Центральна площа Кропивницького. На місці, де вісім років тому був пам’ятник Кірову, майорить червоно-чорний прапор, а під ним стоять портрети загиблих на Євромайдані. Їх ще в 2014-му зробили активісти місцевого Майдану, ніби передчуваючи, що до справжнього пам’ятника справа не дійде. Тут, під час вшанування Небесної сотні 21 лютого 2022-го, місцеві активісти вже обдумували план дій на випадок повномаштабного вторгнення, аби з перших днів кинутися працювати на перемогу.
Від намету до поставок на мільйони
На міській набережній жовта стела із синім написом Be brave like Ukraine. Ще до квітня це був сірий бетонний моноліт, де за часів Ющенка почали зводити пам’ятник жертвам Голодомору, але гроші закінчилися після встановленого постаменту і бетонної плити. Аж поки одного дня у квітні пара айтішників — Дмитро Богданов та Аліна Маркіна — використали його для стінопису.
За кількасот метрів звідси «Кропхаб» — найбільший міський волонтерський центр, який у лютому став ключовим у забезпеченні військових і тероборонівців усім: від їжі до коктейлів Молотова.
У невеликому приміщенні без вікон пахне як на горищі: картонними коробками, у яких змішалися безліч різних ароматів. Довкола — як у мурашнику: всі кудись бігають і паралельно розмовляють по телефону. Але порівняно з лютим тут спокійніше.
З ініціативи мами Катерини Колтунової Інни Колпак та її однодумців простір почав роботу ще у 2014 році. Тоді на площі Богдана Хмельницького вона разом з іншими волонтерками розгорнула намет, де збирали потреби і фасували допомогу як для військових, так і для людей із прифронтових територій.
Катерина у той час тільки народила сина і опікувалася малюком, тож в активну роботу не включалася.
У 2017 році міська влада надала волонтерам приміщення неподалік площі: старе, темне і холодне. Наступного року там своїми силами почали робити ремонт, а також зареєстрували благодійний фонд «СМАЙЛ» — зараз він є основним розрахунковим рахунком для збору допомоги. У 2019 році приміщення заграло новими барвами й тут запрацював «Кропхаб» — простір для творчої реабілітації та спілкування військових і не лише.
24 лютого хаб в один день став логістичним центром для всіх волонтерів міста.
«Там зібралися люди, до яких хочеться пригорнутися душею, які відчувають це точно так, як ти. Своє коло», — згадує Інга Дуднік, яка згодом очолила гуманітарний центр Кропивницького.
У перший тиждень, коли багато магазинів не працювали, важливу роль відігравали знайомства. Люди одне через одного шукали тих, хто може відкрити магазин і дати продукти.
«Нам сюди залітали дорогі сири, торти. Ми їх передавали на блокпости. Так що хлопці їли дор блю і пармезан», — каже Катерина.
Зносили все, що можна, і кропивничани. У перший місяць сюди приходило 600-800 людей на добу, а волонтери не встигали сортувати продукти.
Оскільки в малому приміщенні вмістити все не могли, вирішили розбити намет на Козачому острові – у парку в середмісті. Там працювали цілодобово: приймали пожертви, видавали необхідне воякам, а згодом і переселенцям.
«Десь 40 волонтерів чергувала у Кропхабі і 40 на Козачому острові. Наш кістяк із 15 людей і багато нових, із інших громадських ініціатив та навіть ті, кого ми не знали. Нприклад, приходила жінка, яку ми називали «біженкою з Італії». Вона одружена з італійцем, але живуть у Кропивницькому, прийшла волонтерити», — каже Катерина.
Організували перші поставки тепловізорів. Першу фуру на схід відправили на четвертий день повномасштабного вторгнення — це напрям, який вони добре знали і з яким співпрацювали.
Водії свої,перевірені роками. Вони і везли допомогу на передок, і вивозили тіла, коли в перший час із цим були проблеми.
«Вони себе навіть бояться назвати волонтерами, але в цьому ланцюжку вони для хлопців — ті, хто привозить не лише їжу, а й співпереживання», — каже Катерина.
