Біг корисний не тільки для здоров’я, а й для привернення уваги до важливих справ. Практика благодійних забігів стає все популярнішою, в Україні також. А з початком повномасштабного вторгнення виникає все більше таких ініціатив для допомоги армії.
Ми поговорили з людьми, чиї історії участі в благодійних забігів зможуть надихнути і вас подолати дистанцію задля допомоги іншим.
Федір Смірнов, м. Ужгород
працівник сфери освіти, мандрівник-любитель
«Моя історія благодійних забігів розпочалася у 2015-2016 роках. В Ужгороді існує чудова традиція влаштовувати благодійний захід до дня святого Миколая. Всі учасники біжать центром міста у червоних шапочках, а то й взагалі у образі Миколая. Завжди обирають конкретну мету збору грошей. Як правило, для потреб конкретної дитини. Захід яскравий, він щорічно збільшує кількість учасників. Його гасло: “Пробіжи — допоможи”. Організатор — Ужгородський біговий клуб», — розповів Федір Смірнов.
Федір також поділився своїм досвідом у забігу «Нью-Йорк — марафон, який ніхто не хоче бігти». Він стартував 7 листопада 2021 року в невеликому селищі Нью-Йорк у Донецькій області. Мета цієї події — привернути увагу світу до війни в Україні. Федір подолав 10 кілометрів у рамках марафону в грудні.
«Надходили заявки з Німеччини та Нової Зеландії, з Великобританії та Перу, з Нью-Йорка американського та з Нью-Йорка українського. На забіг реєструються цілими родинами, компаніями друзів та колег. Є учасники, які пробігли 42 кілометри, і ті, хто може подолати 1 кілометр. Є учасники, які планують разом подолати 427 км (такою тоді була протяжність лінії розмежування), і ті, хто будуть одночасно бігти на різних континентах, щоб привернути увагу світу до війни в Україні. Ще цікавий факт: медалі фінішерів були виготовлені з використаних на фронті гільз», — розповідає Федір.
Також марафонець доєднувався до таких активностей і після початку повномасштабного вторгнення.
«У квітні та липні відбулися благодійні заходи для збору коштів на потреби ЗСУ від Ужгородського та Іршавського бігових клубів. Моя особиста мотивація — саме у благодійній складовій. Також мені важлива популяризація спортивної активності в країні та місті. А провести час в компанії однодумців — безцінно. Це щирі емоції, спілкування і те, що тримає завжди у тонусі, це вже як частка життя», — вважає Федір Смірнов.
Галина Герасим, м. Дублін
соціологиня
«Насправді я ненавиджу бігати. Але це одна з найдоступніших фізичних активностей, які не вимагають складної підготовки, — взяв і побіг, коли захотілося. На Новий 2022-й у мене був new year resolution (новорічна резолюція, обіцянка собі — ред.), що бігатиму більше у цьому році. Але після 24 лютого я цього не робила, хоч фізично перебувала у безпеці. Тоді, мабуть, всім було не до спорту», — каже Галина Герасим.
До Ірландії вона переїхала задовго до подій 24 лютого — пише там дисертацію. Галина знайшла цікавий спосіб займатися спортом і допомагати ЗСУ водночас.
«Я зрозуміла, що дозволяю русні впливати на свої плани, бажання — і це неправильно. Тож вирішила, що тепер бігатиму і за кожен кілометр — буду донатити на “Повернись живим” 100 грн. Як виявилося, це дуже мотивує, бо я знаю, що якщо пробіжу 4 кілометри, то це краще ніж 3, адже я задоначу на 100 грн більше», — розповіла Галина.
Звісно, це не єдиний спосіб допомагати Україні, який обрала жінка. Вона донатить і поза цим, але має додаткову мотивацію займатися фізичною активністю. А також відволікатися від тривоги й переживань.
Свої персональні благодійні забіги Галина почала наприкінці квітня і відтоді виходить на пробіжки 2-3 рази на тиждень. Каже, що у Дубліні це не дивина, адже тут поширена практика благодійних забігів — ледь не що два дні люди збираються. Це дає змогу і підтримати тих, кому це необхідно, і тримати себе у формі.
Володимир Ханас, м. Львів
ультрамарафонець, чемпіон України з 24-годинного бігу, срібний призер чемпіонату України з 12 годинного бігу, срібний призер змагань Kyiv Last One Standing
«До благодійних забігів я почав долучатися давно. Вперше у 2014 році — це був “Пробіг з вірою в серці” у Львові. Він був спрямований на допомогу дітям із кардіологічними захворюваннями, тож організовували збір коштів, щоб придбати необхідне обладнання для діагностики та лікування дітей із вадами серця», — розповів Володимир Ханас.
