Ви часто бачите спадщину Лазаря Бродського, коли буваєте в центрі Києва. Можливо, ви купуєте овочі на Бессарабському ринку, деколи ходите в Театр оперети, вчитесь у Київському політехнічному інституті або молитесь у центральній київській синагозі? Усі ці будівлі з’явилися завдяки грошам та енергії «цукрового короля», одного з найщедріших меценатів своєї епохи Бродського.
Лазар Бродський народився у заможній сім’ї і думку про важливість благодійництва засвоїв від батька. Однак саме Лазар став найвідомішим представником родини: завдяки його енергії Бродські помітно примножили статки і стали одними з найбільших українських меценатів 19 століття.
ПОЧАТОК ІСТОРІЇ
Родина Бродських походила з галицького містечка Броди, але на початку 19 століття переселилася до Златополя у Київській губернії.
Батько Лазаря Ізраїль був успішний бізнесмен. У 1840-х роках він вдало інвестував у цукрову галузь, яка на той час активно розвивалася, та згодом став власником кількох цукрових заводів. Згодом Ізраїль Бродський перевіз сім’ю та переніс значну частину бізнесу до Києва. Сім’я поступово нарощувала статки та вплив; брати Ізраїля і дядьки Лазаря Йосип, Соломон та Ісаак також були успішними підприємцями.
Лазар Бродський народився 1848 року. Він не отримав формальної вищої освіти — натомість мав якісну домашню. Він не був найстаршим у сім’ї, але, оскільки брати Йона та Соломон потрапили до психіатричної лікарні, управління бізнес-імперією по смерті батька перейшло до Лазаря. Також у сімейний бізнес був активно залучений молодший брат Лев.
Отримавши надзвичайний спадок, бізнесменом зумів успішно його примножити. Через величезний вплив в українській та загальноімперській промисловості Бродського називали «цукровим королем». Киянин очолював Олександрівське товариство цукрових заводів, на яке припадало близько чверти виробництва цукру в Російській імперії. Бродським належало тринадцять заводів: десять цукрових та три рафінадні.
Утім, комерційні інтереси родини не обмежувалися «солодкою» індустрією. Після смерти батька Лазар разом з Левом зайнялися млинарством: їхній борошномельний млин був найбільшим у Києві, а за деякими даними – найбільшим у всій імперії на час побудови. Також Бродський володів вугільними шахтами, соляними промислами й іншими підприємствами в різних регіонах країни.
На кінець 19 століття він став одним з найбагатших та найвпливовіших українських підприємців і зберігав цей статус до смерті. Потім справу продовжив молодший брат Лев.
Під час перебування на чолі сімейної імперії Лазар належав до найбільших українських меценатів свого часу.
ГРОШІ ДЛЯ СПІЛЬНОТИ
Як пише києвознавець Станіслав Цалик, Лазар Бродський був «одним з найщедріших благодійників кінця ХІХ — початку ХХ століть». Сім’я почала займатися доброчинністю ще у часи, коли бізнесом управляв батько Лазаря Ізраїль. Проте саме Лазар вивів меценатську діяльність на новий рівень та створив ту спадщину, з якою зараз асоціюється це прізвище у Києві.
«Цукровий король» був серед ключових фундаторів єврейських ініціатив української столиці та лідерів єврейської спільноти, але також активно підтримував розвиток Києва загалом.
Серед пріоритетних напрямів його благодійної діяльності фігурував розвиток медицини. 1895 року він став співзасновником та першим очільником Товариства з боротьби із заразними хворобами. На кошти мецената у 1896 році збудували Київський бактеріологічний інститут. Ініціатива була на часі: Київ потерпав від епідемій інфекційних хвороб, як-то холери.
Також сім’я займалася розвитком медицини всередині спільноти, зокрема утримувала Київську єврейську лікарню.
Бродський приділяв багато часу, енергії та грошей розвитку освіти і науки. Він був одним з ініціаторів та найбільших фундаторів Київського політехнічного інституту, що відкрився 1898 року. Разом з братом Левом меценат заснував єврейське училище, назване на честь покійного брата Соломона (зараз у його будівлі розташований корпус Інституту електрозварювання ім. Є. Патона).
Дружина Лазаря Бродського Сара також була помітною діячкою у київській єврейській спільноті. Вона — одна з засновниць клініки для жінок і активна учасниця соціальних ініціатив свого часу.
СЛІД В ІСТОРІЇ КИЄВА
Меценат побудував багато відомих споруд у Києві, але, мабуть, найбільше він асоціюється з відкритою 1898 року синагогою, яка сьогодні названа його іменем. Побудова потребувала не тільки грошей, але й політичного впливу: багато років єврейська спільнота намагалася добитися дозволу на зведення повноцінної синагоги в центрі міста, але лише у 1890-х роках це вдалося.
Бродський зробив найбільшу пожертву на будівництво Троїцького народного дому у 1899-1901 роках (зараз там Театр оперети), а також долучився до створення Київського художньо-промислового і наукового музею та підтримував розвиток трамвайного сполучення. Після смерті мецената було збудовано Бессарабський критий ринок, на будівництво якого він заповів 500 тисяч рублів. Список будівель у Києві, які були збудовані напряму Бродським чи за його фінансової участи, можна продовжувати ще довго.
Кампанія про українське меценатство «Хто за цим стоїть?» створена Zagoriy Foundation у партнерстві з bit.ua. Матеріал на партнерському ресурсі розміщений за посиланням.