З лютого Кропхаб відправив уже 2000 тонн допомоги військовим і приблизно 700 тонн — гуманітарної. На все витратили вже понад п’ять мільйонів гривень. Катерина нагадує, наскільки важлива людям на передовій не тільки техніка, а й душевна підтримка.
Окремий напрям роботи — простір «МИР 2.0». Він працює другий рік поспіль у дворику і частині приміщень колишнього кінотеатру «Мир», збудованому у стилі сталінського ампіру.
Катерині Колтуновій вдалося домовитися з власником, щоб він безплатно пустив їх туди, аби могли проводити заходи під відкритим небом. Торік тут прибрали, стіни зовні розмалювали графіті.
Цього року з новою силою тут і ще у кількох точках по місту працюють «творчі волонтери», за кураторства місцевого ведучого Євгена Жердія. Все максимально просто: кошти від квитків за концерти і майстер-класи йдуть «Кропхабу» для військових потреб.
У приміщенні є дві кав’ярні. Того року в сезон ними опікувалися місцеві, а цьогоріч вирішили, що дадуть змогу тут працювати переселенцям з Херсону і Рубіжного, які вдома мали бізнес.
«”Серця матерів”, благодійний фонд “СМАЙЛ”, простір “МИР 2 0” — це єдиний організм. Це різні наші іпостасі. Через різні форми ми можемо транслювати навчати залучати до спільних цінностей», — каже Катерина Колтунова.
Кулінарні війська: «Годуємо патріотів»
«Кількість варіантів, як вирішити проблему, залежить від етапу, коли ви за цим звернулися», — великий банер із таким написом англійською висить над входом. Він залишився від ІТ-фірми, яка і надала в користування приміщення: самі з’їхали, але справно платять оренду і комуналку та вирішили пустити волонтерів ініціативи «Годуємо патріотів».
«Краще щось робити, бо вдома можна з’їхати з глузду. Перший місяць ми плели сітки, потім були на хлібзаводі, де треба було фасувати сухарі, а тепер ми тут», — каже Алла про себе і подругу Людмилу. Вони пенсіонерки і приватні підприємиці. З квітня приходять фасувати сухі супи.
Щосуботи в 11.00 та о 14.00 у дві зміни тут збираються волонтери, щоб фасувати сухі супи, складники на які сушили весь тиждень.
Ініціатива для міста не нова, адже з 2014 по 2016 роки аналогічною справою займалася «Кулінарна сотня Кіровоградщини». Згодом вони припинили роботу, адже харчування на передовій налагодилося.
Після повномасштабного вторгнення Вікторія Талашкевич, яка зараз координує проєкт, кинула клич у фейсбуці про поновлення ініціативи. Зараз у кулінарних військах 30 людей «кістяку» із досвідом і ще понад 200 — нових. Третина — новоприбулі з інших регіонів.
Хтось із волонтерів приходить лише на фасування, а хтось сушить вдома. У спільному чаті обговорюють, хто і що сушить, щоб розуміти обсяги.
Навесні була проблема із цибулею, капустою. Цибулю сушити вдома незручно через запах, а капуста дуже подорожчала. Тоді вдалося отримати фінансову підтримку від донорів і купувати.
«Зараз проблеми виникають час від часу з картоплею, бо її складніше сушити, треба проварювати і промивати. Тому також знайшли, де купувати вже сушену. А ось буряка насушили стільки весною, що і зараз його використовуємо», — каже Вікторія Талашкевич.
Збором овочів займається Наталя Бур’яненко. Вона старожилка, адже допомагала сушити супи ще з 2015 року, коли переїхала сюди з Антрациту. Каже, коли хтось готовий віддати якусь провізію, готові забрати будь-коли.
Нині мають координаторів по мікрорайонах, які забирають у Наталі свіжі овочі і розвозять сушитися тим, у кого є сушарки.
Від 24 лютого вже нафасували 33 тисячі упаковок супів, які передали через «Кропхаб» на передову і на прифронтові території.
Територія допомоги
Станом на серпень Кіровоградська область прийняла вже 90 тисяч переселенців, які залишилися тут. 23 000 з них — у Кропивницькому.
2 серпня у місто прибув перший евакуаційний потяг із Донеччини. Цього року там не варто чекати на опалювальний сезон, тому обіцяють вивезти звідти всіх охочих.
