«Завжди було важливо запускати нові проєкти, вибудовувати та доводити їх до етапу, коли вони починають рухатись і розвиватися самостійно, а відповідно не потребують моєї безпосередньої участі. Це для мене — найбільше задоволення у роботі», — говорить співзасновник платформи «Тепле Місто», а нині директор Promprylad.Renovation Юрій Филюк. В основі діяльності «Теплого Міста» лежить взаємодія між адміністрацією Івано-Франківська, локальним бізнесом та громадою.
Такий підхід забезпечує те, що вектор розвитку Івано-Франківська задають самі мешканці, а «Тепле місто» служить платформою для цього, бо створює фінансові та освітні можливості, а також об’єднує всі сторони для спільного втілення проєктів, які змінюють простір навколо не лише на словах.
Близько року тому Юрій Филюк вирішив піти з посади директора «Теплого Міста». В інтерв’ю для Медіа Великих Історій він розповів, чому прийняв таке рішення і чим його привабив проєкт, яким він займається нині.
Urban Space 100 був не першим рестораном, який ви запустили в Івано-Франківську. Ви були успішним бізнесменом задовго до того, як стали співзасновником «Теплого Міста» та директором Promprylad.Renovation. В одному з інтерв’ю ви згадували, що хотіли «розкачати місто в інтелектуальний спосіб». Чому вашого попереднього бізнесу для цього було недостатньо?
Сталі зміни приходять тільки за умови комплексного підходу й взаємодії у трикутнику: бізнес — громадянське суспільство — держава (міська адміністрація). З позиції лише бізнесу цього досягнути просто неможливо. Усвідомивши цей інклюзивний підхід до суспільних трансформацій, ми почали вивчати інші сектори та шукати способи їхнього включення спершу у діалог, а потім у спільну дію.
Візія «Теплого міста»: Прогресивне сучасне тепле місто з теплими людьми.
Тепле ставлення, теплі кав’ярні, теплі люди, теплі стосунки, мініатюрність як перевага. Тут з’являється відчуття, що не все придбаєш за гроші, відчуття, що ти торкаєшся глибинних цінностей через простих людей, які тебе оточують. І це створює разючу відмінність Івано-Франківська від «корпоративної культури» великих міст. «Теплий» також означає натуральний та природний, без штучності. Її відсутність проявляється в усьому: матеріалах, їжі, природі, стосунках. «Теплий» означає мати «свій шлях». Це не намагання наздоганяти сучасні тренди, а пошук своєї сутності та демонстрація її з найкращої сторони. Якщо мова йде про конкуренцію, то люди та бізнеси змагаються лише в тому, хто більше згенерує тепла.
Нині у медіа вас згадують як засновника проєктів «Promprylad.Renovation», Urban Space 100, платформи «Тепле Місто». Чи ви займаєтеся іншими бізнесами, які з’явилися ще до вищеперерахованих проєктів? Якщо так, як вдається все поєднувати?
Я завжди ідентифікував себе як підприємець. Але в певний момент усвідомив, що підприємництво потрібне не лише в бізнесі. Це спосіб мислення і взаємодії з викликами. Мені завжди було цікаво експериментувати. Зараз мій основний проєкт — Promprylad.Renovation, віддаю йому понад 90% свого часу. Я залишаюсь партнером в мережі «23 ресторани», але не беру участі в операційній діяльності. Крім того, я є членом наглядових рад «Теплого Міста» і благодійного фонду «Повернись живим», що теж потребує часу. Також беру участь у процесі розробки стратегії розвитку Івано-Франківська.
Мені завжди було важливо запускати нові проєкти, вибудовувати та доводити їх до етапу, коли вони починають рухатись і розвиватися самостійно, а відповідно не потребують моєї безпосередньої участі. Це для мене — найбільше задоволення у роботі.
Чому ви пішли з посади директора платформи «Тепле Місто»? Це було через особисте бажання чи задля розвитку платформи?
