Розтопіть лід своїх упереджень
Що таке «благодійність» та якою вона має бути? Погодувати безпритульного песика, купити речі тим, хто їх потребує, відправити комфортну суму благодійному фонду — не існує правильної чи неправильної допомоги.
Але існує неправильне сприйняття діяльності благодійних фондів та некомерційних організацій — на жаль, більшість їм не довіряють. Чутки та упередження здатні навіть «заморозити» соціально значущі проєкти, якими опікуються такі організації.
Це підтверджується дослідженням благодійності в Україні: здебільшого ми жертвуємо гроші просто в руки, через грошовий переказ на банківську картку або кидаємо купюри у благодійну скриньку. Відсоток українців, що підтримують фонди, дуже малий — лише 7%.
У той же час благодійні фонди та некомерційні організації змінюють систему, просувають реформи та допомагають тим, хто опинився у скруті. Але міфів, пов’язаних з благодійністю та діяльністю фондів зокрема, менше не стало. Тож варто розібратися, де тут правда, щоб раз і назавжди розтопити лід упереджень.
«ПРОБЛЕМИ, ЯКИМИ ОПІКУЮТЬСЯ БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ, МАЄ ВИРІШУВАТИ ДЕРЖАВА. ДО ЧОГО ТУТ Я?»
Не секрет, що в Україні існує безліч соціальних проблем, деякі з яких викликані економічною нестабільністю. Та перш ніж сварити нашу державу, варто поглянути на досвід заможних країн — там також функціонують благодійні фонди та некомерційні організації.
Пояснення просте: держава (якою б розвинутою вона не була) просто не в змозі вирішити ВСІ проблеми.
Адже на кожну треба знайти фінансування, налагодити систему, зібрати команду — тобто, витратити місяці а то й роки на підготовку та втілення рішення проблеми в життя. Тут на допомогу й приходять фонди. Вони швидше реагують на точкові питання та можуть бути рушієм змін, акцентуючи увагу держави на проблемах, що потребують негайного втручання. Фонди виступають своєрідним рупором, з якого гучно лунають усі ті задачі, виклики та труднощі, з якими стикається суспільство.
З цього випливає проста, але важлива істина — допомагати фондам потрібно. Адже ніхто, крім нас, не зможе змінити цей світ на краще.
«ЗА РОБОТУ В БЛАГОДІЙНОМУ ФОНДІ НЕ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ. ЦЕ Ж НЕ ПРОФЕСІЯ ЯКАСЬ, А ПОКЛИК СЕРЦЯ»
Ще одне розповсюджене упередження: у фондах і некомерційних організаціях люди мають працювати виключно на засадах волонтерства. Проте, благодійність — це важлива сфера, яка потребує залучення профільних спеціалістів, а не лише ентузіастів.
Наведемо приклад:
Вилікувати дитину |
|
Переговори з лікарями німецькою мовою
Оформлення документів
Транспортування дитини
Оплата рахунків
Логістика в післяопераційний період
Перевезення додомуМова йде про процеси, які вимагають не лише грошей, а й досвіду та знань.
Важливість волонтерства ніяк не применшується. Але волонтери, як правило, допомагають у вільний від основної роботи час. А це, у кращому випадку, кілька годин на тиждень, яких для вирішення глобальних проблем недостатньо. Тому основу фондів і некомерційних організацій складають команди професіоналів, що працюють full-time, і робота їх, звісно, оплачується.
Як би не романтизували поняття «поклик серця», самого бажання допомагати недостатньо. Треба вміти це робити, знати як та працювати на результат.
«БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ БІЛЬШІСТЬ ГРОШЕЙ ЗАБИРАЮТЬ СОБІ. ЩО, ХІБА ЦЕ НЕ ТАК?»
Для існування будь-якої організації потрібні гроші: на оренду приміщення, комунальні послуги, адміністративні витрати, зарплати співробітникам тощо. Але це зовсім не означає, що благодійні внески йдуть саме на це. Ба більше, розмір витрат регулюється на законодавчому рівні.
Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 2012 року. Ст. 16.3: «Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році»
Коли благодійний внесок має чітке призначення платежу — «на ліки Марійці», «на утримання кота Сімби», «на обіди для діда та ба» і т.д. — уся сума до копієчки використовується саме на те, на що перераховані кошти. Якщо ж призначення платежу відсутнє або вказана ціль «на адміністративні витрати» чи «на підтримку діяльності фонду» — з цих надходжень фонд може використати 20% на свої потреби.
Важливо розуміти, що для ефективної діяльності фонду потрібні гроші. Люди не можуть працювати на вулиці або без світла. Якщо ж є сумніви в прозорості використання грошей певним фондом — просто перегляньте звітність на його сайті.
«БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ СТВОРЮЮТЬСЯ ЗАДЛЯ ПІАРУ ЇХНІХ ВЛАСНИКІВ»
Фонди створюються, щоб вирішити якусь конкретну проблему чи систематизувати благодійну діяльність. Наймається професійна команда, яка зможе правильно опікуватися ресурсами й робити зміни на краще. Загалом створення благодійного фонду — задача не з легких. Потрібно подбати про всі процеси: від юридичних і операційних до фінансових і комунікаційних. Це забагато клопоту — щоб пропіарити певну особистість, є способи куди дешевше й простіше.
А от розповідати про самі фонди та їх діяльність — важлива і корисна справа. Так про них дізнається більше людей, які також зможуть долучитися. Навіть про маленькі хороші вчинки треба говорити голосно!
Це не марнославство, а спосіб надихнути інших на добро.
«КРАЩЕ ВІДРАЗУ ДОПОМОГТИ КОНКРЕТНІЙ ЛЮДИНІ, А НЕ ПЕРЕДАВАТИ ГРОШІ ЧЕРЕЗ ФОНД»
Коли про допомогу просить знайома людина — звісно, треба надавати свою підтримку. Якщо гроші потрібні знайомим знайомих, варто запитати, чому необхідна саме така сума, чи зверталися за допомогою у фонди тощо. Реакція на запитання підкаже, чи можна їм довіряти. Шахраї часто відповідають грубо й можуть забанити.
Важливо розуміти, що допомога — це не гроші самі по собі. Це лікування, консультації професіоналів, зокрема юристів, психологічна підтримка й так далі. Фонди справляються з таким об’ємом роботи краще, вони ефективно допомагають тим, кому це дійсно необхідно та вміють працювати з проблемами на кожному етапі.
За адресної підтримки не можна контролювати рух коштів. В отримувача немає жодних зобов’язань. Фонд — це гарантія безпеки. Слід ставитися до пожертв як до інвестицій у соціально розвинуте суспільство.
Я би назвав це «один плюс один –– більше, ніж два». Фонд об’єднує внески й купує те, що не під силу окремим благодійникам. Наприклад, дороге обладнання в лікарню, яке допомагатиме відразу тисячам дітей на рік. Професійні співробітники фонду можуть ще й домовитись про знижку від виробника.
Ми завжди аналізуємо, на що спрямувати внески благодійників, щоби вони допомогли найбільш ефективно. Перш ніж закупити щось для підопічного, перевіряємо, чи не має за це платити держава, чи є альтернативні рішення. І якщо так –– підказуємо, як отримати максимум допомоги за мінімум грошей. Так ми зберігаємо кошти благодійника на іншу важливу допомогу.
А ще, запитайте себе: “Чи можу я полагодити водогін у квартирі?” Напевно, можете. Але професійний сантехнік зробить це краще, швидше, та й усі необхідні інструменти в нього будуть під рукою».
Щороку рак діагностують у 140 000 тис. українців. Більшість із них на 3-4 стадіях. Системна політика держави щодо боротьби з онкологічними захворюваннями почала розроблятися тільки у 2019 році. Тож про те, щоби пацієнти мали доступ до сучасної діагностики, інноваційних ліків, психологічної підтримки та реабілітації турбуються в основному фонди.