Це значить, що для гуманітарного центру, яким опікується громадська організація «Територія успіху», буде ще більше роботи.
День повномасштабного вторгнення «Територія успіху» почала з того, що вивезла у надійне місце всі документи, а тоді кожен відправився залагоджувати безпеку своїх родин.
Керівниця організації Інга Дуднік, у якої дорослі діти, пішла відразу в «Кропхаб».
«24 лютого Оля і Тарас, старша донька з зятем, пропонували поїхати на захід України. Я відповіла: “Ви їдьте, а я лишуся”. Для мене сидіти без діла неможливо, просто збожеволію. Треба робити те, що вмію, а чим я можу бути там корисною? Вже наступного дня Оля повідомила, що вони з чоловіком вступили до тероборони», — каже Інга.
Спочатку плела сітки, сортувала допомогу у коробках, потім почала розселяти вимушених переселенців. За день бувало по півтори тисячі дзвінків.
На початку березня молодша донька з двома малюками виїхала з Кривого Рогу до Польщі.
«Коли вона доїхала, була вражена, що на залізничному вокзалі там стояли дитячі візочки для тих, хто їх потребує. Їх зустріли, одягли. Я зрозуміла, що багато людей точно в такій же ситуації потрапляють у Кропивницький», — каже Інга.
Вирішили робити центр гуманітарної допомоги для переселенців, бо такого в місті ще не було. Для організації це був новий досвід, адже раніше вони займалися переважно адвокаційною діяльністю, навчальними проектами. Звернулися з ідею до обласної військової адміністрації і їм дали приміщення для роботи – спортшколу, яка тимчасово не працювала.
Оскільки за 14 років «Територія успіху» мала багато партнерів, донори самі почали звертатися, щоб підтримати ініціативу. Так за три місяці вони отримали і витратили на потреби новоприбулих гроші в еквіваленті свого трирічного бюджету.
«Ми сформували чітку позицію: якщо в нас є гроші, маємо витрачати так, щоб підтримати саме місцевих виробників з області. Буде підтримка місцевих виробників, значить у людей збережуться робочі місця, зарплата, економіка працюватиме. Нам навіть пропонували десь трохи нижчі ціни за межами області, але ми не погодилися», — каже вона.
З того часу тричі міняли приміщення. Коли у спортшколі відновили заняття, переїхали до однієї зі шкіл. А зараз перед початком навчального року черговий переїзд — у їдальню одного із університетів, яку не використовували. Паралельно з цим, продовжували видавати допомогу.
Це роблять за формулою: одна людина — один пакунок — один місяць. А також є спеціальна система реєстрації.
«Коли навесні було 200 людей в день, ми встигали обслуговувати їх. А як назбиралося вже 400, почали видавати талончики, щоб проходили по черзі, бо більшій кількості не могли допомогти. 19 квітня ми перебралися в іншу локацію і поки один день не працювали, сформувалася черга в тисячу людей. Ми зрозуміли, що так не впораємося і не зможемо розпланувати кількість пакунків з допомогою. А давати по три картоплини людям, які відстояли п’ять годин в черзі, — несерйозно», — каже Інга.
Тому розробили систему на зразок тої, за якою українці тепер записуються до сімейного лікаря. Тільки замість лікаря — консультант центру.
Вивісили QR-коди, які треба відсканувати, щоб записатися. Також це можна зробити телефоном. На вулиці біля центру чергував волонтер, який допомагав тим, у кого не виходило самостійно. 20% місць залишали вільними для людей, які прийшли без запису з категорій маломобільних груп.
Запит на допомогу набагато ширший — це не лише переселенці останніх місяців, а всі вразливі групи населення.
Нині видають продукцію гуманітарних місій.
15 серпня гуманітарний центр відновив роботу в новому місці. Перший день після перерви видався складний. Люди скупчувалися під дверима до обіду, не могли розібратися з талонами. Коли о 15.00 робочий день волонтерів уже закінчився, люди продовжили приходити і питати. Хтось невдоволений системою, хтось просить допомоги із телеграм-каналом, де інформують про реєстрацію.
«Крім системи реєстрації має бути система цінностей», — каже Інга.