Обидва фактори стали причиною такого рішення. Цей крок я зробив в інтересах інституції, оскільки правонаступництво є одним із найважливіших принципів сталості організації. Рано чи пізно мені потрібно було відходити від управління, а організації переходити на наступний етап розвитку з новим лідером, водночас зберігаючи свою ДНК.
З іншого боку, я пройшов черговий життєвий цикл. Зараз моя увага повністю сконцентрована на великому проєкті Promprylad.Renovation, що потребує повної включеності.
Коли ви відчули, що можете лишити управління «Теплим Містом»? Чи задоволені тим, як платформа розвивається без вашої участі?
Це був дуже плавний і природний процес, який розпочався близько року тому. Я потребував цього, так само як й організація.
Ми вдумливо і неодноразово спілкувалися з Ілларіоном Павлюком, перед тим, як спільно вирішили, що він стане новим керівником платформи. І організації, і Ілларіону було важливо, щоб це рішення було максимально органічним. Цього і вдалося досягнути.
У мене не виникає бажання втручатися в операційні процеси організації. Наглядова рада «Теплого Міста» дає повний карт-бланш довіри й можливість повною мірою проявитися новому керівнику. Але водночас я розумію, що різко відходити не можна, тому підтримую Ілларіона в усіх ситуаціях, коли це необхідно. Крім того, наступні шість років я лишатимуся членом наглядової ради.
Зараз ви є СЕО Promprylad.Renovation. Чому серед усіх можливих проєктів, які ви могли б курувати, ви обрали саме цей?
Promprylad.Renovation — масштабний проєкт. Мені подобається рівень виклику, який він у собі несе. Але найбільше мене драйвить потенціал позитивного впливу, який приносить цей проєкт суспільству.
на фото: Сортувальна станція на Промприлад.Реновація
Promprylad.Renovation — інноваційний центр на базі старого заводу, який працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Це проєкт зі сфери імпакт-інвестування, де інвестори одночасно вкладають в соціальний вплив на регіон та отримують повернення інвестицій у вигляді дивідендів.
Чому ви вибрали соціальний бізнес як інструмент для глобальних змін у місті, а не пішли, наприклад, у політику?
Кожен має бути на своєму місці й реалізовувати свої таланти там, де це можна робити найкраще. На теперішньому етапі життя я є на своєму місці. І не бачу жодного сенсу йти в інший сектор. Тут ще дуже-дуже багато роботи.
Чому Urban Space 100 став можливим в Івано-Франківську, а лише згодом у Києві? Часто в Україні все відбувається навпаки: тренди задає столиця, які потім підхоплюють регіони.
В цьому випадку, мабуть, просто історично так склалося, що ця ідея зародилася в Івано-Франківську. Саме в цій ціннісній екосистемі, яка сприяла її успішній реалізації, що видається мені природнім.
Для розвинутих країн дуже типово, що центрами змін стають інші міста поза столицею. І це робить країну сильнішою.
«Я розумів: або ми починаємо щось робити, або я починаю тут задихатися. Не вистачало динаміки, цікавих проєктів», — сказали ви в одному зі своїх інтерв’ю. Виходить, що платформа «Тепле Місто», яку ви започаткували, виросла з вашої особистої необхідності. На вашу думку, локальна потреба — це невід’ємна складова успішних соціальних ініціатив, чи самого бажання «врятувати світ» достатньо?
Спершу маю сказати, що я дійсно керувався своїми відчуттями. Але побачив, що схожі відчуття є і в інших людей. Саме це стало основою для створення платформи. Це був і є спільний пошук можливостей зробити своє життя цікавішим, динамічнішим, з більшою кількістю можливостей для реалізації свого потенціалу. Будь-яка фантазія згасне, якщо не знайде відгуку в інших людях.
Чому для «Теплого Міста» так важливо вибудовувати проєкти, що створюють інфраструктуру для зміцнення довіри серед мешканців Івано-Франківська?
Довіра — це рушійна сила для позитивних змін. Ми живемо в соціумі, в якому значно більше спільного, ніж персонального. Якщо ми хочемо змінювати спільне, то без довіри в нас нічого не вийде. Тому більшість наших проєктів націлена на формування довіри між людьми та інституціями, а також на міжсекторальну взаємодію.