Звичайно, я теж іноді адресно допомагаю пацієнтам із якими знайома особисто. Адресна допомога дійсно може врятувати конкретне життя, але треба ретельно перевіряти інформацію: чи точно людина має такий діагноз, на якому вона етапі лікування, чи не збирає вона кошти на препарат, який може закупити держава, чи дійсно в Україні не можуть допомогти та треба їхати за кордон.
«БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ ЗАЙМАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ ПОРЯТУНКОМ ХВОРИХ»
За даними з дослідження «Благодійність очима українців» більшість фондів, дійсно, спрямовані на допомогу дітям, хворим чи військовим. Але разом із тим в Україні є фонди, які дбають про розвиток освіти, культури та мистецтва (УКФ, Освіторія), вирішення екологічних проблем (УБС), захист прав людини тощо.
Хвилює якась конкретна тема? Є велика ймовірність, що вже існують організації, які займаються нею. Тож можна підписатися на регулярний донейт і долучитися до важливої справи вже зараз.
Некомерційний сектор –– це третій сектор економіки, своєрідний маркет, де кожен займає
свою нішу та опікується нею.
«БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ СТВОРЕНІ ТІЛЬКИ ДЛЯ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ»
Звичайно, як і в будь-якій сфері, є фонди-шахраї. Але перевірити, чи справді фонд займається благодійністю дуже просто.
Знадобиться кілька хвилин часу:
- Крок 1 Соцмережі –– вони мають бути активними.
- Крок 2 Сайт фонду –– треба шукати інформацію про засновників фонду, діяльність, імена співпрацівників та контакти.
- Крок 3 Звітність –– вона теж має бути опублікована на сайті.
- Крок 4 Варто ставити уточнюючі запитання: куди підуть кошти? чому потрібна саме така сума? і т.д.
Важливо! Навіть, коли людина в біді, –– треба, найперше, попросити звітність та відповідні документи. Спочатку раціо, потім поклик серця.
«БЛАГОДІЙНИМ ФОНДАМ ПОТРІБНІ ТІЛЬКИ ВЕЛИКІ КОШТИ. МОЇ 10 ГРН. НЕ ЗМІНЯТЬ СИТУАЦІЮ»
Не буває маленьких пожертв. Для кожного фонду регулярність набагато важливіша, ніж сума. Навіть 1 гривня донейту, що надходить щотижня, дає організаціям відчуття стабільності. Саме підтримка регулярних донорів дозволяє прогнозувати та планувати діяльність фондів наперед.
Можна віддати на благодійність 1000 грн і більше ніколи не допомагати, а можна оформити регулярні автоматичні донейти в розмірі 100 грн і допомагати щомісяця. Крім того, 50 чи 100 грн може собі дозволити пожертвувати набагато більша кількість людей.
Також, окрім допомоги грошима, можна:
- стати донором крові;
- купити продукцію фондів чи соціальних підприємств: наприклад, смачні тістечка у Veterano Brownie;
- замовити продуктовий пакет для людей літнього віку (Життєлюб);
- узяти під опіку песика (Happy Paw);
- подарувати свій час та стати волонтером в організації (можна безкоштовно надати свою юридичну консультацію чи зробити веб-дизайн).
Марія Мурадханян менеджерка програм Zagoriy Foundation
Я, звичайно, за багато дрібних підписок. Коли ти дуже залежиш від однієї великої пожертви, а в людини, наприклад, змінились життєві обставини, інтереси й вона більше не хоче чи не може допомагати вашому фонду –– вся твоя діяльність потрапляє в зону ризику.
«У БЛАГОДІЙНИХ ФОНДАХ ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ»
Звісно, фонди не можуть просто давати гроші кожному, хто їх попросить. Існують певні процедури та перевірки. Однак, це не так складно, як здається тим, хто вірить у цей міф. Щоби дізнатися більше — треба просто звернутися в ту чи іншу організацію, там обов’язково нададуть усю необхідну інформацію.
