Лазар Бродський: «цукровий король» і великий меценат Києва

Лазар Ізраїльович Бродський — одна з найяскравіших постатей в історії Києва кінця XIX – початку XX століття. Його називали «цукровим королем» через контроль над великими об’ємами виробництва цукру, а також завдяки масштабному меценатству, яке змінило обличчя міста. Бродський був не просто підприємцем, а справжнім архітектором модерного Києва: він фінансував будівництво Київського політехнічного інституту, Бессарабського ринку, Хоральної синагоги, Бактеріологічного інституту та інших важливих об’єктів інфраструктури.

Доброчинність Лазаря Бродського охоплювала як єврейську громаду, так і ширше міське суспільство, залишаючи глибокий слід у культурному та соціальному житті столиці. Сьогодні ім’я Бродського асоціюється з епохою розквіту Києва, коли підприємництво та благодійність йшли пліч-о-пліч, формуючи європейський образ міста.

Біографія Лазаря Бродського

Лазар Бродський народився 26 серпня 1848 року в містечку Златопіль (нині приєднаний до міста Новомиргород у Кіровоградській області) у родині єврейського підприємця Ізраїля Бродського. Його дід, Марк (Меєр) Шор, переселився з міста Броди до Златополя на початку XIX століття та змінив прізвище на Бродський. У 1846 році Ізраїль Бродський заснував у селі Лебедин свій перший цукрорафінадний завод, започаткувавши родинну справу, яку згодом продовжили його сини Лазар і Лев.

Лазар отримав якісну домашню освіту, яка дозволила йому глибоко розуміти технічні та економічні аспекти виробництва. Після смерті батька він очолив Олександрівське товариство цукрових заводів. Під його керівництвом родинний бізнес перетворився на потужну промислову імперію, в яку входили не лише цукрові заводи, а й вугільні шахти, соляні промисли та інші підприємства.

Лазар Бродський одружився з Сарою Лур’є, яка взяла прізвище чоловіка. Синів у пари не було, але подружжя мало чотирьох доньок: Маргариту, Клару, Марі та Віру. Сара Бродська також була активною діячкою у київській єврейській спільноті. Вона стала однією із засновниць клініки для жінок.

Помер Лазар Бродський 19 вересня 1904 року в швейцарському місті Базель. Його смерть стала значною втратою для Києва, адже він був не лише успішним підприємцем, а й видатним меценатом, чия діяльність залишила глибокий слід у розвитку міста. Лазар глибоко розумів потреби суспільства, спрямовував свої зусилля на розвиток промисловості, інфраструктури та благодійності, залишив по собі спадщину, що й досі впливає на вигляд Києва.

Бізнес-імперія Бродського

Лазар Ізраїльович Бродський був одним із найвпливовіших підприємців свого часу, який перетворив родинну справу на потужну бізнес-імперію, що охоплювала різні галузі економіки.

Основою бізнес-імперії сім’ї Бродських було виробництво цукру. Олександрівське товариство цукрових заводів, яке очолювали Лазар із молодшим братом Левом, контролювало понад 25% виготовлення цукру в Російській імперії. Під керівництвом братів компанія модернізувала виробничі потужності, впроваджуючи новітні технології та обладнання, що дозволило підвищити якість продукції та ефективність виробництва. Бродський також започаткував експериментальні поля для вдосконалення вирощування цукрових буряків, що сприяло підвищенню врожайності та якості сировини.

Лазар Бродський добре розумів важливість диверсифікації бізнесу, тому інвестував у різні галузі економіки. Він був членом правління Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку, директором правління Київського водопровідного товариства, керуючим директором і членом правління Товариства парових млинів, а також засновником і головою правління Другого пароплавного товариства на Дніпрі. Крім того, Лазар Ізраїльович був членом Київського товариства взаємного кредиту.

Бродський приділяв значну увагу соціальній відповідальності бізнесу. На його підприємствах були створені зразкові умови праці: робітники мали доступ до безкоштовних лікарень, чайних і читальних залів. Це сприяло підвищенню продуктивності праці та зменшенню плинності кадрів.

За свої досягнення в бізнесі та благодійності Бродський отримав численні нагороди. Після Всесвітньої виставки 1900 року в Парижі він, його брат Лев і колега по цукровому бізнесу Микола Терещенко були нагороджені Орденом Почесного легіону. Брати Бродські також отримали титул комерційного радника, а Лазар Бродський був нагороджений Орденом Святого Володимира.

Бізнес-імперія Лазаря Бродського була не лише економічно потужною, а й соціально відповідальною, що зробило її зразком для інших підприємств того часу.

Меценатство та благодійність

Родина Бродських почала приділяти увагу доброчинності ще в той період, коли бізнесом керував Ізраїль Маркович, батько Лазаря. Проте саме Лазар став найвидатнішим меценатом у своїй сім’ї, оскільки його благодійна діяльність вийшла на новий рівень і суттєво вплинула на розвиток Києва та його громад. Внесок Лазаря Бродського охоплював різні сфери — від охорони здоров’я та освіти до культури й релігії. Бродський вважав, що успіх бізнесу має супроводжуватися відповідальністю перед суспільством.