Спортом Володимир захоплюється з дитинства. У шкільному віці займався бойовими мистецтвами: дзюдо, карате і бокс, а пізніше спробував і більш екстремальні види спорту: стрибки з парашутом, роупджампінг, рафтинг, дайвінг, альпінізм, скелелазіння та ін. А з 2013 року брав участь у різних забігах (дистанції від 1 км до 270 км), а також веломарафонах (від 200 км до 1000 км), тріатлоні (заплив на 3,6 км, велосипедна дистанція 180 км, та марафонський 42,195 км), і у плаванні на дистанції до 5 км.
«Біг та благодійність — це поєднання приємного з корисним. Особисто мені, як, думаю, і багатьом, хочеться бути здоровим та спортивним, і щоб цей світ став кращим», — каже Володимир.
За 9 років він взяв участь у понад 200 різних спортивних стартах, включно з благодійними забігами. Наприклад, був учасником заходів, де допомагали спеціалізованому будинку дитини у Луцьку, в Рівному збирали кошти на пересадку кісткового мозку трирічній дівчинці, підтримували купівлю обладнання у медцентр для дітей із онкозахворюваннями у Львові. Також марафонець долучився до онлайн-забігу, присвяченого допомозі дрогобицькій ТрО, що боронить східні кордони України.
Володимир Ханас створив маршрут у формі карти України:
«Мене надихнув Олександр Дудник із Bike Sport Active, який у Львові розробив веломаршрут у формі карти України. Я його подолав, мені сподобалось, що у Львові можна відчути себе художником і за допомогою GPS-трекера намалювати умовні контури мапи України. Проте багато областей нашої України на цьому треку мали неправильні контури. Тож в мене виникла ідея вдосконалити цей маршрут і пробігти його (69 км).
Три тижні я працював над цим: пробігаючи чи проїжджаючи на велосипеді, вивчав, у яку вулицю чи провулок, стежку краще повернути, щоб карта України була більш реалістично намальована.
В результаті я переробив 70-80% маршруту. Тож тепер є два різні маршрути — думаю, багатьом буде цікаво подолати обидва», — розповів спортсмен.
Ось посилання на обидва маршрути: маршрут Bike Sport Active на 69 км і патріотичний маршрут Володимира Ханаса на 74 км.
На День Конституції України Володимир із друзями влаштував пробіг на своєму маршруті і зібрав кошти на авто для ТРО, де служить його друг. До нього долучилося 20 учасників. Вдалося зібрати близько 20 тисяч гривень.
Святослав Клічук, м.Рівне
депутат міської ради, працює в громадській організації
«Мій біг для благодійності розпочався разом із першими заходами Rivne running club 5-6 років тому. Займаюсь цим, бо хочу підтримати людей, які розвивають масовий спорт, і ще й допомагають іншим, наприклад, дітям, що долають хвороби. Також це ще й привід змусити себе вийти з дому на стадіон», — розповів Святослав Клічук.
Чоловік доєднується до благодійних забігів у рідному місті Рівне і вже встиг загітувати кількох знайомих приєднуватися, щоб разом робити добрі справи.
«Я брав участь у кількох забігах Святого Миколая, у півмарафоні на Покрову, у забігах у вишиванках до Дня незалежності. Чекаю, поки моя донька підросте, щоб долучатися до таких заходів разом», — каже Святослав.
Назар Кірик, м. Львів
пластун, випускник Української академії лідерства, бігун, марафонець, виховник-ментор
«Загалом займаюся бігом близько 5-6 років — це велика частина мого життя. А бігати для благодійної мети почав 1 липня цього року: створив челендж для збору коштів на дрон для підрозділу розвідки.
Я завжди займався спортом. Нещодавно мене запросили на благодійний забіг, я погодився — він був онлайн, тож треба було скинути певну суму і пробігти. Я подумав, що можу зробити власний челендж: вирішив, що долатиму відстань напівмарафону щодня впродовж місяця. Це був виклик для мене, але знав, що це допоможе військовим, ЗСУ зможе вберегти більше життів і наблизить нас до перемоги. Адже якщо бронежилет зберігає одне життя, то дрон може сотні — оце мотивація для мене», — розповідає Назар Кірик.
Назар назвав свій челендж «Біжу по дрон». Щодня він пробігав напівмарафон і висвітлював це в соцмережах. Люди могли підтримати хлопця будь-яким донатом.
«Челендж тривав протягом липня. До мене долучалися різні люди. Я організовував також спільні пробіжки з усіма охочими, наприклад на 15-й день була спільна благодійна пробіжка з мінімальним внеском 100 грн.
Зараз відновлююся, не буду поки щодня долати напівмарафон, але долучатимуся до благодійних забігів і далі», — каже.
Назарові вдалося — за 31 день він пробіг 671 кілометр і зібрав 273 тисячі гривень.
