Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, виникнення проблем з евакуацією звучить критика на адресу Міжнародного комітету Червоного Хреста. Її висловлюють в колах влади, правозахисників, соцмережами ширяться заклики не донатити Червоному Хресту — особливо після фотографій, де президент МКЧХ Петер Маурер тисне руку голові МЗС росії Лаврову на їхній зустрічі у Москві. Багато обурення викликало і рішення МКЧХ відкрити офіс у Ростові-на-Дону. Організація ж говорить про нейтралітет.
Як працює МКЧХ
Організація має представництва у понад сотні країн світу й оперує річним бюджетом у щонайменше 2,2 мільярди швейцарських франки. Головний офіс розташований у Женеві, тільки там працює приблизно 900 людей. Очільником організації є Петер Маурер, швейцарський дипломат.
Суттєве уточнення: Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ/ Червоний Хрест України) і Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — це різні організації. Перші мають суто національний мандат і працюють лише на території України. МКЧХ має міжнародний мандат. Тобто організація виступає у ролі нейтрального посередника для того, щоб вирішити гуманітарні питання.
Чому обурилися українці
Очільник МЗС Росії Лавров та президент МКЧХ Маурер зустрілися у Москві, після чого останній оголосив, що мають запит створити офіс у Ростові-на-Дону — «для поліпшення роботи організації на сході України». Маурер сказав, що волів би підтримки в тому, що стосується зміцнення логістичної структури в Росії, щоб покращувати роботу на Донбасі та в інших частинах України під російським контролем. Водночас організації йшлося про нейтралітет та потреби людей передусім.
Українців ця новина обурила на тлі того, що російські війська почали вивозити українців з територій, до яких вони мали доступ, «гуманітарними коридорами» — так вони їх самі називають — до Росії. Як повідомляла Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, жінок, дітей, людей похилого віку обшукували, відбирали в них телефони, документи та відправляли до російських прикордонних областей. Там, повідомила Денісова, їх розміщали у концентраційних таборах і далі переміщали вглиб депресивних російських регіонів на поселення.
Водночас Червоний Хрест України повідомив на своїй офіційній сторінці у фейсбуці, що не має стосунку до відкриття офісів або гуманітарних пунктів у Ростові-на-Дону.
Поза тим, МКЧХ критикують за те, що він не допомагає евакуювати цивільних у достатній мірі, хоч це одне з головних завдань організації. Видання «Українська правда» опублікувало публічне звернення до МКЧХ, підписане багатьма українськими інтелектуалами та представниками третього сектору. У ньому просять активізуватися в кількох напрямках: підтримка зелених коридорів із зон окупації та бойових дій, забезпечення гуманітарної допомоги, припинення примусової депортації людей із Маріуполя та інших українських міст до Росії. До того ж, у листі попросили роз’яснення, чому місія МКЧХ покинула Маріуполь після того, як напади на місто посилилися.
Віталій Власюк, член Військової адміністрації Київської області, повідомляв про те, що всією евакуацією на Київщині займається тільки Український Червоний Хрест. До того ж, він критикував слововжиток МКЧХ — президент організації вживав термін «конфлікт» на позначення війни.
В українських соцмережах на тлі цих новин ширилися закликати не донатити МКЧХ.
Що кажуть у МКЧХ
На критику щодо реакції на гуманітарну кризу в Маріуполі та інших містах України, спричинену діями російської армії, МКЧХ відповів низкою заяв. Зокрема, заявили, що проти них ведеться дезінформаційна кампанія щодо роботи в Україні, і висловили занепокоєння, що їхні гуманітарні операції по всьому світу можуть бути підірвані.
Візит до Москви Маурер пояснює тим, що мав мету закликати обидві сторони до співпраці в обміні інформацією про загиблих та полонених. Також зауважив, що був з візитом так само і в Києві. Також метою перебування в Москві були спроби надати доступ до міст в облозі, як ось Маріуполь. Організація засвідчує свій нейтралітет та говорить про те, що єдиний бік, на який стає МКЧХ, — це бік цивільних осіб, поранених, військовополонених і самих правил війни.
В інтерв’ю Українській правді. Життя представник Міжнародного комітету Червоного Хреста в Києві Герард Понтрандольфі пояснив ідею з відкриттям офісу у Ростові так: «Причина, через яку ми хочемо його відкрити, — бажання чути людей. Я втомився слухати політиків. Я хочу поговорити з людьми, які страждають».
Що можна змінити
На тлі переліченого — офіс у Росії, слововжиток («конфлікт» замість «війна» та інше) — багато українців звинувачують МКЧХ у «підіграванні Росії». Сама організація наполягає на нейтральності, оскільки саме цей принцип дозволяє їм допомагати цивільним у зоні бойових дій. Мовляв, на окуповані території не пустять, якщо відкрито стати на чийсь бік. Зараз доступ до окупованих територій представники МКЧХ мають саме завдяки тому, що не декларують підтримку якоїсь зі сторін.
У розмові з виданням Радіо Свобода правник Володимир Лисик, автор монографії 2012 року «Правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста у міжнародному праві» зауважує, що ставати нейтральним посередником може не тільки МКЧХ. Женевські конвенції, за його словами, вказують на таку можливість також для держави-покровительки, неупередженої гуманітарної організації. Водночас він підсумовує:
«На мою думку, в умовах міжнародного збройного конфлікту, альтернативи МЧКХ немає. Проте важливо спільними зусиллями підвищити ефективність діяльності організації та дотримання вимог нейтральності».
