піарю свою волонтерську діяльність.
Що для вас добрі справи?
Що завгодно. Це може бути крихітний вчинок, але важливий для когось. Від базових речей типу написати «доброго ранку», закінчуючи грандіозними — як-то стати донором нирки. Всі ці речі незмінно змінюють світ.
Матеріал створений до Дня добрих справ #ЩедрийВівторокКоженВівторок.
Більше про ініціативу ви можете дізнатися за посиланням.
