• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна

«Незламні»: як працює національний реабілітаційний центр

Катерина Іголкіна

Зю Побережнюк

18 Травень, 2023

 16,795  

Втрата руки або ноги, на жаль, стала щоденною реальністю багатьох українців. Військові травмуються на фронті, цивільні — на замінованих територіях, але на допомогу приходять сучасні технології протезування. Розповідаємо про національний реабілітаційний центр «Незламні» у Львові, де дорослі та діти безкоштовно отримують протези, щоб знову повернутися до активного життя — або й на службу.

«Лікуємо, протезуємо та реабілітуємо українців в Україні» — це девіз центру «Незламні» (Unbroken Ukraine). Він діє на базі Першого медоб’єднання Львова — найбільшої медичної установи України, куди входять дві дорослі лікарні та одна дитяча. Коли у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, сюди евакуаційними потягами почали прибувати пацієнти, багатьох із них відправляли на лікування за кордон. Та швидко стало зрозуміло, що відправляти всіх неможливо — українці мають лікуватися в Україні, і для цього потрібно створити умови.

Протезування — не єдиний напрям роботи «Незламних». Тут спеціалізуються на хірургії, ортопедії, фізичній та психологічній реабілітації, тут діє найбільший в Україні опіковий центр та існує власне відділення психіатрії та центр ментального здоров’я. Та протезування все більше виходить на передній план, адже військові та цивільні постійно травмуються. У ДСНС кажуть, що наразі в Україні заміновано близько 30% території, і на розмінування підуть десятки років.

«Ми стикнулися з новою травмою — мінно-вибуховою, дуже багато ампутацій, — розповідає Соломія Якубечко, керівниця комунікаційного департаменту центру «Незламні». — Ми не знаємо точну кількість українців, які потребуватимуть протезів, бо війна триває». Але ясно, що вже зараз мова йде щонайменше про кілька тисяч людей. Так само, як масштаби цієї війни стали безпрецедентними після Другої світової, кількість людей, що одночасно потребують нових рук або ніг, вразила не тільки українських фахівців, а й закордонних: до таких темпів не була готова жодна країна.

Мультидисциплінарний підхід

Пацієнту, який потрапляє в центр «Незламні», не потрібно шукати додаткову допомогу, адже з ним одразу працює мультидисцпилінарна команда спеціалістів: протезист, хірург, ортопед-травматолог, фізичний терапевт і психотерапевт. Це важливо, щоб забезпечити повний цикл лікування і реабілітації. Майже третина пацієнтів потребують повторної ампутації кінцівки, щоб можна було правильно встановити протез, тому протезист має тісно працювати з хірургом — а також із психотерапевтом. Головний протезист центру «Незламні» Назар Багнюк пояснює: «Рішення щодо плану лікування приймається консенсусно. Іноді проблема може бути не фізичною, а психологічною — наприклад, у випадку фантомного болю».

Для пацієнтів мультидисциплінарний підхід означає, що їм не доведеться їздити в різні міста чи навіть країни для операції, протезування та відновлення. Усі етапи можна пройти у Львові під наглядом уже знайомих спеціалістів. «Поїздка в іншу країну не гарантує, що тобі завтра дадуть протез. Одного з перших пацієнтів ми відправили за кордон, йому сказали очікувати на протез пів року. Він повернувся додому і прийшов до нас, — каже Соломія Якубечко. — Багато пацієнтів пишуть нам в Інстаграмі, Фейсбуці: як до вас потрапити на протезування? Ми даємо телефон нашої координаторки, вона записує на прийом, а далі спеціалісти дивляться, що можна зробити, чи потрібне пацієнту лікування, реабілітація. Ми не відмовляємо нікому».

У центрі проходять протезування військові та цивільні, дорослі й діти. Зараз у черзі близько 200 пацієнтів. Комусь треба, щоб загоїлася рана, хтось чекає на видалення уламків від снаряда, іншим потрібна реабілітація — це довготривалий процес, який може тривати кілька місяців.

Час, який знадобиться власне на протезування, визначається індивідуально і залежить від типу протезу, рівня ампутації (вище чи нижче ліктя або коліна), складності технології. В середньому протез виготовляється від 3-4 днів до 2-3 тижнів. Вартість теж коливається: якщо просте механічне коліно коштує близько 4 тисяч євро, то ціна електронного буде на рівні 17-18 тисяч євро. Але для пацієнта все це безкоштовно.