Ми взяли коментарі безпосередньо в співробітників фондів, щоби наочно спростували це упередження.
Щоб отримати допомогу в фонді, треба дотримуватися встановлених правил. Наприклад, у «Помагаєм» правила прості: треба приїхати з документами та написати заяву. Документи — це паспорт та ІПН матері або батька, свідоцтво про народження дитини, документ, який підтверджує становище (медична виписка про важкий діагноз дитини, довідка про малозабезпеченість, багатодітність тощо).
Може виникнути дві перешкоди:
- Якщо дитина потребує лікування за кордоном і батьки не звернулися до МОЗу з проханням оплатити це лікування (дуже часто буває, що батьки їдуть за кордон, не впевнившись, що в Україні всі можливості використано).
- Якщо ліки, яких потребує дитина, не зареєстровані в Україні (ми можемо сплачувати тільки офіційні рахунки)».
Щоб отримати допомогу, варто розібратися, який конкретний фонд компетентний у вирішенні вашої проблеми. Наприклад, організації, що допомагають важкохворим дорослим, не підтримують дітей та навпаки — не тому, що це примха працівників, а тому, що мають затверджені умови діяльності в статуті фонду. Тож щоби підвищити можливість отримати підтримку — краще звернутися не до 100 різних фондів, а до 10 спеціалізованих.
Фонд «Запорука» допомагає родинам онкохворих дітей, які лікуються у медзакладах, з якими у фонду є договірні стосунки, а саме: Національний інститут раку, Інститут нейрохірургії, Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Наші працівники напряму контактують із лікарями цих медзакладів, перевіряють чи уточнюють запит родини та знаходять з фахівцями кращі рішення».
Щоб отримати допомогу, треба мешкати у регіоні, де працює наш фонд. Це зумовлено тим, що понад 75% операційного бюджету нашого фонду фінансується коштом міста Львів. Крім цього, більшість процедурної частини, як от прийом документів, зарахування на послуги денного догляду та комплексної реабілітації дітей та молодих людей з інвалідністю в «Джерелі» виконують відділення соціального захисту міста. Партнерство з Управлінням соціального захисту Львівської міської ради дає нам можливість бути впевненими у завтрашньому дні та охоплювати безкоштовною послугою значну частину тих, хто її потребує.
«У ФОНДИ МОЖНА ЗДАТИ СТАРІ ІГРАШКИ ТА ОДЯГ. І ЦУКЕРКИ ПЕРЕД СВЯТАМИ МАЛЕЧІ ПЕРЕДАТИ»
Через острах, що гроші підуть кудись не туди, часто благодійність проявляється в передачі матеріальних речей. Здебільшого мова саме про старий непотрібний одяг та іграшки, а також солодощі напередодні свят.
Таку практику не можна назвати на 100 відсотків неправильною. Але є багато «але».
- Найперше, перед тим, як збирати пакунок –– треба переконатися, що речі в гарному стані. Ніхто не хоче носити залатані чи зношені речі. Така допомога може принизити гідність мешканців притулків чи сиротинців.
- По-друге, –– подумати про доцільність передачі. Сучасна дитина навряд чи зрадіє іграшці з радянських часів або одягу, що був у моді в нульові роки.
- По-третє, дізнатися, які саме речі дійсно потрібні. На прикладі солодощів — у закладі, куди поїде твоя посилка, можуть мешкати люди, яким за дієтою не можна вживати цукор.
Ще один аспект нематеріальної допомоги — проведення часу з дітьми в сиротинці — може також мати негативні наслідки. Одиничний візит, хоч і з подарунками, що супроводжується купою селфі з сиротами, може травмувати дитячу психіку. Якщо і допомагати в такий спосіб, то робити це систематично. А фото — лише за згодою вихователів і самих дітей.