Основні напрямки меценатської діяльності Лазаря Бродського:

• Медицина та охорона здоров’я. Бродський фінансував будівництво Єврейської лікарні в Києві, яка стала однією з найсучасніших медичних установ свого часу. Він також підтримував створення Бактеріологічного інституту, сприяючи розвитку медичних досліджень у місті.
• Освіта та наука. Лазар Бродський був одним із головних ініціаторів і спонсорів створення Київського політехнічного інституту, надавши значні кошти на його заснування. Разом із братом він також заснував єврейське училище, назване на честь покійного брата Соломона.
• Культура та мистецтво. Бродський фінансував будівництво Троїцького народного дому, який став центром української культури та театрального мистецтва. Він також долучився до створення Київського художньо-промислового і наукового музею.
• Релігія та духовність. Бродський профінансував будівництво Хоральної синагоги в Києві, яка стала важливим релігійним центром для єврейської громади міста. Синагога була відкрита у 1898 році та збереглася дотепер.
• Інфраструктура та міське середовище. Лазар Бродський фінансував будівництво Бессарабського ринку, який став важливим торгівельним центром Києва. Він також підтримував розвиток трамвайного сполучення та іншої міської інфраструктури.

Лазар Бродський вважав, що успішний бізнес має служити суспільству. Його допомога лікарням, навчальним закладам, культурним і релігійним установам свідчить про глибоке переконання, що багатство можна та потрібно використовувати на благо громади.

Внесок в історію Києва

Родина Бродських оселилася в Києві 1866 року. З 18-річного віку Лазар мав змогу спостерігати за спробами батька покращити місто, попри свідому байдужість до цього російської влади. На той час Київ був потужним транспортним вузлом, осередком освіти та культури, однак ніколи не був у пріоритеті для Російської імперії. Це розумів і Ізраїль, і Лазар Бродські: можливо, саме тому вони так активно взялися за розвиток Києва.

Без Лазаря Бродського Київ мав би інший вигляд. Його архітектурно-промислова спадщина й зараз є окрасою столиці. Нині можна побачити Хоральну синагогу, зведену за кошти Бродського, та особняк брата Лазаря, Лева Бродського, — «Будинок із каріатидами» за адресою вул. Липська, 9. Також зберігся млин Бродського, що зараз використовується як книгосховище Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого.

Завдяки Лазарю Бродському в Києві активно розвивалася транспортна інфраструктура. Він був одним із інвесторів товариства, що займалося розвитком Київського трамваю (перший електричний трамвай у місті з’явився 1892 року). Завдяки трамвайному сполученню нові райони стали доступнішими, що сприяло урбанізації Києва.

Бродський належав до нової хвилі київських підприємців, які лобіювали економічну самостійність міста. Він був членом Біржового комітету та членом ради першого в Україні приватного комерційного банку. Участь у фінансових структурах дозволяла йому просувати інтереси київських промисловців на державному рівні, а також залучати капітал у міські проєкти.

За ініціативи Лазаря Бродського в Києві почали активно розвивати водогінні та каналізаційні мережі. Хоч ці процеси не були повністю завершені до його смерті, але саме в період діяльності Бродського відбулися перші масштабні плани реконструкції водопостачання, зокрема в районах промислових підприємств.

Київ початку ХХ століття — це місто, що змінювалося під тиском модернізації. Лазар Бродський був не лише її учасником, а й рушієм. Він дивився на місто як на систему — соціальну, економічну, культурну — і докладався до її розвитку комплексно. Саме завдяки таким особистостям, як Бродський, Київ перетворився на одне з головних міст південно-західної частини Російської імперії та здобув передумови для подальшого розвитку.

Цікаві факти про Лазаря Бродського

Історія Лазаря Бродського складається не лише з масштабних економічних або благодійних проєктів. У його біографії є багато і менш відомих, але яскравих деталей, які допомагають глибше зрозуміти цю постать. Ось кілька цікавих фактів про видатного підприємця та мецената Лазаря Бродського:

• Поява Бессарабського ринку в Києві є непрямою заслугою Лазаря Бродського. Він заповів Києву 500 000 рублів з умовою, що 4,5% від цієї суми спрямують на засновані ним єврейські заклади. У разі відмови можновладці мали вкластися в розвиток інших благодійних установ. Київський уряд вирішив схитрувати та оголосив позику на ці 500 000 рублів. Виконавці заповіту її викупили та спрямували кошти на будівництво ринку.
• У кінці XIX століття євреям заборонялося мати власні доми для молитов. Пояснювали це тим, що тоді їх «у Києві стане ще більше». Однак Лазарю з невеликим обманом петербурзьких чиновників все ж вдалося отримати дозвіл на будівництво синагоги. Молитовний будинок відкрили якраз до 50-річчя Лазаря, 24 серпня 1898 року.
• На Всесвітній виставці в Парижі Лазар Бродський отримав французький Орден Почесного легіону за високу якість продукції своїх заводів.
• «Цукровий король» помер від цукрового діабету під час відпочинку у Швейцарії у віці 56 років. Лазаря поховали в Києві з великою пошаною: церемонію поховання відвідали високопосадовці та численні мешканці міста. Сімейний склеп Бродських на Лук’янівському єврейському кладовищі не зберігся до наших часів.
• За свого життя Лазар Бродський витратив на благодійність близько 1 млн рублів, що орієнтовно дорівнює 40–50 мільйонам доларів США.
• Після революції 1917 року нащадки Бродського оселилися в різних куточках світу. Багатства, зароблені зокрема працею Лазаря Ізраїльовича, були націоналізовані радянською владою.

Життя Лазаря Бродського — це приклад того, як підприємницький талант може поєднуватися з глибоким почуттям соціальної відповідальності. Його діяльність залишила значний слід у розвитку Києва, від економіки до культури та інфраструктури. Спадщина Бродського продовжує впливати на місто і сьогодні, нагадуючи про важливість поєднання бізнесу та благодійності для суспільного добробуту.