В Україні велика кількість населення через війну не в змозі дозволити собі придбати навіть мінімальний набір продуктів. У той же час є люди, які за покликом серця ладні допомагати з їжею — просто так. Розповімо три такі історії.
Ситуація з доступом до продовольства сьогодні в країні є вкрай непростою. За даними Київської школи економіки, порівняно з довоєнним періодом індекс доступності продовольства, тобто співвідношення середньої зарплати до продуктового кошика, впав на 37%. Водночас за оцінками ООН тривала війна призведе до того, що 90% українців незабаром опиняться за межею бідності. Тому будь-яка допомога з продуктами, особливо для соціально незахищеної категорії населення, сьогодні надважлива.
Безцінна кав’ярня
У травні в Києві на вулиці Великій Васильківській, 38 відкрилося кав’ярня “Млинці за донат”, засноване БФ “Центр продовольчого захисту”. Заклад одразу завоював популярність насамперед серед багатодітних сімей, людей похилого віку, людей з інвалідністю. Відмінною рисою кав’ярні є те, що там безкоштовно годують людей, котрі не мають грошей на оплату обіду. Якщо ж відвідувач захоче віддячити персоналу, він за бажанням може залишити будь-яку суму.
Керівник закладу Олександр Кравченко, маркетолог, розповів Медіа Великих Історій, що перші два місяці після початку війни разом із однодумцями допомагав киянам продуктами. Після звільнення Київської області необхідність у продовольчій підтримці тих, хто опинився у скруті, нікуди не зникла, тому було вирішено відкрити заклад і забезпечувати людей обідами.
“Млинці — їжа швидкого приготування, а сировину для них дістати не так складно. Якщо людина не має можливості отримати повноцінний обід, то млинця з начинкою вистачить надовго. Гаряча їжа, як-не-як! Для себе ми вирішили, що не братимемо з відвідувачів гроші. Людям надається можливість задонатити будь-яку суму. І відвідувачі дають скільки можуть: хто 20, а хто 500 грн. На ці гроші ми маємо можливість робити більше закупівель. Якщо ж людина не має грошей, ми готуємо для неї абсолютно безплатно”, — розповів Олександр.
Незабаром про кав’ярню стало відомо багатьом киянам. Підключилися меценати. На сьогодні крім млинців заклад пригощає гарячими обідами. Минулого тижня у кав’ярні побили власний рекорд: протягом дня нагодували 516 людей, що опинилися у скруті!
Безплатні обіди можна отримати з 10:00 до 18:00. Для цього відвідувачам потрібно зареєструватися, пред’явивши пенсійне посвідчення, паспорт (організатори закладу мають звітувати про свою діяльність перед держорганами). Далі відвідувачу видаються талончик на отримання харчування.
“Ми б не “морочилися” з талонами. Просто у нас теж є певний обсяг підтримки, яку можемо надавати. Наразі у нашій базі зареєстровано 1,4 тис. осіб, а фізично протягом дня ми можемо обслуговувати лише 500 осіб з лишком”, — пояснив Олександр. Він акцентував увагу на тому, що відвідувачі, котрі очікують на отримання безплатного обіду, ведуть себе в черзі спокійно, не створюють тисняви, хоча й визнає, що є до 2% людей, які все ж ведуть себе не особливо стримано.
Обслуговують відвідувачів щодня три-чотири співробітники. При цьому більшість із них раніше у закладах громадського харчування не працювала. Єдина, хто має професійний досвід, це співробітниця, яка раніше була працевлаштована у буфеті одного з театрів.
Олександр Кравченко визнає, що проєкт їхньої команди необхідний багатьом українцям. У планах відкрити ще три-чотири подібні заклади у Києві, а також надавати підтримку тим, хто перебуває в зоні бойових дій.
“Для мене цей проект — можливість дати людям надію та розуміння того, що вони не будуть кинуті напризволяще. Сьогодні в місті більш-менш спокійно, але завтра може статися, що прилетить ракета, і хтось залишиться без даху над головою і їжі. Тому дуже важливо забезпечити людей такою життєвою необхідністю як їжа!”, — підсумував Олександр.
Волонтерська пекарня
Житель Дніпра Олександр Хворост на початку березня відкрив пекарню, і з того часу випікає та безкоштовно віддає хліб армії, волонтерським організаціям та медичним установам. Коли почалася війна, чоловік вирішив зробити свій внесок у перемогу. Оскільки в армії за станом здоров’я він не служив, а до тероборони його не взяли, вирішив допомагати виробництвом хліба.
У приміщенні, де раніше був салон краси, Олександр із однодумцями зробили ремонт, завезли обладнання. Паралельно дали оголошення про те, що потрібні волонтери. Відразу відгукнулося 35 осіб. У результаті було сформовано команду з 18 волонтерів.
“Випікали хліб та здобу. Продукцію розподіляли до волонтерських центрів у Дніпрі, а також доставляли до двох лікарень. Ще здійснюємо доставку на передову. Минулого тижня відправляли халу та печиво. Завтра знову відправимо”, — розповів нам Олександр.
Були у команди й свої труднощі. Багато волонтерів з пекарні втомилися від роботи та почали йти. Постало й фінансове питання. Перші три місяці пекарня існувала на гроші Олександра та його родини (чоловік є підприємцем). Коли ж кошти почали закінчуватись, Олександр із однодумцями були змушені просити донати. З їхньою допомогою вдалося покрити заборгованість за електроенергію і протриматися на плаву ще якийсь час. При цьому чоловік наголошує на тому, що всю продукцію продовжують надавати безкоштовно.
“Все що можемо — привезти людям хліб”
Про соціальну пекарню Good Bread from Good People у Києві наше видання вже розповідало. Особливістю закладу є те, що у ньому переважно працюють люди з ментальною інвалідністю. З початком війни керівництво закладу заявило, що тимчасово припиняє приймати замовлення та переорієнтовується на волонтерську діяльність. Хліб та кекси було вирішено роздавати людям безкоштовно. У результаті з березня і по сьогодні пекарня виробила понад 70 тисяч хлібин, які були роздані волонтерським організаціям, а також доставлено співробітниками самої пекарні нужденним у Київській та Чернігівській області.
Як розповів нам засновник підприємства Владислав Малащенко, рішення надавати підтримку людям було ухвалено ще до війни.
“Варіант продавати хліб ми не розглядали. Адже головне питання було не вижити самим, а допомогти іншим”, — зазначив він.
Заздалегідь було замовлено борошно, яке мали доставити 24 лютого, проте із зрозумілих причин вчасно отримати його не вдалося. Пекарня запрацювала з 10 березня, коли частина працівників вирішила повернутися на свої робочі місця. Спочатку випікали по 200 хлібин на день, але потім замовлення почали зростати. Сьогодні виробляється понад 1 200 хлібин на день.
“Роботи дуже багато. Працюємо з сьомої ранку до шостої вечора. Є проблема з нестачею приміщення. Організація з Німеччини, яка допомагає людям з інвалідністю, передала нам піч та спецобладнання для пекарні, проте ми його не можемо поставити, оскільки площа приміщення обмежена” , — розповів Владислав.
За його словами, пекарню сьогодні підтримують багато міжнародних організацій, а також невеликий приватний бізнес, як, скажімо, ресторан у Японії, який спеціально для цього організував збір коштів для українських пекарів.
На своїй сторінці у Facebook Good Bread from Good People розповідають про випадок, який дає можливість краще зрозуміти, що рухає командою волонтерів. Йдеться про 86-річну бабусю з Новоселівки Чернігівської області у якої загинув син-воїн, а будинок було зруйновано — вибито вікна, пошкоджено дах. У дописі з її історією автори проєкту підсумовують:
“Все, що ми можемо зараз привезти цим людям, це хліб. Ми не можемо вставити їм вікна, але можемо на якийсь час дати зрозуміти, що вони не самі”, — йдеться у публікації.