Не існує двох однакових протезів

«Незламні» не тільки встановлюють, а й виготовлять протези. Спочатку це стало можливим завдяки мобільній майстерні, яку центру подарувала Мальтійська служба за підтримки уряду Німеччини. У цьому пересувному «вагончику» могли працювати двоє протезистів. За перші півроку роботи, з вересня 2022-го, вони встановили людям більше 100 протезів. А вже в березні 2023 року відкрилася велика майстерня: десять робочих місць, шість кімнат, 250 квадратних метрів. Тепер у центрі поставили мету виготовляти 100 протезів на місяць.

Більшість протезів замовляють індивідуально під кожного пацієнта в одного з найбільших виробників у світі, німецької компанії Ottobock. Індивідуально — це означає, що в центр надходять комплектуючі, а вже збирають і налаштовують протез спеціалісти на місці. «Є поняття компонентів: коліна, стопи, гачки, які можна заздалегідь виготовити на заводі. Але не можна виготовити те, що стосується тіла і безпосередньо контактує з людиною — куксоприймачі, інтерфейс між живим і штучним. Їх ми виготовляємо з нуля: м’якіші чи грубіші, тонші чи товші, довші чи коротші, — пояснює протезист Назар Багнюк. — Можна прикрутити найбільш технологічні запчастини, але ніхто нікуди не піде, якщо куксоприймач погано зроблений і людині буде некомфортно ступати на нього». При цьому протези рук робити довше і складніше, ніж протези ніг, це займає у два-три рази більше часу.

Захиснику Маріуполя Олександру Морському пошкоджену руку ампутували в укритті «Азовсталі», де він провів півтора місяці, потім ще два місяці — у полоні в Оленівці. Після повернення додому він отримав міоелектричний протез у центрі «Незламні». Назар Багнюк пояснює технологічний принцип роботи протеза: є датчик, який зчитує електричний сигнал під час скорочення м’яза, підсилює його і приводить в рух електродвигун кисті. Наприклад, щоб відкрити кисть і схопити щось, потрібно подати руку вперед або звести лопатки, зсутулитися.

Сину іншого захисника, 13-річному Дмитру, що втратив руку, допомагаючи мамі по господарству, також встановили схожий протез. Його найчастіше достатньо для забезпечення основних функцій. Поки хлопець росте і формується, йому не потрібні складніші технології.

Який саме протез обрати, вирішує не пацієнт, а радить протезист. «Найдорожче не завжди буде найкращим для конкретної людини, — підкреслює Назар Багнюк. — У полі найдешевший трактор буде їхати краще, ніж найдорожчий автомобіль — і навпаки, по автобану краще їхати на мерседесі, ніж на тракторі. Технологій багато, але все повинне мати своє застосування». Головне — підібрати для пацієнта саме той протез, який вирішить його проблему.

Чи всім потрібна роборука?

Маючи 19 років досвіду у протезуванні, Назар Багнюк скептично ставиться до тренду називати речі «біонічними» (біоніка — використання біологічних методів і структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів. — прим. авт.). Він каже, що це більше маркетингова класифікація, яка не має під собою технічного сенсу. І проводить паралелі: «Як слово “кібернетичний”: усі чомусь пов’язують це з роботами, але це про управління системами. Так само “біонічний” — це, наче, симбіоз живого і механічного, але так можна сказати майже про будь-який протез. Всі “біонічні” протези використовують міоелектричний датчик. У більшості випадків це слово стосується міоелектричного протезу руки, котрий має кілька хватів, більше, ніж один».

Проте спеціалісти центру працюють з «біонічними» продуктами. Так, десантнику Михайлу Юрчуку встановили протез україно-американського стартапу Esper Bionics. Саме така «рука» прикрашала обкладинку журналу Times як один із найкращих винаходів 2022 року. Хоча самі розробники не приховують, що їхній виріб не універсальний: поки що він не має серйозного захисту від води і навряд підійде військовим, які хочуть знову брати участь у бойових діях. У стресових умовах складно контролювати скорочення м’язів і хват протеза — як наслідок, управління танком чи поводження зі зброєю може призвести до значиних ризиків для життя самого бійця або оточуючих.

32-річний львів’янин Юрій, який втратив руку через мінно-вибухову травму, отримав у «Незламних» надрукований на ЗD-принтері протез TrueLimb від американської компанії Unlimited Tomorrow. Це найлегший протез у світі, який можна встановлювати одразу після загоєння рани.