На вашу думку, чому бізнесу вдається якісно змінювати місто, коли він працює згуртовано? Платформа «Тепле Місто» — не єдиний цьому доказ, можемо взяти до прикладу львівський IT Cluster, що втілює багато ініціатив, які пов’язані з міським простором. Один у полі — не воїн?
Однозначно, один у полі не воїн. Разом можна створювати системний рух і досягати синергетичного ефекту, коли всупереч правилам 1+1 дорівнює не 2, а 3, 4 й значно більше. При правильному дизайнуванні й управлінні платформеність дає сталість і збільшує шанси на досягнення успіху, а також робить кожного учасника такої системи сильнішим.
Завдяки Urban Space 100 вдалося втілити багато проєктів, що так чи інакше вплинули на життя мешканців Івано-Франківська. Який проєкт серед усіх реалізованих вплинув на ваше життя або запам’ятався найбільше?
Для нас в Urban Space 100 було важливо створити систему підтримки громадянського суспільства без втручання в прийняття рішень. І функція «Теплого Міста» в цій системі була і є виключно адміністративною. Самі рішення приймають засновники. Для мене не було принципово, які проєкти обиралися для підтримки, найважливішим було те, що ці проєкти були обрані прямою демократією.
Чи може бізнес у XXI не вирішувати соціальних проблем, не мати цінностей і не бути соціально відповідальним?
Виглядає, що все рухається до того, що не зможе. Кілька років тому у Стенфорді мені пояснили, що сучасні інвестфонди вже зараз до обов’язкових параметрів аналізу того чи іншого проєкту поряд з дохідністю, ризиками, ліквідністю додають критерій impact (англ. — вплив). Це не просто імітація корпоративної соціальної відповідальності, як було колись, а реальна конкурентна вимога.
Бізнеси, які не будуть вплітати себе в екосистему, в якій працюють, які не будуть дбати про ресурси, які використовують, не будуть мислити категоріями ширшими ніж власні інтереси, почнуть програвати конкуренцію іншим гравцям ринку. І можна думати, ніби Україна відстає від цього тренду — але я бачу, що це стає вимогою часу і в нас.
Припустимо, є бізнес, який успішний, прибутковий, і лише на х-році свого існування його власники вирішили, що готові віддавати, а не лише заробляти. Як бізнесу знайти свою нішу у розв’язанні соціальних проблем?
Це діяльність, яка потребує експертизи. Як на мене, варто подивитися й розглянути потенційні партнерства з уже наявними гравцями на ринку соціальних послуг, або ж поцікавитися, як влаштовані внутрішні процеси в компаніях, які вже мають такі соціальні політики.
Важливо рухатися за внутрішнім покликом. Тематики, з якими плануєте працювати, мають вам відгукуватися.
На вашу думку, бізнес мусить мати стратегію для втілення своєї соціальної місії чи варто просто йти за покликом серця?
Я думаю, що це поєднання обох компонентів. З одного боку, варто завжди рухатися за покликом серця та обирати ті сфери, що відгукуються, це додаватиме енергії рухатися системно і «в довгу». З іншого боку, експертний підхід і стратегія можуть якісно вплинути на результат.
Як поява соціальної складової у вашому бізнесі змінила не лише Івано-Франківськ, а й ваше життя?
Я не думаю, що поява соціальної складової у нашому з партнерами бізнесі суттєво вплинула на Івано-Франківськ. Вона разом з іншими ініціативами зробила свій скромний вклад у змінотворчі процеси, що лише набирають обертів.
А щодо мене, моє життя змінилося кардинально, воно однозначно ускладнилося. У бізнесі критерії успішності дуже прості й зрозумілі, там все залежить від того, скільки економічної доданої вартості ти генеруєш. Тепер кожен проєкт, який я обираю для себе, має перш за все нести важливі для мене сенси та драйвити. Це робить моє життя повним.
