• Про Zagoriy Foundation
  • Спецпроєкти
  • Новини благодійності
  • Велика історія
  • Головна
Головна / Велика історія / Паспортний контроль: що робити з ейджизмом

Паспортний контроль: що робити з ейджизмом

Паспортний контроль: що робити з ейджизмом

Фото: Depositphotos

Дискредитація спеціалістів старшого віку на ринку праці в літературі описана давно — її символом став Акела, який промахнувся і мав звільнити місце вожака. На жаль, проблема актуальна не тільки в книжці Кіплінга позаминулого сторіччя, але і в сучасній реальності. При цьому, упередження існують не тільки до спеціалістів старше 40 років. 

Молодь до 25-ти, наприклад, страждає від того, що знайти першу серйозну роботу може бути важко. Тут згадується невеселий жарт про кнопку з написом «отримати досвід роботи», на яку не можна натискати без досвіду.

Складається враження, ніби в людини сьогодення є невеликий проміжок часу між 25 та 40 роками, щоб побудувати кар’єру та забезпечити себе. На жаль, дослідження це враження тільки підкріплюють.

Великі сумні дані

Згідно з результатами соціального опитування від Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у співпраці з громадською організацією «Центр інформації про права людини», близько 40% українців, які влаштовувались на роботу, зіштовхнулись з віковою дискримінацією. 
Виходить, хоча за законом України людині не можна відмовити в працевлаштуванні на підставі віку, роботодавця це рідко обходить.

Близько 40% українців зіштовхнулись з віковою дискримінацією при влаштуванні на роботу.

Склалася дещо сюрреалістична картина: в країні зі старіючим населенням та низькою народжуваністю роботодавці скептично відносяться до молодих претендентів на роботу — і одночасно не хочуть працювати зі спеціалістами у віці.

Ейджизм на ринку праці спричиняють:

  • професійні стереотипи. Молоду людину можуть не розглядати як кандидата на керівну посаду, а літню — на вакансію, яка вважається «молодіжною»; 
  • низький рівень професійної етики. Часто нетактовні моменти зустрічаються ще на етапі знайомства з вакансіями, але іноді викриваються вже у співбесіді чи обговоренні деталей умов співпраці;
  • корпоративні механізми. «У нас молодий колектив з середнім віком у 30 років» — розхожа фраза у вакансіях, яка є завуальованим натяком, що людей віком від 45 років не розглядатимуть. Абсурдно, коли компанії простіше дати роботу людині без навичок та навчити її в процесі, ніж приймати в колектив зрілого спеціаліста з великим досвідом і — власною точкою зору;
  • тенденції соціал-дарвінізму у суспільстві. Спеціаліст «поважного віку» (це визначення кожен трактує вільно), який шукає роботу, вважається невдахою, незалежно від обставин, які примусили це робити. А людина, яка випала з постійної гонитви за успіхом, викликає підозру.

Причини передбачувані, але їх важко викорінити без суспільної підтримки та уваги з боку влади та небайдужих людей.

Початок змін

Український проєкт «Трудолюб» — «дитя» соціальної платформи «Життєлюб» — допомагає влаштуватись на роботу людям віком 50+. Організатори планують перетворити це явище на тренд, і тому влаштовують «Тижні дорослого стажера», за допомогою яких показують, що вік — не перешкода, а перевага для колективів, які працюють на результат.
Компанії, зацікавлені у співробітництві з проєктом, можуть надіслати органіізації електронного листа з назвою «Вакансія для трудолюба». Фахівці 50+ можуть запропонувати резюме, вказавши в листі тему «Я трудолюб».

Знайти своє місце в житті українській молоді іноді допомагають компанії, зацікавлені у вихованні молодих професіоналів. Так, «Кредобанк» працевлаштовує студентів та випускників за програмою «Абсольвент». Відібрані в ході конкурсу кандидати отримують можливість 10 місяців стажуватись у департаментах банку. Програма проходить у межах Українського пакту заради молоді — частини Європейського пакту, який має вирішити проблему безробіття молодих людей у Європі.

Досвід Європи

Власне, на Заході питання ейджизму в працевлаштуванні вирішують на рівні національних та міжнародних організацій, які впроваджують комплексні соціальні програми з інтеграції молодих людей та людей третього віку в суспільство. Так, AGE Platform Europe — мережа неприбуткових організацій, яка займається просуванням інтересів людей віком 50+ по всьому ЄС на локальному та глобальному рівнях.
Це особливо актуально у зв’язку з тим, що багато країн Європи стикнулись з проблемою старіючого населення. AGE займається одразу питаннями працевлаштування, вікової дискримінації, надання медичної допомоги, пенсій та іншої соціальної підтримки.

За океаном

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в CША найвищий рівень робітників віком 65+. Цього вдалось досягти завдяки дуже суворому законодавству, яке захищає від вікової дискримінації працівників від 40 років. Тим не менш, боротьба за рівні права не припиняється. Наприклад, Rose Community Foundation у Колорадо за допомогою програми Changing the Narrative створює «більш інклюзивне Колорадо» для старших людей, щоб вони жили довше, почували себе краще, могли знайти роботу та не почували себе тягарем для суспільства.

На сьогодні, варто визнати, боротьба українців за право отримувати працевлаштування відповідно до професійного рівня та потенціалу, а не віку, знаходиться на початковому етапі. 

Немає комплексного, всестороннього підходу до інтеграції людей третього віку в життя суспільства. Окремі чудові ініціативи не можуть змінити загальних тенденцій. Однак, саме вони повільно штовхають обговорення проблеми у публічний простір, а отже, хочеться вірити, і на державний рівень.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть цей фрагмент і натисніть Ctrl + Enter

Схоже