Коли мова йде про інклюзивність, часто ми чуємо багато гучних заяв, проте бачимо недостатньо конкретних дій, які зроблять простір навколо більш доступним.
Якщо зміни на державному рівні, зокрема у публічних просторах, вимагають більше часу, то приватні компанії чи організації можуть змінюватися швидше. Що ми можемо зробити, аби робочі місця стали більш доступними та інклюзивними вже найближчим часом? Шукаємо відповідь, спираючись на думки експертів та закордонні приклади.
Вивчити базові правила етикету (та дотримуватись їх)
Експерти некомерційної організації Disability:IN, яка займається інклюзивністю у бізнес-сфері, пропонують пам’ятати загальні правила:
- спілкуйтесь зі своїми колегами як з професіоналами, бо попереду має бути людина та її здібності, а не діагноз;
- не припускайте, що людина з інвалідністю обов’язково потребує допомоги; натомість пропонуйте її у загальних формуваннях на кшталт «скажіть, якщо я можу чимось допомогти»;
- використовуйте інклюзивну мову (про те, як це робити правильно, читайте у нашому матеріалі про основні принципи інклюзивного словника).
Disability:IN також зробили підбірку порад для різних типів інвалідності. Наприклад:
- коли спілкуєтесь із користувачами крісел колісних, не торкайтеся цього обладнання та будьте чутливі до фізичного контакту, який потенційно може нанести шкоду;
- якщо працюєте з людьми з порушенням зору, чітко ідентифікуйте себе, коли наближаєтесь до людини чи долучаєтеся до вже початої розмови — і повідомляйте, що завершуєте діалог або виходите з кімнати.
Якщо ви менеджер, можете не тільки особисто ознайомитись з правилами, а й спонукати колег вивчити і дотримуватися них. Наприклад, можна зробити вивчення цього етикету частиною онбордингу.
Зробити доступність принципом (та призначити відповідальних)
Інклюзивність та доступність добре працюють тоді, коли вони є серед принципів організації, а не згадуються між іншим посеред десятка інших питань.
Хороший спосіб це подолати — переконатися, що у компанії є конкретна людина, яка відповідає за інклюзивність.
Наприклад, дієвою практикою, яку використовують американські компанії, є призначення директора з доступності (chief accessibility officer) — представника топ-менеджменту, який/яка має широкий мандат на втілення потрібних для цієї мети змін. Скажімо, така директорка є в Microsoft.
Звісно, далеко не кожна компанія може дозволити собі наймати людей, котрі займатимуться лише інклюзивністю — але в такому разі все одно дуже корисно призначити відповідальних серед наявного HR-відділу або навіть топ-менеджменту компанії.
Мабуть, ще більш важливо — залучати людей з інвалідністю до процесу і враховувати їх конкретні запити. Як каже директорка з доступності Microsoft Кеті Дейтон, ключовим принципом доступності є залучення людей з інвалідністю до проєктування: «Не можна просто встановити пандус біля будівлі за тиждень до відкриття і перерізати червону стрічку».
Дозволяти віддалену роботу
Багато компаній уже давно не вимагають фізичної присутності в офісі, аби працівники були ефективними, але 2020 рік, звісно, став переламним. Пандемія показала багатьом менеджерам, що віддалена робота може бути такою ж продуктивною, як і офісна.
Люди з інвалідністю від цього виграли: чим більш поширеною стає віддалена праця, тим ширший набір їх робочих можливостей. Мало кому подобається довга дорога до місця роботи, але для людей з інвалідністю вона часто особливо складна, або й неможлива взагалі.
Легкий доступ до ліків та вбиральні, зручне розташування меблів — часто вдома це організувати набагато простіше, ніж в офісі.
Зміну ставлення до віддаленої роботи у період пандемії можна використати як можливість зробити вашу організацію більш інклюзивною.
Адаптувати фізичні простори
Деколи дозволити повністю віддалену роботу неможливо через формат зайнятості. У такому випадку потрібно адаптовувати фізичні простори, аби вони були більш комфортними для людей з інвалідністю.
У цій сфері є багато практичних порад, але перш за все варто пам’ятати два принципи. По-перше, базові кроки — дешевші, ніж може здаватися. Звичайно, для великих офісів масштабних компаній адаптація коштуватиме дорого, але більшість організацій можуть зробити порівняно нескладні кроки, які матимуть значення.
Наприклад, як зазначає директорка з доступності Microsoft Кеті Дейтон в інтерв’ю The Wall Street Journal, «дещо із найпростіших речей, які ви можете зробити — переконатися, що меблі мають інший колір, ніж килим чи підлогове покриття. Це потрібно для людей, які незрячі або мають порушення зору: коли меблі такого ж кольору, як підлога, складно розрізняти їх, можна легко спіткнутися».
По-друге, не бійтеся залучати допомогу. Є багато організацій, які безкоштовно чи не надто дорого допоможуть провести аудит простору. У США існує окрема ніша організацій, які допомагають компаніям дотримуватися Закону про американців з інвалідністю, що регламентує інклюзивність роботодавців.
В Україні, наприклад, є ініціатива Доступно.UA, яка має послугу «Бюро доступності»: замовники можуть отримати поради, як зробити свою локацію комфортною для людей з інвалідністю, а разом із тим, щоб вона відповідала чинним державним будівельним нормам.
Сподіваємось, цей матеріал допоможе вам почати звертати більшу увагу на інклюзивність просторів.
Нагадуємо, раніше ми публікували статтю про досвід переміщення містом в кріслі колісному.