Саме завдяки системі цінностей і злагодженій роботі центр працював останні півтора місяці майже без нагляду керівниці, яку вони підтримали у тяжкий час. У кінці червня донька і зять Інги загинули на сході.
Попри все Інга зараз знову в строю робить усе, що від неї залежить. Продовжуватиме до перемоги.
Гайд Кропивницьким: де прогулятися, які місця побачити та де поїсти
Де поїсти
Ресторація Кропивницьких
вул.Театральна 29
Заклад у центрі міста, із сучасною українською та європейською кухнею. Меню частково змінюється по сезонах і дозволяє завжди знайти щось оригінальне.
Ресторан, як і інші заклади локальної мережі Point, від лютого долучається до приготування обідів для територіальної оборони, а також пропонує клієнтам придбати благодійну наліпку, а за виручені кошти купує необхідне на запит волонтерів.
Gogol Espresso Bar
вулиця Гоголя, 91/46
Заклад потрапив до українського Coffee Guide 2021. Крім кави тут дуже смачні десерти. Заклад неодноразово закуповував речі за списком потреб гуманітарного центру.
DVA Coffee
вул.Театральна 38
Смачна кава, затишний оригінальний літник з фонтанчиками і гойдалкою. Заклад підтримує волонтерські ініціативи з 2014 року. Починаючи з лютого, допомагали закривати потреби гуманітарного центру і підтримували амуніцією свого працівника, який нині захищає країну.
KEX bar
вул.Театральна 31
Ще один заклад із Coffee Guide. Каву тут обсмажують самостійно, а також пропонують альтернативні способи заварювання. Вітрина десертів теж порадує.
Зараз у закладі збирають дрібні монетки в рамках ініціативи НБУ «Смілива гривня».
Ваніль
вулиця Пацаєва 11б,
вулиця Набережна 11
Кав’ярня, де можна попити каву вже з 7.30 ранку. Заклад підтримував благодійні ініціативи від дня заснування. З 24 лютого 1 гривня з кожної покупки в кав’ярні йде на ЗСУ. Також заклад є місцем для проведення інших волонтерських ініціатив.
ChaCha
вулиця Габдрахманова, 35а
Ресторан грузинської кухні, який підійде і щоб посидіти вдвох, і щоб забрати величеньку компанію. Готували сніданки, обіди і вечері для захисників. Донатять на волонтерські потреби.
Що подивитись у Кропивницькому
Вулиця Театральна
Чи не єдина вулиця, де збереглася старовинна архітектура. І найкраще місце для прогулянок вечорами. Від Площі Героїв Майдану до театру — багато кафешок. Цікавий пам’ятник двірнику і пам’ятник першому трамваю, яких вже давно немає в місті.
Алея авіаційної слави
вулиця Степана Чобану, 10Б
Виставковий простір під відкритим небом біля Льотної академії, де розміщені справжні літаки Ан-24, Як-40, Іл-28, Міг-21.
Етнолабораторія «Баба Єлька»
вул. Театральна, 12
Особливий музей старожитностей і історії регіону, де екскурсію проведуть закохані у сільський побут наших бабусь дівчата. За бажанням тут можна сфотографуватись у дійсно традиційному одязі регіону, придбати книгу про місцеву кухню та магнітики.
Дендропарк
вул. Євгена Тельнова, 28
Парк розваг у центрі міста. Зазвичай він популярний у травні — сезон цвітіння тюльпанів, яких тут тисячі. Зараз же тут можна покататися на атракціонах або скупатися у сухому фонтані дітям.
Міський сад
вул.Садова
Тут є де прогулятися та послухати птахів і жаб. Також можна взяти в оренду електросамокат, або зайняти з друзями спортивний майданчик, щоб пограти в волейбол чи баскетбол.
Набережна Інгулу
Тут вас вочевидь не зачарує річка, але маєте шанс сфотографувати декілька цікавих муралів, якими намагалися прикрасити це місце активісти. Також ж є шанс зустріти і підгодувати диких качок.
Краєзнавчий музей
вулиця Театральна, 40
Завітайте сюди, щоб дізнатись трохи більше про регіон і помилуватися старовинною будівлею, у якій він розташувався.