Щоб працювати з новими технологіями, лікарі центру постійно проходять підвищення кваліфікації за кордоном, навчаються роботі з конкретними продуктами безпосередньо у виробників та проходять сертифікацію. Деякі електронні протези не встановиш, якщо не маєш логіна та пароля для входу в спеціальну програму, розповідає Назар Багнюк. А отримати їх можна, тільки якщо успішно пройшов навчання і склав іспит з цієї технології.

«Нам багато допомагали колеги з-за кордону: британські, американські лікарі приїжджали на кілька місяців і оперували разом з українськими хірургами суто воєнні травми», — розповідає Соломія Якубечко. А нещодавно всесвітньо відомий ортопед-травматолог Муньєд Аль Мудеріс привіз до Львова технологію, про яку давно мріяли українські лікарі — остеоінтеграційне протезування, коли в кістку вживлюють штучну кінцівку. Цей метод дозволяє встановлювати протези людям з «високою» ампутацією ніг, і вже наступного дня після операції пацієнт може ходити.

Адаптація після протезування — це також і самостійна робота пацієнта. Фізичний терапевт може показати, як вдягнути протез і зробити перші кроки, а далі дає «домашні завдання», починаючи з найпростіших — встати та сісти. Щоденні ж заняття українських захисників у центрі нагадують тренування у спортзалі чи елементи спортивної гімнастики: бігова доріжка, віджимання, вправи з м’ячем, з гантелями, на брусах.

Мільйони грошей на тисячі протезів

Для пацієнтів протезування безкоштовне — але не для центру «Незламні». Хтось має платити за комплектуючі, які постачають світові компанії, а ще є робота висококласних українських спеціалістів, вартість операцій та реабілітації. Держава чи місто не можуть самостійно впоратися з такими обсягами, вони оплачують лише частину потреб, тому в центрі залучають фінансування з різних джерел.

Левову частку допомоги надають міжнародні організації, наприклад, Товариство Червоного Хреста України чи американська гуманітарна організація Direct Relief. Або цілі міста — литовський Вільнюс, німецький Фрайбург. Приватні донори та соціально-відповідальні місцеві бізнеси часто приходять із запитанням: «Що зробити?» і можуть допомогти адресно. Українська IT-компанія оплатила протез одному з пацієнтів — і це лише один із прикладів.

За допомогою благодійних кампаній та залучення амбасадорів центр вирішує подвійне завдання: збирає гроші та розповідає про себе, щоб більше людей в Україні могли отримати протез. Так, співачка Ольга Полякова зібрала на платформі dobro.ua майже 2,5 мільйони гривень для проєкту «Протези для Незламних». Із них 1 мільйон 700 тисяч гривень пожертвував захисник Маріуполя Михайло Діанов — саме стільки українці раніше зібрали йому на лікування руки.

Іноді благодійники самі створюють кампанії на користь центру. Інтернет-видання Platfor.ma та бренд Woolkrafts випустили колекцію пледів із зображенням пейзажів різних регіонів України. Прибуток від продажів передадуть «Незламним». Для тих же, хто хоче просто підтримати центр будь-якою сумою, відкритий благодійний рахунок.

Ще одне важливе питання, крім бюджету, — це кадри. «У нас майже немає закладів, які б випускали спеціалістів з протезування, — резюмує Назар Багнюк. — Якщо добре простимулюємо, можливо, якийсь виш і захоче відкрити цю спеціальність». Уже зараз попит перевищує пропозицію, і кваліфікованих спеціалістів менше, ніж потрібно на таку кількість пацієнтів. Крім того, є сенс мислити стратегічно й навчати професіоналів на десятиліття вперед. За законодавством України, протез потрібно змінювати кожні три роки (парні — щорічно), а значить, ті, хто отримує протез сьогодні, звертатимуться по допомогу ще не раз.

А поки що «Незламні» діють відповідно до своєї місії рятувати українців в Україні. 11 квітня у Львові відкрився новий реабілітаційний корпус центру, де пацієнти з протезами будуть адаптовуватися до нового життя за допомогою роботизованої системи ходьби, екзоскелетів, роборукавичок та інших технологій. Також тут запрацює басейн для реабілітації у воді, ерготерапевтична квартира з кухнею, де можна заново вчитися дбати про себе в домашніх умовах, та імітація магазину, щоб тренуватися робити покупки. На стінах корпусу розмістили портрети пацієнтів і лікарів, які зробив фотограф «Азовсталі» Дмитро Козацький з позивним «Орест». Як і він сам, багато захисників після реабілітації хочуть повернутися на службу — навіть якщо не на фронті, з протезом вони зможуть продовжувати активне життя.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter